Сутність і значення комерційної інформації. Комерційна таємниця підприємства

Тема 6.

Технологія моделювання стану економічної безпеки підприємства.

Лекція 7.

Комерційна таємниця як сучасний метод формування економічної безпеки підприємства

Сутність і значення комерційної інформації. Комерційна таємниця підприємства

Правові аспекти комерційної таємниці

Механізм визначення переліку інформації, що становить комерційну таємницю

Механізм захисту комерційної таємниці підприємства

Сутність і значення комерційної інформації. Комерційна таємниця підприємства

На думку західних теоретиків-економістів, успішний розвиток підприємництва значною мірою залежить від політико-економічного середовища (командно-адміністративного або ринково-конкурентного), в якому відбувається ринкова діяльність. Проте не менш важливим чинником, що формує економічне середовище, є криміногенна ситуація, яка утруднює або зводить нанівець дії підприємця. Наявність умов, за яких виникає реальна загроза завдання шкоди (збитків) суб'єкту господарювання, визначає першочерговим оперативне рішення проблеми гарантування економічної безпеки.

У ринкових умовах підприємницька діяльність у нашій країні здійснюється в ситуації наростаючої невизначеності і мінливості економічного середовища. Отже, виникає неясність і невпевненість в отриманні очікуваного кінцевого результату, тому зростає ризик, тобто небезпека невдачі, непередбачених втрат. Особливо це спостерігається на початку освоєння підприємництва.

В умовах командно-адміністративної економіки всі звикли до того, що економічна обстановка формується "зверху", в наказовому порядку, у вигляді набору правил і норм. Плани, програми, ухвали, інструкції, державні ціни, фонди, ліміти, наряди, тарифи формували ту економічну систему і те господарське середовище, в яких змушені були діяти підприємства і люди.

Звичайно, жорстка система централізованих настанов і розпоряджень сковувала ініціативу, пригнічувала зацікавленість і творчий пошук. Але вона забезпечувала явну або удавану чіткість, нав'язаний "порядок".

Для посилення контролю на ненаціоналізованих підприємствах в 1917 р. був прийнятий декрет "Про робочий контроль", що відміняє право власності трудових колективів на виробничу інформацію (тобто відміняє поняття "комерційна таємниця"). Проте в ринковій економіці інформація стає товаром і має підпадати законам товарно-грошових відносин. Кожен власник має право відстоювати свої інтереси, узгоджені з інтересами інших власників і суспільства.

Багато питань підприємницької діяльності регулюються і забезпечуються цивільним, адміністративним, трудовим, авторським, кримінальним та іншими видами законодавства. Говорити нині про те, що за допомогою тільки правового регулювання і охорони можна вирішити всі проблеми, пов'язані із гарантуванням безпеки підприємництва, не тільки передчасно, а й, як свідчить практика, нереально в найближчому майбутньому.

Ринок - це передусім економічна свобода. Над підприємцем можуть стояти тільки закон і встановлювані ним обмеження. Державне регулювання в умовах ринку полягає переважно у встановленні норм здійснення підприємницької діяльності і податкової системи. Решта визначається виробником і споживачем, а деякою мірою складається випадково.

За економічну свободу доводиться платити. Адже свобода одного підприємця водночас супроводжується і свободою інших підприємців, які вільні купувати чи не купувати його продукцію, пропонувати за неї свої ціни, продавати йому свою продукцію за певними цінами, диктувати свої умови операцій. При цьому природно, що ті, з ким доводиться вступати в господарські відносини, насамперед добиваються своєї вигоди, а вигода одних може стати збитком для інших. До того ж, підприємець-конкурент взагалі схильний витісняти свого опонента з ринку.

У нових ринково-конкурентних умовах виникає багато проблем, пов'язаних із гарантуванням безпеки не тільки фізичних і юридичних осіб, їх майнової власності, а й підприємницької (комерційної) інформації як виду інтелектуальної власності. Для захисту підприємницьких інформаційних потоків від різних посягань застосовують як правові, так і спеціальні заходи, а за потреби комплекс їх.

Сукупність відомостей, які використовують у підприємницькій діяльності, можна умовно згрупувати за такими напрямами:

а) підприємницька (комерційна) інформаційна система (відомості про стан економічної системи; чинники, які позитивно чи негативно впливають на сферу господарювання і комерції, в якій діє підприємець);

б) правова інформаційна система (відомості про чинне законодавство, що регулює й охороняє діяльність підприємницьких (комерційних) структур);

в) спеціально-оперативна інформаційна система (відомості про способи, сили і засоби гарантування безпеки підприємницької інформації від доступу третіх осіб).

Підприємницька діяльність у всіх сферах нерозривно пов'язана з отриманням і використанням різних видів інформації. Причому нині інформація є особливим товаром, що має конкурентну вартість. Для підприємця часто найбільш цінною є інформація, яку він використовує для досягнення цілей фірми і розголошування якої може позбавити його можливості вирішувати ці завдання, тобто створює загрозу безпеці підприємницької діяльності. Звичайно, не вся інформація може, в разі її розголошування, створювати таку загрозу, проте існує певна інформація, яка потребує захисту.

