Передумови виникнення теорії галузевих ринків. Предмет і завдання теорії галузевих ринків

ВВЕДЕННЯ В ТЕОРІЮ ГАЛУЗЕВИХ РИНКІВ

План

1. Передумови виникнення теорії галузевих ринків. Предмет і завдання теорії галузевих ринків

2. Основні історичні етапи розвитку теорії галузевих ринків

3. Сучасні концепції фірми: неокласичний, технологічний, контрактний і стратегічний підходи

4. Ринок та його функції. Класифікація ринків

5. Галузевий ринок та його межі

Передумови виникнення теорії галузевих ринків. Предмет і завдання теорії галузевих ринків

Як відомо, в основу класичної та неокласичної економічної теорії покладена модель досконалої конкуренції.

А. Маршалл досконалу конкуренцію трактує як ситуацію на ринку, за якої існує велика кількість продавців (покупців) і кожен продає (купує) визначену й обмежену, тобто таку, що не забезпечує йому «вирішального голосу», частину однорідного продукту. Ні продавець, ні покупець не можуть диктувати ціни на ринку, вони можуть тільки пристосовуватись до них.

Але практика показала, що модель досконалої конкуренції, що її було покладено в основу всіх теоретичних узагальнень класичної та неокласичної шкіл, була досить умовною. Це визнавали й самі класики. Вже А. Сміт припускав, що продавці на ринку можуть домовитися про ціни на товари, Дж.С.Мілль розглядав ситуацію монопольного володіння товаром, її наслідки для ек рівноваги, А. Курно побудував першу в історії науки модель макс-ції прибутку монополістом.

Але вплив такого чинника, як монополія, на той час був настільки несуттєвим і швидкоминущим, що ринок та конкуренція в економічній теорії, починаючи від Сміта, Рікардо, Мальтуса, Мілля і закінчуючи Маршаллом, розглядалися як ідентичні категорії.

Але починаючи з другої половини ХІХ століття, коли монополізація економіки набуває усе більших обертів, усе біільше вчених починають замислюватися над реальним механізмом функціонування ринку та причинами його невідповідності класичній моделі.

До проблеми ролі монополій у ринкових відносинах зверталося багато економістів, серед них Ф.Еджуорт. У своїй праці «Чиста теорія монополії» (1897) він пише про негативний вплив монополії на конкуренцію та ціноутворення. Та найголовніший його висновк - монополія з часом призведе до знищення механізмів саморегулювання.

Італієць П.Сраффа вважав монополізацію всезагальним явищем, яке потребує теоретичного відображення. Він зазначає, що виникнення монополій зв'язане зі зростанням масштабів виробництва, перевагами великих фірм, тому поведінку фірми на ринку треба описувати в категоріях монополії, а не конкуренції, як це робить Маршалл.

У 20—30-х pp ХХ століття. у межах неокласичного підходу формується напрямок дослідження, який ревізує класичну ринкову концепцію. Він базується на тезі, що умови реалізації механізмів саморегулювання, в основу яких покладено цінову конкуренцію, змінились, тому виникає необхідність у створенні макроекономічної теорії, яка б відображала нові тенденції.

Таким чином, виникла об'єктивна необхідність у вивченні поведінки суб'єктів господарювання в умовах недосконалої конкуренції, що послужило основою виникнення теорії галузевих ринків як науки.

Теорія галузевих ринків (ТГР) - це наука про специфічні особливості організації і економічні наслідки функціонування галузевих ринків і стратегічної поведінки суб'єктів господарювання в умовах недосконало конкурентних ринків.

Галузевим ринком називають сукупність підприємств, що виробляють схожу по споживчому призначенню продукцію при використанні близьких технологій і виробничих ресурсів і конкурують один з одним за реалізацію своєї продукції на ринку.

Галузь інтересів ТГР охоплює сферу недосконалої конкуренції – поведінки її учасників, можливий результат їх взаємодії, її вплив на суспільний добробут та державне втручання.

Головне завдання ТГР полягає у визначенні ролі ринкових процесів в задоволенні виробниками споживчого попиту, причин, що ведуть до порушення ринкової ефективності, і способів регулювання галузевих ринків з метою підвищення ефективності їх функціонування. В зв'язку з цим економіка галузевих ринків виступає теоретичною основою для ухвалення рішень у рамках галузевої політики держави.

ТГР розглядає три групи проблем:

1). теорія фірми – масштаб, сфера діяльності, поведінка.

2). недосконала конкуренція – умови набуття ринк плати, форми її прояву, фактори втрат і збереження, цінове і нецінове суперництво.

3). політика суспільства по відношеню до бізнеса – доцільність державного регулювання.

Предмет ТГР – відносини та взаємозв’язки окремих галузей ринків, їх вплив на структуру та результативність економіки в цілому.

Об’єктом аналізу ТГР є організація і функціонування ринку:

- ринкові процеси, що впливають на поведінку фірм з метою визначення факторів впливу фірм на ринк організацію

- ринкові взаємозв’язки, тобто оцінка сил, що впливають на ринок, для аналізу закономірностей функціонування ринку

- способи досягнення найкращого результату функціонування ринку з метою розробки інструментів державної економічної політики.

Багато питань, що розглядаються в теорії галузевих ринків, являються в той же час і предметом мікроекономічної теорії. Але теорія галузевих ринків має і свої особливості:

1) в теорії галузевих ринків переважає системний підхід, заснований на аналізі безлічі різних взаємозв'язків, як кількісного, так і інституціонального характеру, тоді як мікроекономічна теорія заснована на строгому описі найбільш важливих простих взаємозв'язків;

2) теорія галузевих ринків має високу практичну застосовність результатів і багату емпіричну базу для перевірки положень, в той час як мікроекономічна теорія оперує виключно з теоретичними моделями.

В якості основних питань, на які відповідає ТГР можна виділити наступні:

1. Що є ринком окремого товару у світі диференційованої продукції, що визначає його межі?

2. Які чинники визначають розмір і структуру фірм?

3. Які чинники, що визначають структуру ринку, є ключовими?

4. Які цілі переслідує фірма?

5. Яка політика ціноутворення характерна для фірм, що мають ринкову владу, і як вона впливає на громадський добробут?

6. Які можливості мають діючі в галузі фірми для запобігання входу в галузь нових фірм або витіснення частини існуючих?

7. Які чинники визначають можливості змови фірм і інших форм міжфірмової координації?

8. Який збиток громадському добробуту виникає, у випадку якщо фірма має ринкову владу?