Відповідальність за розголошення відомостей, втрату документів КТ.

Контроль за здійсненням обліку, розмноження, збереження і використання документів, справ і видань з грифом «КТ» покладається на уповноважені служби безпеки.

Слід звернути увагу на перелік відомостей, що не складають комерційну таємницю[1]:

• установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою або господарською діяльністю та її окремими видами;

• інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

• дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов´язкових платежів;

• відомості про кількість і склад працюючих, їх заробітну плату в цілому і за професіями та посадами, а також наявність вільних робочих місць;

• документи про сплату податків і обов´язкових платежів, інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпеки умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров´ю, а також про інші порушення законодавства України і розміри завданої при цьому шкоди;

• документи про платоспроможність;

• відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, союзах, об´єднаннях та інших організаціях, що займаються підприємницькою діяльністю;

• відомості, які відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Тобто підприємства зобов´язані подавати перераховані відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам за їх вимогою.

Перелік і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства, строки конфіденційності, порядок захисту доступу до конфіденційної інформації, а також правила її використання визначаються керівником організації. Керівник може залучити для проведення цієї роботи спеціалістів-аналітиків.

Основна мета захисту конфіденційної інформації полягає в тому, щоб як говорять професіонали, запобігти розповсюдженню її до конкурентів. У деяких випадках вимагається захист і «чужих» комерційних секретів, які можуть бути довірені підприємству іншими особами, організаціями. Відсутність такого захисту може залишити підприємство без вигідних партнерів та клієнтів.

Забезпечення захисту комерційної таємниці містить:

• встановлення правил віднесення інформації до комерційної таємниці;

• розробку і доведення до осіб, допущених до відомостей, що становлять комерційну таємницю, інструкцій за дотриманням режиму конфіденційності;

• обмеження доступу до носіїв інформації, які містять комерційну таємницю;

• використання організаційних, технічних та інших засобів і конфіденційної інформації;