Тема № 2: Криміналістична характеристика економічних злочинів, вчинених організованою групою. Проблеми кваліфікації

План

1. Поняття та сутність організованої злочинної діяльності у сфері економіки.

2. Криміналістичні ознаки організованої злочинної діяльності у сфері економіки.

3. Структура і зміст криміналістичної характеристики економічних злочинів, вчинених організованою групою.

4. Проблемні питання кваліфікації економічних злочинів, вчинених організованою групою.

Література

1. Кримінальний кодекс України.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України.

3. Злочинність у сфері економіки: проблеми прогнозування, планування та координації заходів протидії: Монографія / О.Г. Кальман, І.О. Христич, С.Ю. Лукашевич та ін.; За ред. О.Г. Кальмана . ─ Х., 2005.

4. Корж В.П.Розслідування окремих видів злочинів-навчально-методичний посібник-Х.: хну імені В.Н.Каразіна, 2012.-508с.( серія»Бібліотека криміналіста»)

5. Корж В.П. Расследование организованной преступной деятельности в сфере экономики; Учебно-методическое пособие-Харьков .Кроссоурд. 2011-304с..

6. Корж В.П. КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ В УМОВАХ РИНКОВОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ// Міжнародний юридичний вісник: збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. Вип. 1 (1) 2014 - с.46-54

Ринкові засади господарювання суттєво вплинули на всі складові економічних відносин і зокрема, на відносини фінансово-економічні, які в цих умовах стали основними регуляторами виробничої, посередницької та інших видів підприємницької діяльності. У зв'язку з цим слід погодитися з точкою зору Г.Л. Вознюк, що ринкові відносини - це насамперед відносини фінансово-економічні [1, с.4]. І як правильно відзначає І.В. Александров, суспільні відносини економіки склалися, розвинулися нові галузі й інститути, багато в чому нової стала технологія економічних взаємин і документообігу, обліку та реєстрації фінансово-економічної діяльності. Значна частина ознак економічних злочинів змінилася [2, с.20].

За даними МВС України у сфері економіки щорічно відбувається Більше 30 тис. злочинів, з них кожен другий злочин - проти власності та у сфері службової діяльності, а кожен четвертий злочин - у сфері господарської діяльності, Найбільш криміналізовані такі пріоритетні напрямки економіки, як фінансово-кредитна та зовнішньоекономічна діяльність, паливно-енергетичний та аграрно-промисловий комплекси, металургійна промисловість і сфера приватизації.

У юридичній літературі є дискусійною проблема визначення понятійного апарату економічних злочинів. Так, П.С. Яні до злочинів у сфері економіки відносить все посягання на власність, податкові, валютні, підприємницькі, митні злочину [3, с.33]; Е.Л. Стрільців економічні злочини визначає як передбачені кримінальним законом діяння, спрямовані на порушення відносин власності (майнові відносини) та існуючого порядку здійснення господарської діяльності [4, с. 113]. Дещо інша точка зору у В.П. Верина, який до злочинів у сфері економіки відносить всі злочини проти власності, у тому числі і корисливо-насильницького характеру, а також злочини в сфері економічної діяльності і злочини проти інтересів служби в комерційних та інших організаціях [5]. Дана точка зору не безперечна. На наш погляд до злочинів у сфері економіки не повинні ставитися злочину корисливо-насильницького характеру, а саме: вимагання, грабіж або розбій. Вважаємо, що в криміналістичному аспекті до класу економічних злочинів слід відносити злочину здійснюються в сфері відносин власності тільки корисливо-майнового характеру, а також злочини - у сферах фінансово-економічної, господарської, службової діяльності, у тому числі здійснюються організованими злочинними групами, злочинними організаціями.

Як свідчать матеріали практики і результати наших досліджень у цих сферах економіки злочини скоюють організовані групи, злочинні організації за наявності корупційних зв'язків з посадовими особами державних органів влади і управління. Вони відносяться до числа найбільш поширених.

