Атестація робочих місць

Атестація робочих місць проводиться для підвищення ефективності та безпеки виробництва. Ефективність підвищується за рахунок виявлення робочих місць, рівень яких не відповідає сучасним вимогам. При цьому, ті робочі місця, де технічний, організаційно-технологічний рівень, а також рівень безпеки не відповідають вимогам, мають бути або раціоналізовані, або виключені з виробничого процесу.

Порядок проведенняатестації регулюється «Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць», затвердженими 01.09.92 р.

Атестація робочих місцьза умов роботи — це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, які впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Атестації підлягаютьробочі місця, на яких технологічний процес, устаткування, використовувана сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів.

Атестація робочих місць передбачає:

- виявлення на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів і причин їх утворення;

- дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, тяжкості та напруженості трудового процесу на робочому місці;

- комплексну оцінку факторів виробничого середовища та характер праці на відповідність їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил;

- обгрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці;

- підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці;

- розробку комплексу заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці та оздоровлення працюючих;

- вивчення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології, вдосконалення порядку і умов встановлення і призначення пільг і компенсацій.

Періодичністьатестації встановлюється самим підприємством в колективному договорі, але не рідше одного разу в 5 років. Відповідальністьза своєчасне і якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації, установи.

Для організації і проведення атестації керівник підприємства видає наказ, в якому визначається підстава і задача атестації, затверджується склад атестаційної комісії, її повноваження.

Атестаційна комісія:

- здійснює керівництво і контроль за ходом проведення роботи на всіх етапах;

- складає «Карту умов праці» на кожне робоче місце, що враховується, або групу аналогічних місць;

- складає перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з несприятливими умовами праці;

- уточнює діючі пільги і компенсації залежно від умов праці та вносить пропозиції на встановлення нових, визначає витрати на ці цілі.

Техніка, технологія, безпека – такі три напрями, за якими проводиться аналіз стану робочих місць при атестації.

Оцінка технічного рівняробочого місця проводиться шляхом аналізу:

- відповідності технічного процесу, будов і споруд – проектам, устаткування – нормативно-технічної документації, характеру і об'єму виконуваних робіт, оптимальності технологічних режимів;

- технологічної оснастки робочого місця (наявності технологічного оснащення й інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і їх технічного стану, забезпечення робочих місць підйомно-транспортними пристосуваннями);

- відповідності технологічного процесу, устаткування, оснащення, інструменту і способів контролю вимогам стандартів безпеки і нормам охорони праці;

- впливу технологічного процесу, який здійснюється на інших робочих місцях.

При оцінці організаційного рівняробочого місця аналізується:

- раціональність планування і відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам і правилам;

- забезпеченість працюючих спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального й колективного захисту та їх відповідність стандартам безпеки праці та встановленим нормам;

- організація роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.

Під час проведення атестації визначаються значення факторіввиробничого середовища й трудового процесу шляхом вимірів, лабораторних досліджень або розрахунків. Визначається також тривалістьдії виробничого чинника (у відсотках від тривалості зміни). При цьому під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт, передбачених списками не менше 80% робочого часу, що підтверджене відповідними документами.

Гігієнічна оцінка умов праціпроводиться шляхом порівняння фактично певного значення виробничих факторів з нормативним на основі «Гігієнічної характеристики праці за показниками шкідливості й небезпеки факторів виробничого середовища, тяжкості та напруженості трудового процесу». При цьому оцінюються 15 показників: шкідливі хімічні речовини, пил у повітрі робочої зони, біологічні фактори, вібрація, шум, інфразвук, ультразвук, іонізуюче і неіонізуюче випромінювання, освітленість, мікроклімат в приміщенні, тяжкість ручної праці, робоча поза, напруженість праці, змінність.

Після проведення атестації комісія складає Карту умов праціна кожне робоче місце або групу робочих місць. Карта умов праці складається з наступних розділів (додаток Б):

- оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу (за 15 показниками);

- гігієнічна оцінка умов праці;

- оцінка технічного й організаційного рівня;

- висновок про атестацію робочих місць;

- рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обгрунтування;

- пільги і компенсації.

Після заповнення всіх розділів «Карти умов праці» проводиться комплексна оцінкаробочого місця і воно відноситься до одного з видів умов праці:

- з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці,

- зі шкідливими і важкими умовами праці,

- зі шкідливими умовами праці.

Загальна оцінка умов праці за ступенем шкідливості й небезпеки встановлюється за вищим класом і ступенем шкідливості.

