Земельний кадастр, оподаткування власності і відведення міських земель

Сучасне велике місто як складна управлінська система не може існувати без жорсткого контролю використання територій. Через зміну форм власності багато міських земель передаються в оренду і для приватного користування. Податок на нерухомість є однією з важливих статей наповнення міського бюджету. Кадастр земель у місті ведеться за стандартними картами - планшетами масштабу 1:500, 1:1000 і 1:5000. Будь-яка ГІС міста починається з автоматизації базових карт, введення докладної інформації про геометрію, цінність і власність на землю. Програмні пакети ArcView, ARC/INFO дають можливість швидко запровадити технологію автоматизації великої кількості карт, за необхідності уточнити їх за допомогою додаткової геодезичної зйомки, даних супутникової прив'язки (GPS) і ортофотопланів [8].

Автоматизовані дані є основою для автоматичного оформлення свідоцтв про землеволодіння відповідно до стандартних вимог. Професійний планувальник може моделювати варіанти відведення земель з урахуванням різної картографічної інформації (типи землекористування, придатність і якість земель тощо), а також застосовувати інформацію з баз даних інших організацій (наприклад, дані перепису населення).

ARC/INFO і ArcView мають можливість звертатися до локальних та віддалених баз даних на PC або великих ЕОМ-серверах, у форматах, які підтримують SQL-запити. Широкі можливості оформлення карт дають змогу виводити на друк і отримувати звичні для багатьох служб паперові планшети. Облік землеволодіння та історії використання ділянок є основою для контролю за правильністю і своєчасністю сплати орендних платежів та плати за використання земель.

Вперше в Україні почали використовувати автоматизовані земельні кадастри з використанням ARCINFO і ArcView у Луцьку, Запоріжжі і низці міст Криму.

Основні прикладні завдання в рамках створення і ведення земельного кадастру з використанням ГІС [18]:

• проектування й аналіз міської межі, зон містобудівної цінності, кадастрових районів;

• проектування й аналіз кадастрових кварталів та меж земельних ділянок;

• інвентаризація міських земель, аналіз меж окремих земельних ділянок, що склалися, кварталів, створення ситуативних планів, проектування нових меж земельних ділянок;

• підготовка й оформлення правових документів на земельні ділянки.

У рамках створення і ведення міського кадастру необхідно забезпечити [18]:

• створення цифрових карт різного масштабу для потреб відділів і служб міської влади;

• проведення робіт з інвентаризації різних інженерних комунікацій (електромережі, газ, вода тощо) і створення на основі проінвентаризованої інформації автоматизованих підсистем управління для відповідних служб і підприємств міста;

• моделювання дощових потоків для проектування і будівництва дощових каналізаційних мереж;

• облік та оцінка всіх об'єктів міської інфраструктури для формування стійкого економічного механізму управління і розвитку міської території.

У рамках завдань адміністративно-територіального управління необхідно забезпечити [18]:

• створення адресної системи (яка використовується і для інших завдань);

• проектування й аналіз міської межі, меж адміністративних районів: територіальні управління, органи

самоорганізації населення, домові, вуличні комітети тощо;

• проектування й аналіз меж виборчих ділянок, округів, а також результатів виборів;

• забезпечення служб і підрозділів міліції, ДАІ, протипожежної безпеки.