На нашу думку, при розкритті сутності і визначенні поняття економічних злочинів, скоюваних ОЗУ, слід враховувати: 1) специфічні закономірності формування ОЗГ в структурі легальної та нелегальної господарської, фінансової, зовнішньоекономічної діяльності, владно-управлінських органів, у сфері торгівлі, приватизації; 2) кримінально-корупційні технології економічних злочинів в ситуаціях, коли елементи способу підготовки, вчинення і приховування слідів зазначених злочинів становлять самостійні склади двох і більше злочинів;

3) способи і методи забезпечення безпеки членам організованої злочинної групи за допомогою корупційних зв'язків.

Специфіка організованої злочинної діяльності організованих груп (злочинних організацій, спільнот) в тому, що, здійснюючи злочинні посягання у державному і недержавному секторі економіки, вони для досягнення закономірною злочинної мети - отримання та легалізації злочинних доходів - скоюють, як правило, два і більше злочинних діяння. Наприклад, організована група з метою скоєння фінансового шахрайства створює ряд фіктивних фірм, через які згодом «проходить» легалізація злочинних доходів. У зазначеній ситуації розслідування підлягає: фінансове шахрайство, фіктивне підприємництво і легалізація злочинних доходів організованими групами, т. е. всі три самостійних складу злочинів. Вони взаємопов'язані і підпорядковані закономірною мети організованої групи - отримання та легалізації кримінальних доходів.

Вищевикладене вельми переконливо підтверджують результати наших досліджень. Так, 89,7% складають ОПГ корисливо-господарської спрямованості, що володіють корупційними зв'язками з посадовими особами владно-управлінських та правоохоронних органів. Узагальнення практики судово-економічних експертиз показало, що приватизація проходить під контролем організованої злочинності. Зокрема, 95% комунального майна м Харкова було приватизовано з грубим порушенням законодавства.

Зміна власників в металургійній, хімічній, машинобудівній та інших сферах промисловості призвело до збільшення тіньового сектору у господарюванні. За даними експертів, нові власники 70-80% своїх доходів приховують від податкового контролю. Слід зазначити, що зміни форм власності в зазначених пріоритетних напрямах економіки передували кримінальне банкрутство, корупційні схеми, корупційні відкати, організована злочинна діяльність фінансово-промислових груп.

Системний підхід до дослідження злочинів економічної спрямованості дозволяє визначити їх криміналістичні ознаки. Такими є:

- Спеціальний суб'єкт або суб'єктний склад (ОЗГ, злочинна організація), який безпосередньо пов'язаний з предметом злочинного посягання у сфері економічних відносин. Це посадові особи, корумповані чиновники, матеріально-відповідальні особи, фінансово-бухгалтерські працівники, підприємці легального, тіньового виробництва, сфери послуг та інші працівники підприємств, організацій та установ, що належать до пріоритетних напрямів економіки;

- Спеціальний предмет злочинного посягання - це майно, майнові права та зобов'язання державних, комунальних підприємств, установ, організацій, віднесених до пріоритетних напрямів сфери економіки. Такими є: галузі промисловості (машинобудування, металургії, хімічна та ін.), Аграрно-промислова, паливно-енергетична сфери, зовнішньоекономічна діяльність, фінансово-кредитна, бюджетна системи, сфера приватизації, транспорт. Предметом злочинного посягання може бути рухоме майно: гроші, цінні папери, валютні цінності; майнові права та зобов'язання, або нерухоме - земельні та інші природні угіддя, будь-яке майно, розміщене на землі, пов'язане з нею (будівлі, споруди і т д.) .;

- Кримінально-корупційна технологія економічного злочину - це сукупність дій, операцій, прийомів, корупційних схем, методів впливу, спрямованих на вибір сфери та предмета злочинного посягання, способу злочину, який включає кілька способів самостійних складів злочинів; планування, підготовку і здійснення злочинних акцій; приховування слідів злочинної діяльності; розробку способів легалізації злочинних доходів; корупційних схем, зв'язків, заходів забезпечення безпеки членам організованої групи при використанні легального і тіньового бізнесу у злочинній діяльності;

