Цінова дискримінація третього ступеня

Цінова дискримінація третього ступеня відрізняється тим, що в основі її лежить не розрізнення цін попиту на окремі екземпляри або об’єкти продажу товару, як за дискримінації перших двох ступенів, а поділ самих покупців на групи, для кожної з яких встановлюється своя ціна.

Припустимо, що якась авіакомпанія продавала 1 млн. авіаквитків у рік на той самий маршрут за ціною 500 грн. за квиток. Така ціна була встановлена виходячи з рівності граничного доходу і граничних витрат. Валовий дохід компанії становив 500 млн грн. Однак у результаті змін, що відбулись (виросли ціни на паливо, працівникам була підвищена заробітна плата), витрати компанії виросли, і ціна була підвищена вдвічі. Разом з тим кількість проданих квитків скоротилась удвічі і становила 500 тис. од. Незважаючи на те що валовий дохід зберігся на рівні 500 млн грн, існує можливість одержати додатковий дохід, залучаючи пасажирів, які відмовились від польотів через високу ціну, надаючи їм знижки.

На рис. 1 графічно зображена ситуація, коли ринок розділений на два окремі сегменти. Перший із них (рис. 1а) представлений заможними людьми, бізнесменами, для яких важлива швидкість пересування, а не вартість квитка. Їхній попит відносно нееластичний. Другий сегмент — це особи, для яких швидкість не настільки важлива, за високих цін вони зволіють користуватись залізницею. В обох випадках граничні витрати авіакомпанії однакові, різною буде тільки еластичність попиту.

З рис. 1 видно, що за ціною квитка Р1 жоден споживач із другого сегмента не скористається послугами авіакомпанії. Однак якщо надати цій групі споживачів п’ятдесятивідсоткову знижку, то квитки будуть продані і загальний дохід компанії збільшиться.

Прикладів цінової дискримінації третього ступеня безліч: вхідна плата до кінотеатрів, музеїв, на виставки для школярів, пенсіонерів, військовослужбовців; плата за передплату для індивідуальних споживачів і бібліотек, підприємств і організацій; різні тарифи для виробничого й особистого споживання і т. д. і т. п. Ціна завжди буде вищою на тому ринку, на якому еластичність попиту буде нижчою.

Рис. 1. Модель цінової дискримінації третього ступеня

Розмаїтість і численність прикладів цінової дискримінації привели до виокремлення і таких її видів, як просторова (ціни у міській і сільській місцевості, зональні ціни), часова (денний і нічний тарифи), особистісна (за доходами споживачів, їхнім соціальним статусом і т. д.) тощо.