АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Першочерговим завданням у цей період стало зведення житла, потреба в якому була дуже нагальною. Архітектори і будівельники шукали оптимальних шляхів до розв'язання цієї проблеми. Було розроблено типові проекти, за яки­ми здійснювалася забудова міст і сіл. З одного боку, це було позитив­ним явищем, оскільки люди одержували житло, а з іншого — негатив­но позначилося на художній виразності архітектурних споруд. Масова житлова забудова 60—70-х років задовольняла потребу в житлі, однак внаслідок ігнорування принципу неповторності було втрачено національну своєрідність архітектури. За даними дослідників, 90 /о житлових і 80 /о культурно-побутових споруд у містах і селищах зводилися за типовими проектами.

Серед громадських споруд 70-х років художньо вирізняються Па­лац культури "Україна" (1970, архітектор Є. Маринченко та ін.) та Бу­динок інституту технічної інформації (1971, архітектори Л. Новиков, Ю. Броєв) у Києві.

У 70-х роках стали заповідниками міста Львів, Луцьк, Кам'янець-Подільський, Новгород-Сіверський, Переяслав-Хмельницький. Ство­рюються музеї народної архітектури і побуту. Нині їх в Україні п'ять — у Києві, Львові, Ужгороді, Переяславі-Хмельницькому, Чернівцях.

ПРЕСАУ республіці видавалися газети і журнали: загальнополі­тичні, літературно-художні, фахові, розраховані на праців­ників різних галузей промисловості і сільського господарства, науки, культури.

На початку 1966 р. виходило 15 республіканських газет, 33 обласні, 7 міжобласних комсомольських, 27 міських, 46 міжрайонних, 348 ра­йонних, 450 багатотиражних газет підприємств, будов, транспорту, навчальних закладів, близько 1500 колгоспних і радгоспних багатоти­ражок. Середньоразовий тираж усіх газет становив 1561 тис. примір­ників.

В Україні здійснено докорінну перебудову видавничої справи, ство­рено Комітет преси при Раді Міністрів УРСР, а на місцях — обласні управління. Йому були підпорядковані всі республіканські та місцеві газети, понад 60 поліграфічних підприємств і організацій, 26 республі­канських, обласних та університетських видавництв.

У республіці діють 12 потужних телевізійних центрів — у Києві, Харкові, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Запоріжжі, Мико­лаєві, Херсоні, Одесі, Львові, Сімферополі, Чернівцях. Вже на поча­ток 1965 р. трудящі республіки мали 2,5 млн телевізорів.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які зміни відбулися в подальшому вдосконаленні народної освіти?

2. Як реформи в галузі науки позначилися на розвитку дослідницької роботи?

3. Які процеси відбувалися в літературному житті України в 60 —80-х роках?

4. Як застій у суспільному житті позначився на діяльності преси і видавничій справі?

5. Що нового ввійшло в культурно-масову роботу і діяльність культосвітніх установ?

ЛІТЕРАТУРА

Історія української культури: 36. матеріалів і документів/ Упоряд. Білик Б. та ін. — К., 2000.

Історія української культури: Побут. Письменництво. Мистецтво. Театр. Музика/За ред. І. Крип'якевича. — К., 1994. Культураі побут населення України. — 2-е вид., доп. та перероблене. — К., 1993.

Культурологія: Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. /За ред М. М. Заковича. — К., 2004.

Мєднікова Г. С. Українська і зарубіжна культура XX століття: Навч. посіб. — К., 2002.

Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1999.

Українознавство: Хрестоматія — посібник: У 2 кн. — К., 1997.

Українська культура: історія і сучасність: Навч. посібник для студентів університетів і пед. інститутів/ Черепахова С. О., Скотний В. Г., Бичко І. В., Біленко Т. І. та ін. — Львів, 1994.

Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб./За ред. М. Заковича. — К., 2001, 2002.

Українська культура: Лекції/За ред Д. Антоновича. — К., 1993.

Українська художня культура: Навч. посіб. — К., 1996.