Формування елементів логічної і інших видів пам'яті у дошкільному дитинстві

Дітям старшого дошкільного віку доступні не лише механічне запам'ятовування, а й елементи логічного, що виявляється під час їхньої роботи із зрозумілим текстом. Як правило, вони відтворюють у середньому 4-8 добре знайомих слів, 1-2 - незнайомих.

Логічна пам'ять - пам'ять, яка грунтується на розумінні, осмисленні матеріалу.

Основну роль у її розвитку відіграє навчання. За спостереженням російського психолога Зінаїди Істоміної, діти, яких спеціально навчали прийомам організації логічних зв'язків (здійснювати вибір картинок до слова, щоб потім аа картинками можна було пригадати слова), демонстрували у півтора раза вищі результати, ніж ті, хто намагався зробити це самотужки. Адже у процесі спеціального навчання діти оволоділи такими прийомами логічного запам'ятовування, як смислове співвіднесення і смислове групування, і успішно використовували їх. Таке навчання здійснюють у два етапи: 1) формування смислового співвіднесення І смислового групування як розумових дій; 2) формування вміння застосовувати ці дії у мнемічній діяльності.

Поетапне формування розумових дій використовують і під час мнемічної класифікації - мислительної операції, яка вимагає вміння аналізувати матеріал, зіставляти (співвідносити) між собою окремі його елементи, знаходити у них спільні ознаки, здійснювати на цій основі узагальнення, розподіляти об'єкти на групи на основі виокремлених у них і відображених у слові ознак. При цьому мнеміч-на класифікація проходить такі етапи:

1) практичні дії (діти використовують матеріально-практичні дії - вчаться розкладати картинки на групи);

2) мовні дії (після попереднього ознайомлення з картинками дитина розповідає, які з них можна зарахувати до тієї чи іншої групи);

3) розумові дії (дитина подумки розподіляє картинки на групи, потім називає їх).

Діти, навчившись виокремлювати у матеріалі групи (тварини, посуд, одяг тощо), зараховувати картинки до певної групи або до узагальнюючої картинки підбирати елементи, переходять до застосування групування з метою запам'ятовування.

Засвоєння групування як прийому логічного запам'ятовування спричиняє у дошкільників труднощі. Спочатку у багатьох дітей відбувається роздвоєння розумової і мнемічної діяльності: виконуючи смислове групування, вони забувають про необхідність запам'ятовувати картинки, а намагаючись їх запам'ятати, перестають групувати. Однак після його засвоєння у дітей суттєво поліпшується запам'ятовування, навіть без свідомого використання його у мнемічних цілях.

Опанування смисловим співвіднесенням як прийомом запам'ятовування залежить від віку та індивідуальних особливостей дитини, ефективності їх самоконтролю. Уперше його виявляють 4-річні діти. Помітно підвищується він на межі 4-5 років. 5-6-річні діти успішно контролюють себе, запам'ятовуючи і відтворюючи матеріал, виправляючи текстуальні неточності (4-річні виправляють лише сюжетні відхилення). Це свідчить, що пам'ять усе більше контролюється дитиною.

У своєму розвитку пам'ять дошкільників долає певні етапи. Найпершою розвивається у них рухова (моторна) пам'ять - запам'ятовування і відтворення рухів. На її основі формуються навички. У старшому дошкільному віці ця пам'ять досягає високого рівня розвитку, забезпечує засвоєння виконання достатньо складних рухів. З урахуванням цього тренери здійснюють відбір у секції гімнастики, акробатики, фігурного катання тощо.

Високого рівня розвитку у старшому віці досягає емоційна пам'ять - запам'ятовування і відтворення емоцій і почуттів. Дитина запам'ятовує не взагалі почуття, а почуття до конкретної людини, предмета, тобто її емоційна пам'ять невіддільна від образної, наочної. Основою пам'яті дошкільника є образна пам'ять - засвоєння і відтворення образів (зорова, слухова, дотикова, нюхова тощо), її виникнення пов'язане з дитячими спогадами (3-4 роки), а змістом є дитячі уявлення. З часом збільшується їх обсяг, завдяки культурі сприймання вони стають більш осмисленими, чіткими, диференційованими і системними, набувають узагальненого характеру, можуть бути об'єднані у групи, категорії або картини. Дитина може вільно використовувати засвоєні образи у різних видах діяльності і ситуаціях, викликати і комбінувати їх відповідно до мети завдань.

Уявлення - наочні образи раніше сприйнятих предметів І явищ об'єктивної дійсності.

Найефективнішою щодо запам'ятовування є зорова пам'ять - фіксування образів предметів і явищ, відтворення раніше зафіксованих уявних образів. У процесі запам'ятовування беруть участь й інші органи чуття (зір, слух, смак, дотик), але найдієвішим у дітей є зір. Деяким дошкільникам притаманна ейдетична (грец. еіоов - образ, вигляд) пам'ять ("яскраве бачення") - чітке і яскраве фіксування образів сприймання, згадуючи які, дитина ніби знову бачить їх і може описати в усіх деталях. Завдяки їй запам'ятовують вірші, казки, прізвища всіх футболістів. З роками ейдетична пам'ять зникає і лише в окремих людей залишається на все життя (В.-А. Моцарт у 4 роки запам'ятав вперше почутий у соборі реквієм, В. Суриков писав зимовий пейзаж улітку, І. Левітан - літній узимку).

У дошкільному віці відбувається формування словесно-логічної (вербальної) пам'яті - запам'ятовування і відтворення словесно оформленого матеріалу, що відображає предмети і явища у їх загальних властивостях, істотних зв'язках і відносинах. П. Блонський назвав її пам'яттю-розповіддю. Словесно-логічна пам'ять тісно пов'язана з мисленням. Основними її видами є проста репродуктивна пам'ять, вибіркова, репродуктивна і грамотна словесно-логічна.

Розвиток словесно-логічної пам'яті починається у ранньому віці, коли дитина намагається замінити незнайомі слова знайомими, ігноруючи дрібні деталі, запам'ятовує істотні, додає деякі від себе, змінює послідовність викладу подій. Залежить ця пам'ять від змісту і структури матеріалу, мовного розвитку дітей, оволодіння прийомами запам'ятовування. Важливу роль відіграє і стать дитини, оскільки у хлопчиків і дівчаток різні утворення мозку дозрівають з неоднаковою швидкістю, різним є темп розвитку лівої і правої півкуль, які суттєво відрізняються своїми функціями. У дівчаток значно швидше, ніж у хлопчиків, розвиваються функції лівої півкулі; у хлопчиків активнішою є права півкуля у зв'язку зі швидшим дозріванням її функції. Ліва півкуля більше, ніж права, відповідає за усвідомлені довільні акти, словесно-логічну пам'ять, раціональне мислення, позитивні емоції; правій належить провідна роль у реалізації мимовільних, інтуїтивних реакцій, ірраціональної мислительної діяльності, образної пам'яті, негативних емоцій. Важливо розвивати всі види пам'яті, не надаючи переваги якійсь одній. Оскільки кожен вид пам'яті є передумовою виникнення наступного.