Гидромеханичний КПД гідромотора

Гидромеханичний КПД гідромотора равняется отношению мощности на его валу к теоретической (индикаторной) мощности [или отношению крутного (действительного) момента на валу к теоретическому (индикаторного) момента ]:

. (3.28)

С учетом (3.24) та (3.25) зависимость (3.28) можно представить следующим образом

. (3.29)

Крутний (действительный) момента на валу гідромотора равняется

.

Зависимость гідромеханічного КПД гідромотора от давления мотора качественно не отличается от зависимости гідромеханічного КПД объемного насоса от давления насоса (рис. 3.10) за исключением следующего.

Графік (рис. 3.10) проходить через початок координат, так як робота об'ємного насоса можлива при , при якому і, відповідно до (3.26) та (3.27), . Для зрушення ненавантаженого гідромотора необхідний (перепад тиску) тиск робочої рідини складає (рис. 3.9) і графік не може проходити через початок координат, а розпочинається з точки на осі абсцис з координатою . Подальша зміна та обґрунтування такої зміни залежності при збільшенні тиску гідромотора відповідає викладеному щодо залежності (рис. 3.10) з урахуванням (3.29).

Следует отметить, что для регулируемого гідромотора значения давления будет тем больше, чем меньше рабочий объем мотора . При уменьшении рабочего объема ниже определенной величины состоится самогальмування гідромотора, так как в данном случае наступает условие (рис. 3.9), при котором согласно (3.29) , что физически невозможно.

Зависимость гідромеханічного КПД гідромотора от частоты вращения вала (рис. 3.11) целесообразно анализировать с учетом определения гідромеханічних потерь гідромашин (раздел 3.4.1), согласно которому приемлемое выражение

,

где - КПД гідромотора соответственно гидродинамический и механический.

Рис. 3.11. Зависимость гідромеханічного КПД гідромотора от частоты вращения вала

При частоті обертання вала гідромотора , що відбувається згідно з (3.23) при витраті (дійсній, фактичній) , гідродинамічні втрати потужності мотора незначні , але механічні втрати приймають максимальне значення (тертя покою більше тертя руху, ). Виходячи з цього при і . Але уже після урухомлення вала гідромотора механічний ККД стрімко зростає, практично досягаючи значення , що забезпечує такий же характер зміни гідромеханічного ККД в цьому діапазоні зміни частот обертання вала . Слід зазначити нестійкість розглянутих початкових режимів роботи гідромотора (вал обертається нерівномірно) та більше якісний характер зміни гідромеханічного ККД .

Последующий рост частоты вращения вала приводит согласно (3.29) к монотонному уменьшению гідромеханічного КПД гідромотора в результате преобладающей интенсивности увеличения гидродинамических и механических потерь мощности мотора (то есть гідромеханічних потерь ) сравнительно с интенсивностью увеличения теоретической (индикаторной) мощности.