Види комунікативних девіацій

1. Аутична поведінка.

Аутична поведінка характеризується непристосованістю до дійсності і вимог повсякденного життя з відходом в світ фантазій і мрій, відмовою від спілкування і вибором самотності.

Можна виділити два різновиди аутичної поведінки: первинний і вторинний аутизм.

До первинного аутизму відноситься синдром раннього дитячого аутизму, що виникає в дитинстві і є ознакою патохарактерологічного або психопатологічного типів девіантної поведінки.

Вторинна аутична поведінка формується у дорослої людини після періоду нормативної взаємодії зі світом.

Загальноприйнятими клінічними критеріями синдрому раннього дитячого аутизму є (К.С.Лебедінська, О.С.Нікольська):

· самота, замкнутість і відчуженість дитини (власне аутизм);

· відсутність емоційного зв'язку навіть з найближчими людьми;

· стереотипність поведінки (рухових актів, вчинків і ін.);

· консерватизм у взаємодіях з навколишніми (ригідність стосунків, негнучкість у виборі тактики і стратегії поведінки);

· страх змін;

· мовне недорозвиненість (небалакучість, схильність використовувати неологізми);

· специфічний нерівномірний розвиток інтелектуальних здібностей.

Л.Каннер, що описав цей синдром, вважав, що його основними ознаками є

· виражена недостатність або повна відсутність потреби в контактахз навколишніми;

· відгородженість від зовнішнього світу;

· слабкість емоційного реагування по відношенню до близьких аж до повної байдужості до них (так звана "афектна блокада");

· нездатність диференціювати людей і предмети;

· недостатність реакцій на тривалі слухові і зорові подразники, що надає таким дітям схожість із сліпими і глухими;

· схильність до збереження незмінності оточення ("феномен тотожності");

· боязкість всього нового (неофобія),

· одноманітна поведінка з схильністю до примітивних однотипних рухів (обертанню зап’ястків рук перед очима, перебирання пальцями - пронація/супінація і згинання-розгинання кистей і предплеччя, розгойдування тулубом або головою);

· різноманітні розлади мови, що розрізняються при різних варіантах.

Разом із тим характерними вважаються зміни зорової поведінки: непереносимість погляду людей, "бігаючий погляд", погляд мимо або "крізь людей", а також своєрідні прояви довільних рухів у вигляді незграбності і невідповідності рухів, незграбною ходи, відсутність рухів співдружності, зрідненості міміки, запізнення розвитку навиків самообслуговування.

На думку В.І.Башиної, для таких дітей характерне розлади почуття самозахисту, поєднання "феномена тотожності" і надмірної обережності.

Аутична поведінка дорослої людини характеризується схильністю людини уникати або максимально обмежити кількість контактів, небажанням спілкуватися навіть з добре знайомими і близькими людьми, прагненням частіше бути наодинці.

На відміну від первинного аутизму, при якому разом з власне аутизацією (замкненістю, відгородженістю від світу, нелюдимістю) має місце емоційна холодність, вторинний аутизм виявляється емотивністю, підвищеною чутливістю, сентиментальністю, ранимістю.