Інформація, яку використовують у підприємницькій діяльності, вельми різноманітна. її можна поділити на два види: промислова і комерційна. До промислової належать: інформація про технологію і спосіб виробництва, технічні відкриття і винаходи; "ноу-хау"; конструкторська документація, програмне забезпечення тощо.

Комерційна інформація - це відомості про фінансово-економічне становище підприємства (бухгалтерська звітність), кредити і банківські операції, про укладені договори, контрагентів, структуру капіталів і плани інвестицій, стратегічні плани маркетингу, аналіз конкурентоспроможності власної продукції, клієнтів, плани виробничого розвитку, ділове листування та ін.

Відповідно до Закону України "Про інформацію", громадяни, юридичні особи, що володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, отриманою власним коштом або такою, котра є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, і встановлюють для неї систему (способи) захисту. Для цього, крім наказу про комерційну таємницю, підприємства можуть складати посадові інструкції із зазначенням порядку і системи обміну інформацією між працівниками підприємства і зовнішніми користувачами, деталізований графік документообігу із призначенням осіб, відповідальних за витік інформації, вносити спеціальні розділи в трудові угоди та контракти і т.ін.

Типові відомості, що становлять комерційну таємницю. У наведеному нижче переліку відомості, що становлять комерційну таємницю, згруповано за тематичним принципом. Пропонований поділ на групи має рекомендаційний характер і може бути змінений залежно від специфіки відомостей, що становлять комерційну таємницю конкретного підприємства (організації). Відомості, введені в цей перелік, є комерційною таємницею тільки з урахуванням особливостей конкретного підприємства.

1. Відомості про фінансову діяльність:

o прибуток, кредити, товарообіг;

o фінансові звіти і прогнози;

o комерційні задуми;

o фонд заробітної плати;

o вартість основних і оборотних фондів;

o кредитні умови платежу;

o банківські рахунки;

o планові звітні калькуляції.

2. Інформація про ринок:

o ціни, знижки, умови договорів, специфікація продукції;

o обсяг, історія, тенденції виробництва і прогноз для конкретного продукту;

o ринкова політика і плани;

o маркетинг і стратегія цін;

- відносини зі споживачами і репутація;

o чисельність і розміщення торгових агентів;

o канали і методи збуту;

o політика збуту;

o програма реклами.

3. Відомості про виробництво і продукцію:

o технічний рівень, техніко-економічні характеристики проектованих виробів;

o плановані терміни створення проектованих виробів;

o застосовування і перспективні технології, технологічні процеси, прийоми і устаткування;

o дані про модифікацію і модернізацію раніше відомих технологій, процесів, устаткування;

o виробничі потужності;

o стан основних і оборотних фондів;

o організація виробництва;

o розміщення і розмір виробничих приміщень і складів;

o перспективні плани розвитку виробництва;

o технічні специфікації існуючої і перспективної продукції;

o схеми і креслення окремих вузлів, готових виробів, нових розробок;

o стан програмного і комп'ютерного забезпечення;

o оцінка якості та ефективності;

o номенклатура виробів;

o спосіб упаковування;

o доставка.

4. Відомості про наукові розробки:

o нові технологічні методи, нові технічні, технологічні і фізичні принципи, заплановані для використання в продукції підприємства;

o програми НДР;

o нові алгоритми;

- оригінальні програми.

5. Відомості про систему матеріально-технічного забезпечення:

o склад торгових клієнтів, представників і посередників;

o потреби в сировині, матеріалах, комплектувальних вузлах і деталях, джерела задоволення цих потреб;

o транспортні й енергетичні потреби.

6. Відомості про персонал підприємства:

o чисельність персоналу підприємства;

o визначення осіб, що приймають рішення, та їхня філософія.

7. Відомості про принципи керівництва підприємством:

o застосовувані і перспективні методи керівництва виробництвом;

o факти ведення переговорів, предмет і цілі нарад і засідань органів керування;

o плани підприємства щодо розширення виробництва;

o умови продажу і злиття фірм.

8. Інші відомості:

o важливі елементи систем безпеки, кодів і процедур доступу до інформаційних мереж і центрів;

o принципи організації захисту комерційної таємниці. Інформація фірми, що становить комерційну таємницю, за важливістю може належати до чотирьох рівнів:

1. Життєво важлива - незамінна інформація, наявність якої стратегічно необхідна для функціонування підприємства. Витік цієї інформації ставить під загрозу самофункціонування організації (підприємства).

2. Важлива - інформація, процес ліквідації наслідків витоку якої складний або пов'язаний з великими витратами.

3. Корисна - інформація, витік якої завдає матеріальної шкоди підприємству, однак воно може ефективно функціонувати й у разі витоку цієї інформації.

4. Неістотна - інформація, витік якої не завдає матеріального збитку підприємству і не впливає на його функціонування.

Інформація, що належить до перших трьох рівнів, є комерційною таємницею. Для збереження відомостей, що становлять комерційну таємницю, наказом по підприємству потрібно ввести такі нові грифи інформації за ступенем важливості:

o для життєво важливої - комерційна таємниця З (КТ 3);

o для важливої - комерційна таємниця 2 (КТ 2);