- Закономірна мета злочинної діяльності - отримання кримінальних доходів та їх легалізація. Організатори злочинного бізнесу використовують більш 60 способів легалізації кримінальних доходів;

- Негативні наслідки злочинного посягання для підприємств, установ, організацій, віднесених до пріоритетних напрямів економіки. Це реальні збитки, істотної шкоди та інші тяжкі наслідки (доведення підприємства до банкрутства, незаконна його приватизація).

За даними правової статистики в металургійній промисловості в складі ОЗГ були вчинені такі злочинні діяння, як економічне шахрайство, незаконна приватизація, кримінальне банкрутство, привласнення державного чи комунального майна, ухилення від сплати податків.

У фінансово-кредитній сфері посадові, службові особи - члени ОЗУ в структурі фінансових установ, організацій, у тому числі і банківських, скоюють злочини, пов'язані з порушенням встановленого законодавством порядку обліку грошових коштів, валюти, цінних паперів та порядку надання кредитів при проведенні:

страхування, у тому числі державного; пенсійного забезпечення, у тому числі державного або недержавного; банківських операцій з цінними паперами; банківської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Як свідчить практика у фінансово-кредитній сфері члени ОЗУ здійснюють привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовими повноваженнями, фінансове шахрайство, легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та ін. Слід зазначити, що кожне дев'яте злочин скоюється спеціальними суб'єктами: посадовими особами, фахівцями, іншими особами у зв'язку з виконанням ними повноважень на об'єктах банківської системи.

У банківській сфері кожен другий злочин скоюється безпосередньо в банках працівниками банківських установ у складі ОЗГ чи злочинної організації при виконанні ними службових обов'язків. Зазначеними суб'єктами були здійснені: привласнення, розтрата грошових коштів або заволодіння ними шляхом зловживання службовим становищем, фінансове шахрайство, незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків; легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом та інші злочини при здійсненні кредитних і банківських операцій.

У сфері зовнішньоекономічної діяльності спеціальні суб'єкти злочинного посягання - посадові, службові, матеріально-відповідальні та інші особи, які виконують на підприємствах, в установах, організаціях розпорядчі або адміністративно-господарські функції, а також особи, які мають доступ до грошових коштів, майну - у зв'язку з виконанням службових обов'язків у складі злочинної групи або ОПГ скоюють економічні злочини на спеціальних об'єктах сфери зовнішньоекономічної діяльності. На цих об'єктах члени ОЗУ скоюють злочини проти власності, у сфері господарської, службової діяльності:

- При оформленні експорту або імпорту товарів;

- При наданні суб'єктами підприємництва послуг іноземним фірмам, у тому числі страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, аудиторських та ін.;

- При проведенні наукової, науково-технічної, науково-виробничої діяльності;

- При проведенні міжнародних фінансових операцій та операцій з цінними паперами у випадках, передбачених законом;

- При проведенні кредитних і розрахункових операцій між вітчизняними та іноземними суб'єктами підприємництва;

- При митному оформленні вантажів, незаконному ввезенні товарів (контрабанда).

Пріоритетним напрямком сфери економіки є аграрно-промисловий сектор. Посадові особи або за їх участю фахівці, керівники структурних підрозділів, інші особи, на яких покладено повноваження матеріально-технічного, виробничого характеру, підприємці, фермери, інші особи у складі ОЗГ скоюють злочини проти власності, у сфері господарської службової діяльності на спеціальних об'єктах аграрно- промислового комплексу.

