Монополізм, його суть і форми прояву. Антимонопольна політика держави.

Монополізм - ситуація на ринку, коли один економічний суб’єкт може диктувати свої умови іншим. Цей диктат може відноситись до встановлення монопольної ціни, умов укладення угоди, обсягів закупок тощо. Монополізм виникає коли на ринку не існує конкурентів. Буквально слово монополія означає один продавець (від грецьких слів mono – один і poleo – продаю).

Розрізняють:

- монополію продавця - монополія.На ринку існує один продавець;

- монополію покупця – монопсонію. На ринку існує один покупець, який може диктувати свої умови продавцям.

Монопосонія також є досить поширеним явищем. Наприклад крупні трейдери можуть виступати як монопольні покупці для сільськогосподарських підприємств, фірми виступають як монопольні покупці робочої сили, держава виступає монопольним покупцем деяких видів товарів.

Іноді на ринку можна спостерігати таке явище як білатеральна монополія. Це ситуація, коли на ринку існує один продавець і один покупець. такі ситуації існують в енергетичній галузі, комунальному господарстві.

Монополія може мати різні форми прояву. Це може бути панування на ринку окремого підприємства.Така монополія існує, коли на ринку існує лише один продавець товару. При цьому розміри підприємства не мають значення. Навіть дрібне підприємство може бути монополістом на певному ринку. У цьому розумінні монопольне положення завжди обмежується певною територією.

Монополізм може проявлятись у формі монопольної змовиформально на ринку працює кілька продавців, проте вони укладають угоду про проведення єдиної збутової політики, цін, обсягів виробництва. Фактично це рівносильне пануванню на ринку одного продавця.

Монополія є продукт розвитку ринку. Досить часто фірми досягають монопольного положення внаслідок конкуренції і перемоги у конкурентній боротьбі. Монопольне становище може досягатись при створенні певних ринкових умов. До умов існування монополій можна віднести такі:

- відсутність досконалих замінників для продукції монополіста. Завдяки цьому покупець не може відмовитись від споживання продукції монополіста що забезпечує монополісту можливість диктувати свої умови;

- високі бар’єри для входу в галузь. Завдяки цьому у монополіста не можуть з’явитись потужні конкуренти. Бар’єри можуть бути пов’язані з високими капітальними витратами в галузі; наявністю захищених авторських прав (патенти, ліцензії) тощо;

- власність на джерела сировини. Котроль над джерелами сировини робить неможливим появу у галузі нових фірм;

- економія на масштабі, яка досягається при монопольному випуску. Завдяки ефекту масштабу, монополіст досягає мінімальних витрат на виробництво одиниці продукції. Будь яка нова фірма в галузі буде мати менші масштаби, а отже – більшу собівартість одиниці продукції, тобто економічно буде неефективною і неконкурентноздатною;

- державний захист монопольного становища. Іноді держава з тих чи інших причин надає право виробництва продукції лише одній фірмі, гарантуючи їй монопольне становище. Наприклад, виробництво грошових знаків.

З точки зору захищеності монопольного становища розрізняють такі види монополій:

- закрита монополія.Монопольне положення фірми захищене у державних правових актах (законах, патентах, ліцензіях);

- відкрита монополія.У такому випадку монопольне положення фірми не захищене від конкурентів. На таких ринках фірмі важко тривалий час зберігати панування на ринку.

У залежності від причин, які викликали появу монополії, розрізняють види монополій:

- природна монополія.Природними вважають ті, в яких мінімальні середні витрати досягають тільки коли одна фірма обслуговує весь ринок. Тут з природних причин не може бути конкуренції. Природні монополії існують в галузях з яскраво вираженим ефектом масштабу: енергетика, зв’язок, комунальне господарство. До природних також можна віднести монополії, що пов’язані з володінням унікальними природними ресурсами;

- монополія, що є наслідком науково-технічного прогресу.Внаслідок впровадження у виробництво технічних новшеств, нових продуктів фірма може стати монополістом. Така монополія не може бути тривалою, оскільки конкуренти намагаються наслідувати монополіста;

- монополія як наслідок концентрації виробництва.Така монополія виникає у результаті об’єднання фірм на ринку або поглинання однією фірмою своїх конкурентів;

- адміністративна монополія.Така монополія пов’язана з діяльністю державних органів влади, їх правом приймати нормативні правові акти, а отже диктувати умови на ринку.

Монополізм як явище спричиняє неоднозначний вплив на економіку. Він може мати як негативні так і позитивні наслідки.

Негативні наслідки монополізму:

- в умовах панування монополій пропозиція товарів менша, а ціни вищі ніж в умовах конкуренції;

- монопольне панування на ринку не стимулює до покращення якості продукції, зменшення витрат виробництва;

- для збереження свого монопольного становища монополії схильні перешкоджати поширенню досягнень науково-технічного прогресу;

- монополії схильні здійснювати тиск на державні органи влади, утворювати лобі в урядових структурах, впливати на економічну політику для досягнення своїх галузевих інтересів;

- монополізм порушує принцип рівності умов економічної діяльності, перешкоджає виникненню і розвитку нових фірм.

Позитивні наслідки монополій:

- завдяки ефекту економії на масштабі монополії дозволяють підвищити ефективність виробництва;

- завдяки потужним фінансовим ресурсам монополії мають більше можливостей для впровадження нових технологій, здійснення науково-технічних розробок;

- для покращення свого іміджу і оптимізації оподаткування монополії здійснюють фінансування суспільно-гуманітарних проектів.

Враховуючи негативні наслідки монополізму, держава проводить антимонопольну політику. Вона здійснюється за такими напрямками:

- недопущення монополізації ринків. Контроль за злиттям та поглинанням компаній, які можуть привести до монопольного положення на ринку. В разі необхідності застосовується примусовий поділ компанії монополіста;

- недопущення антиконкурентних змов;

- державне регулювання монополій. Воно проводиться у випадках, коли монопольне становище ліквідувати неможливо або недоцільно (наприклад, природні монополії). Таке регулювання може полягати у встановленні граничних цін або граничних норм рентабельності; накладенні штрафів за зловживання монопольним становищем; націоналізація підприємства-монополіста.

Не допустити розвитку монополізму та його негативних наслідків можна також шляхом захисту ринкових механізмів та підтримки конкурентного середовища. При забезпеченні економічного лібералізму сам ринок усуває деякі види монополій (наприклад, монополія, що є наслідком впровадження нового продукту, використання нової технології);

В Україні, як і в усіх ринкових країнах, створені правові основи для здійснення антимонопольного регулювання. Основне місце серед них посідає Закон України “Про захист економічної конкуренції” (від 11 січня 2001 року). В ньому визначені правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності.