Нейроциркуляторна дистонія

Нейроциркуляторна дистонія - це функціональне неврогенне за­хворювання системи кровообігу, важливою клінічною й патогенетичною особливістю якого є лабільність і зниження артеріального тиску нижче від 100/60 мм рт. ст. у чоловіків і нижче від 95/60 мм рт. ст. у жінок.

Судинний тонус має важливе значення для життєдіяльності орга­нізму, тому що середній тиск є константою, яка забезпечує рух крові по судинах.

Причиною розвитку нейроциркуляторної дистонії є тривале пси­хоемоційне напруження, а в окремих випадках - психічна травма, за­крита травма головного мозку. Сприяють виникненню захворювання порушення харчування, перенесені в дитинстві та юнацькому віці ін­фекційні хвороби, вогнищева інфекція, зокрема хронічний тонзиліт (запалення піднебінних мигдаликів), спадкова схильність, ендокринні порушення. Велика роль професійних чинників: високої температури повітря, шуму, тривалої дії малих доз іонізуючого й неіонізуючого ви­промінювань, деяких хімічних агентів, надмірного фізичного наванта­ження під час спортивних тренувань.

Більшість науковців переконує, що виникнення гіпотензії зумов­люють неврогенний механізм при поєднанні гуморальних (рідких вну­трішніх середовищ організму) і нервово-вегетативних порушень.

Механізм розвитку нейроциркуляторної дистонії включає кірковий невроз. У дітей та молодих людей він спостерігається на тлі: 1) алімен­тарного виснаження; 2) перенесення захворювань; 3) нервово-психіч­них травм; 4) перевантаження нервової системи.

При цьому переважно настає виснаження кіркових центрів, осла­блення збудливості, гальмівний процес посилюється і поширюється на підкірку, де закладені вищі судинно-рухові центри.

Зазначені зміни мають функціональний, минущий характер, а тому нейроциркуляторну гіпотензію, як і гіпертензію, слід розглядати як не­вроз центрів, що розвивається внаслідок порушення кіркових процесів.

Нейроциркуляторна дистонія частіше виникає в осіб віком 20-40 ро­ків. У 50 % хворих в анамнезі є вказівки про психічні травми, нерво­ві перевантаження, перенесену контузію, різні інфекції. Це особи, які мало займаються фізичною працею.

Скарги: головний біль різних локалізацій, інтенсивності й трива­лості — 60 % випадків, запаморочення (наслідок кисневого голодуван­ня), загальна слабкість, потемніння в очах при швидкому вставанні, дратівливість, зниження пам'яті, неприємні відчуття в ділянці серця, серцебиття внаслідок негативних емоцій, похолодіння й оніміння верх­ніх і нижніх кінцівок, пітливість.

Профілактика й лікування нейроциркуляторної дистонії гіпотоніч­ного типу включають такі заходи:

- зміцнення нервової системи;

- врегулювання робочого дня;

- правильне чергування праці й відпочинку;

- раціональне харчування;

- заняття фізкультурою і спортом;

- свіже повітря (холодні обтирання):

- боротьба зі шкідливими звичками (вживанням алкоголю, тютюнопалінням);

- гіпнотерапія (після 2—4 сеансів стан поліпшується);

- фізіотерапія - душ, іонофорез кальцію;

- засоби, які «тонізують» ЦНС (кофеїн, жень-шень, лимонник).