ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ. ПОПЕРЕДНЄ СУДОВЕ ЗАСІДАННЯ

Підготовка цивільної справи до судового розгляду починається після відкриття провадження у справі.

Попереднє судове засідання є процесуальною формою підготовки справи до судового розгляду і може бути призначене суддею дискреційно, якщо суддя вирішив, що його проведення є необхідним. У разі призначення попереднього судового засідання воно повинно бути проведене протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід брати до уваги, що розгляд справи у позовному провадженні має відбуватися протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справ про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Проведення попереднього судового засідання в позовному провадженні не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі.

Попереднє судове засідання проводиться з метою з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

У ст. 130 ЦПК містяться вказівки на найважливіші процесуальні дії, які повинні бути вчинені суддею у попередньому судовому засіданні. Так, попереднє судове засідання проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Зазначені особи мають бути належно повідомлені про час і місце попереднього судового засідання.

Попереднє судове засідання проводиться з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК для судового розгляду, певними особливостями, обумовленими специфікою цілей та завдань стадії підготовки.

Як визначено у ч. 1 ст. 130 ЦПК, у попередньому судовому засіданні суд повинен вирішувати комплекс питань, пов’язаних, по-перше, із з’ясуванням можливості врегулювання спору до судового розгляду і, по-друге, забезпеченням своєчасного та правильного розгляду та вирішення справи.

Для врегулювання спору до судового розгляду суд з’ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.

У попередньому судовому засіданні позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов. До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, а у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Сторони можуть також укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. Суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

Якщо спір не врегульовано, діяльність усіх учасників процесу в попередньому судовому засіданні спрямовується на створення умов для майбутнього правильного та швидкого розгляду і вирішення цивільної справи.

З цією метою суд вчинює наступні дії:

1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову.

Суддя має визначити характер спірних правовідносин та матеріальну норму, яка регулює ці правовідносини (тобто дати попередню правову кваліфікацію спірного правовідношення), а також фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (предмет доказування).

2) вирішує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.

З цією метою суддя вирішує питання щодо участі у справі сторін, третіх осіб, їх представників, прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб, які мають право у передбачених законом випадках звертатися до суду з заявами на захист прав і свобод інших осіб, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів. За наявності підстав суддя вирішує питання про правонаступництво у справі.

Суддя повинен вирішити питання щодо залучення у випадках, визначених законом, відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування для подання висновку в справі. При цьому суддя повинен враховувати думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, і чітко сформулювати питання, на які повинні бути дані відповіді у висновку;

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору або які з них визнаються кожною стороною та які підлягають доказуванню;

4) з’ясовує, якими доказами кожна сторона буде обгрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання. Обов’язок збирати докази лежить на особах, які беруть участь у справі. Разом з тим суд за клопотанням сторони зобов’язаний витребувати докази, необхідні для вирішення справи, може також вжити заходів до забезпечення доказів.

5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів.

6) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду;

9) визначає час і місце судового розгляду.

Про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду справи, суд постановляє ухвалу.

Перераховані процесуальні дії судді у стадії підготовки справи до судового розгляду є загальними для цивільних справ позовного провадження.

Хід попереднього судового засідання, як і судового розгляду має фіксуватися за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки відповідно до ч. 11 ст. 130 ЦПК попереднє судове засідання проводиться з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК для судового розгляду, з винятками, встановленими главою третьою розділу ІІІ цього Кодексу.

Після закінчення підготовки справи до судового розгляду, суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює дату розгляду справи. Справа має бути призначена до розгляду не пізніше семи днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду (ст. 156 ЦПК).

ВИСНОВКИ З третього ПИТАННЯ:

З цією метою суд вчинює наступні дії: 1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову.

2) вирішує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.

висновки З ТЕМИ:

Підготовка справи (провадження у справі) до судового розгляду – це сукупність процесуальних дій суду та інших учасників процесу, метою яких є створення умов для забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи та ухвалення законного і обгрунтованого рішення.

1) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору або які з них визнаються кожною стороною та які підлягають доказуванню;

2) з’ясовує, якими доказами кожна сторона буде обгрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання. Обов’язок збирати докази лежить на особах, які беруть участь у справі. Разом з тим суд за клопотанням сторони зобов’язаний витребувати докази, необхідні для вирішення справи, може також вжити заходів до забезпечення доказів.

3) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів.

4) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів;

5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову;

6) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду;

7) визначає час і місце судового розгляду.

Про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду справи, суд постановляє ухвалу.

Дата добавления: 2016-06-24; просмотров: 531;