ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ
1.7.1. Анатомія і фізіологія центральної та периферичної нервової системи, її вікові особливості
Будова нервової системи. У нервовій системі розрізняють два відділи: центральну нервову систему (головний і спинний мозок) і периферичну (нерви, які відходять до всіх органів) (мал. 44).
Центральна й периферична нервові системи складаються з нервових клітин, або нейронів. Вони різноманітні за формою і розмірами. У кожному нейроні є тіло, велика кількість коротких відростків - дендритів і один довгий - аксон. Скупчення тіл нервових клітин із їх дендритами утворюють сіру речовину. А біла речовина складається з нервових волокон (аксонів), покритих мієліновою оболонкою. Аксони виходять за межі мозку, утворюючи нерви, які зв'язують мозок з різними органами тіла.
Властивості нервової системи. Основні функціональні властивості нервової тканини - збудливість і провідність. Збудливість - здатність реагувати на різноманітні впливи як зовнішнього, так і внутрішнього середовища організму. Провідність - здатність проводити збудження.
У нервовій системі внаслідок завданого подразнення виникає фізіологічний процес - збудження. Воно передається по нервах.
Розрізняють доцентрові, відцентрові я змішані нерви.
Доцентрові нерви проводять імпульс тільки від органів чуттів у центральний відділ нервової системи. їх ще називають чутливими.
Відцентрові нерви проводять імпульс із центрального відділу до периферійних робочих органів. їх називають руховими.
Змішані нерви проводять імпульс в обох напрямках.
Нервова система - це єдиний комплекс нейронів, які стикаються кінцевими розгалуженнями. Місце стикання окремих нейронів називають синапсом. На тілі однієї нервової клітини загальна кількість синапсів досягає 100 і більше, а на дендритах - навіть кількох тисяч.
На місці контакту відцентрових нервів із робочим органом (м'язом) є кінцеві розгалуження, названі ефектором, а розгалуження доцентрових нервів, що сприймають подразнення, - рецептором.
|
Мол. 44. Центральна і периферична нервова система людини:
1 - головний мозок; 2 - спинний мозок; 3 — соматичні нерви; 4 - вегетативні нерви.
Рефлекс і рефлекторна дуга. Процес збудження, який виник у рецепторі та проходить у центральну нервову систему по доцентровому нейрону, де збудження з доцентрового нейрона переходить на проміжний, а з нього на відцентровий. По відцентровому нейрону збудження досягає органа, викликаючи його діяльність. Шлях, що складається із трьох названих нейронів, називають рефлекторною дугою. Інколи вона
може складатися з двох (доцентрового і відцентрового), а іноді з чотирьох і більше нейронів. Найчастіше зображають дугу двонейронною.
Діяльність організму, викликана збудженням, яке надійшло в орган від рецептора, пов'язана з центральною нервовою системою.
Дата добавления: 2016-06-24; просмотров: 471;