Відповідальність за ухилення від виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду

Одним із важливих чинників виконання рішень, ухвал,

постанов господарського суду є їх обов'язковість для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також для посадових осіб. З метою запобігання невиконанню рішень, ухвал, постанов господарського суду чинне законодавство передбачає відповідальність за ухилення від виконання підприємством, установою чи організацією, яким ці документи або наказ подані до виконання.

Згідно з ч. 5 ст. 83 ГПК України господарський суд має право стягувати в дохід державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від учинення дій, покладених судом на сторону. Про стягнення штрафу виноситься ухвала.

Встановлена відповідальність стосується підприємств, установ і організацій, які є сторонами в справі у випадку, якщо вони не виконують вимоги господарського суду, встановлені ним у процесі підготовки розгляду справи відповідно до ст. 65 ГПК України або в процесі розгляду справи відповідно до ст. 38, 66 ГПК України. Відповідальність може покладатися на сторону у справі за ухилення від виконання рішення, ухвали, постанови, лише винесених за результатами розгляду справи.

Під ухиленням від виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду на практиці розуміють такі дії чи бездіяльність, які свідчать про свідоме небажання виконати рішення, винесені судом у межах його повноважень. Доказами ухилення у вигляді дій можуть бути, зокрема, лист установи банку чи податкової інспекції про відмову від виконання наказу господарського суду, виконання його рішення, письмова відмова підприємства, установи чи організації від виконання покладеного на неї господарським судом обов'язку (наприклад, подання документів). Доказами ухилення від виконання у вигляді бездіяльності можуть бути залишення без розгляду та виконання наказів чи рішень господарського суду, якими підприємство, установа й організація зобов'язуються здійснити певні дії. Відсутність відповіді підприємства, установи чи організації, до яких звернені вимоги про їх виконання, не є доказом їх ухилення від виконання цих вимог. Передбачена ч. 5 ст. 83 ГПК України відповідальність може бути застосована лише у випадку точного встановлення факту невиконання визначених господарським судом вимог, який підтверджується відповідним чином[72].

Притягнення до зазначеної відповідальності не звільняє сторону від обов'язку виконати дії, покладені на неї господарським судом. Якщо сторона і після притягнення до відповідальності і далі ухиляється від виконання законних вимог господарського суду, то останній має право знову вирішити питання про застосування відповідальності. Слід мати на увазі, що ч. 5 ст. 83 ГПК України встановлює максимальний розмір штрафу, який може бути стягнений з винної сторони. Тому можна погодитися з думкою

М. І. Тітова про те, що при неодноразовому притягненні сторони до встановленої відповідальності загальний (сумарний) розмір штрафу не повинен перевищувати передбаченого цією статтею розміру. У кожному випадку стягнення штрафу господарський суд виносить відповідну ухвалу, яка може встановлювати конкретний строк виконання покладеного на сторону обов'язку[73].