На підставі Карти умов роботи працівнику встановлюється та або інша пільга за роботу в несприятливих умовах. Так, право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1мають працівники, на робочих місцях яких на підставі проведення атестації цих місць виявлені шкідливі й небезпечні фактори ІІІ класу:

- не менше двох факторів 3-го ступеня або;

- одного фактора 3-го ступеня і трьох факторів 1-го або 2-го ступеня або;

- чотирьох факторів 2-го ступеня або;

- наявність у повітрі робочої зони хімічних речовин гостро направленої дії 1-го або 2-го класів небезпеки.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2мають працівники, на робочих місцях яких на підставі проведення атестації робочих місць виявлені шкідливі й небезпечні фактори III класу:

- одного фактора 3-го ступеня або;

- трьох факторів 1-го і 2-го ступенів або;

- чотирьох факторів 1-го ступеня.

Слід зазначити що, рівень розвитку техніки поки що не може забезпечити створення у всіх випадках і всім працівникам належних умов праці. Тому для таких працівників законодавством передбачені пільги і компенсації.

Серед цих пільг — лікувально-профілактичне харчування (ЛПХ) для працівників, які зайняті на роботах з особливо шкідливими умовами праці, з метою зміцнення їх здоров'я і попередження професійних захворювань. Витрати, пов'язані з безкоштовною видачею ЛПХ працівникам, можуть здійснюватися за рахунок собівартості продукції, а в бюджетних організаціях — за рахунок асигнувань з бюджету. Працівникам, що зайняті на певних роботах зі шкідливими умовами праці, передбачена видача молока. Основна мета видачі молока — підвищення опору організму людини несприятливим факторам виробничого середовища. Працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці, надається додаткова відпустка(додаток В)і встановлюється скорочений робочий деньу відповідності зі Списком виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами роботи, робота на яких дає право на додаткову відпустку і скорочений робочий день. Доплати за несприятливі умови праці можуть здійснюватися шляхом підвищення тарифних ставок (посадових окладів) і надбавок до ставок (окладам).

Розглянемо, як здійснюється оплата за несприятливі умови праці. Традиційний підхід до побудови тарифної системи передбачає різні рівні тарифних ставок залежно від умов роботи. На більшості підприємств відхилення умов праці компенсується встановленням доплат. Законом України «Про підприємства в Україні» (стаття 19) передбачено, що підприємство самостійно встановлює форми, системи і розміри оплати роботи, а також інші види доходів працівників. Закон України «Про оплату праці» (стаття 15) конкретизує цю норму і передбачає, що розміри надбавок, доплат, винагород і інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною і галузевими (регіональними) угодами. Компенсаційні доплатиза умов праці, які відрізняються від нормативних значень, включають доплати:

- за роботу у важких, шкідливих і в особливо важких і шкідливих умовах праці;

- за інтенсивність праці;

- за роботу в нічний час;

- за перевезення небезпечних вантажів.

Конкретні розміри доплатза умови праці визначаються на основі атестації робочих місць і оцінки фактичних умов зайнятості, робітників на цих місцях. На підприємствах встановлюють розміри доплат від 4% до 24% тарифної ставки (посадового окладу). Робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, не нижче 20% від суми, встановленої в тарифній ставці (окладі) за кожну годину роботи в нічний час.

Фактичний стан умов праці на робочих місцях, де виконуються роботи, передбачені галузевим Переліком робіт з важкими і шкідливими умовами, особливо важкими і особливо шкідливими умовами, визначається на основі гігієнічної класифікації факторів (типове положення про оцінкуумов праці). Оцінка проводиться за даними атестації робочих місць або спеціальних інструментальних вимірів, які відображаються в карті умов роботи на робочих місцях.

Ступінь шкідливості факторів виробничого середовища і тяжкості праці визначається в балах (від 1 до 3) гігієнічною класифікацією роботи (додаток Г). Кількість балів за кожним чинником проставляється в карті умов праці. При цьому для оцінки впливу даного чинника на умови враховується час його дії:

, (11)

Хст — ступінь шкідливості фактора або тяжкості праці;

Т-- відносини часу дії даного фактора до тривалості зміни.

Розміри доплат залежно від фактичного стану умов праці встановлюються керівником підприємства за узгодженням з профспілковим комітетом зі шкали, яка подана в табл. 3. Доплати встановлюються за конкретними робочими місцями і нараховується робітникам тільки за час фактичної праці на цих місцях.

Таблиця 3. Розмір доплат за несприятливі умови праці

Роботодавець за свої кошти (з прибутку) може додатково встановлювати за колективним договором додаткові пільги і компенсації, які не передбачені чинним законодавством (відпустки більшої тривалості, надбавки за особливі умови роботи, додаткові перерви, безкоштовні обіди).

За наслідками атестації складаються переліки:

- робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

- робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, на які пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок підприємства;

- робочих місць з несприятливими умовами роботи, на які необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.

Матеріали атестації зберігаютьсяна підприємстві протягом 50 років.

Таким чином, атестація робочих місць є результат здійснення певного комплексу заходів, який дає інформацію про можливість і засоби раціоналізації робочих місць або їх скорочення. Атестація регулює відносиниміж роботодавцем або уповноваженим ним органом і працівниками в галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах.