Зв’язки Академії з Молдавією і Валахією

Києво-Могилянській академії належить визначне місце в розвитку і зміцненні культурних зв’язків українського народу із зарубіжними країнами, зокрема південнослов’янськими, а також Молдавією, Валахією, Румунією, Грецією, Угорщиною та іншими. Вже в XVII ст. вплив Академії як визначного просвітницького центру поширюється далеко за межі України. Цьому сприяє високий рівень навчання, авторитет київських вчених, поширення їх творів та підручників в інших країнах, активна наукова й освітня діяльність вихованців Академії за рубежем.

Певну роль відіграло й те, що Київська академія виступала як один із визначних осередків ідеологічної боротьби з католицькою реакцією, а також пропагувала ідею союзу християнських народів, і в першу чергу – слов’янських, проти турецької агресії. Великий вплив на пригнобленні Туреччиною й Австро-Угорщиною народи справили успіхи національно визвольної боротьби українського народу проти шляхетсько-католицької Польщі.

Оцінюючи міжнародні зв’язки Київської академії, видатний український письменник, вчений, революціонер – демократ І. Я. Франко писав, що вона «в значній мірі була інституцією інтернаціональною, якої вплив простягався за межі України».

Зміцненню і розширенню українсько-російсько-молдавських зв’язків у XVII–XVIII ст. сприяла діяльність Києво-Могилянської академії. Започаткував цю справу Петро Могила, син молдавського господаря, київський митрополит і протектор Київської колегії.

В 1640 році в Яссах була відкрита перша в Молдавії школа – Слов'яно – греко-латинська колегія. Її засновниками були посланці Петра Могили, очолювані визначним ученим, ректором Київської колегії Софронієм Почаським. Він же став першим ректором Ясської колегії.

В Ясській Слов'яно-греко-латинські колегії навчався наприклад, видатний молдавський учений, громадсько-політичний діяч М.Г. Мілеску Спафарій (1625–1708 рр). Згодом Мілеску Спафарій змушений був залишити Молдавію. До кінця свого життя він працював у Росії. Підтримував реформи Петра I, вніс значний вклад в розвиток вітчизняної наукової і суспільно-політичної думки.

До прогресивних діячів Валахії цього часу належав відомий просвітник, митрополит Валахії Антим Іверіану, грузин за походженням. Йому належать переклади граматики Мелетія Смотрицького румунською мовою (1697 р).

До числа відомих молдавських учених, що навчалися у Києво-Могилянській академії, належить також Дамаскін Римінський – перекладач багатьох слов'янських книг румунською мовою.

Зміцненню україно-молдавських культурних зв'язків сприяла також діяльність у Молдавії випускника Києво-Могилянської академії, полтавчанина Паїсія Величківського. Будучи настоятелем Нямецького монастиря, він створив при ньому школу перекладачів, заснував бібліотеку. У 1777році П. Величківський видав у Яссах «Слов’янську граматику», а також «медичні поради по людських хворобах» молдавською мовою.