З числа пріоритетних напрямків економіки необхідно виділити паливно-енергетичний комплекс. На підприємствах і в установах, організаціях паливно-енергетичного комплексу посадові особи, фахівці, керівники структурних підрозділів, власники, інші особи у складі ОЗГ скоюють економічне шахрайство, привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовими повноваженнями, фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків та інші злочини у сфері службової діяльності. Зазначені суб'єкти скоюють економічні злочини на підприємствах електроенергетики, паливної, вугільної, сланцевої, торф'яної промисловості, газопостачання, теплових мереж, зовнішнього освітлення, експлуатації зовнішнього освітлення.

За даними правової статистики кожне дев'яте злочин у сфері службової діяльності здійснюють службові особи підприємств, організацій паливно-енергетичного комплексу.

До злочинів економічної спрямованості відносяться злочини, пов'язані з приватизацією об'єктів державного та комунального майна. Зазначені злочини скоюють члени ОЗУ в ході приватизації, т. е. при відчуженні державного та комунального майна, а саме: привласнення майна, заволодіння майном шляхом зловживання службовими повноваженнями, фіктивне банкрутство, одержання хабара, зловживання владою або службовими повноваженнями, перевищення службових повноважень та ін. Ці злочини безпосередньо пов'язані з приватизацією, тому що вони були вчинені службовими, посадовими та іншими особами у складі ОЗГ:

- При приватизації державного, комунального майна, об'єктів аграрно-промислового комплексу, житлового фонду та земельних ділянок;

- При проведенні незаконних операцій з акціями приватизованих підприємств або підприємств, що приватизуються;

- На фондовому ринку, у зв'язку з реформуванням власності або змішаної власності.

Пріоритетним напрямком в економіці є бюджетна сфера. Предметом злочинного посягання є державні кошти, фінансові ресурси адміністративно-територіальних одиниць, підприємств, установ, організацій, які фінансуються за бюджетні кошти повністю або частково. У складі ОЗГ, де предметом посягання виступають бюджетні кошти вчиняються такі злочини:

- Порушення законодавства про бюджетну систему;

- Присвоєння бюджетних коштів, їх розтрата або заволодіння шляхом зловживання службовим становищем службовими, матеріально-відповідальними особами бюджетних підприємств, установ, організацій;

- Зловживання владою або службовими повноваженнями, перевищення влади або службових повноважень;

- Присвоєння бюджетних коштів, фінансове шахрайство, хабарництво та ін. злочини, пов'язані зі сферою соціальних витрат.

Викладений криміналістичний аналіз економічних злочинів, скоюваних ОЗУ на пріоритетних напрямках економіки, свідчить про те, що в умовах ринкових основ господарювання поширеними злочинами проти власності є злочини у сфері господарської та службової діяльності.

Викладене, дозволяє запропонувати новий підхід до визначення поняття економічних злочинів, скоюваних ОЗУ в умовах ринкових відносин. Такими є злочини:

у сфері відносин власності, фінансово-економічної та службової діяльності, що здійснюються спеціальним суб'єктом або суб'єктним складом (організована група, злочинна організація) у процесі виробництва, розподілу, обміну, споживання матеріальних благ і послуг на підприємствах, в установах, організаціях пріоритетних напрямків економіки з використанням в кримінально-корупційних технологіях легального і тіньового бізнесу, корупційних зв'язків з посадовими і службовими особами органів управлінського, фінансового, податкового, митного контролю.

Вважаємо, що розкриття сутності економічних злочинів і визначення їх понятійного апарату дозволяє, виділити чотири групи злочинів, скоюваних ОЗУ на підприємствах, в організаціях, установи, що належать до пріоритетних напрямів економіки. Перша група - це злочини, що здійснюються ОПГ у сфері фінансово-економічної діяльності; другий група- це злочини, що здійснюються ОПГ у сфері відносин власності; третя група включає злочини, що здійснюються ОПГ у сфері господарської діяльності; четверта група - це злочини, що здійснюються ОПГ у сфері службової діяльності за участю корумпованих посадових осіб державних органів влади і управління. Зазначені групи слід поділити на підгрупи. У підгрупах ми виділяємо види і сукупність видів економічних злочинів, скоюваних ОЗУ, передбачених нормами КК України.