Самоперевірка відповідності матеріалів дипломної роботи встановленим вимогам

Самоперевірка роботи на має такі послідовні етапи:

· аналіз найменування;

· виявлення і визначення об’єкта, предмета і мети дослідження;

· аналіз кожного наукового результату на новизну, достовірність, практичну значущість, пріоритет;

· аналіз кожного висновку до розділів на конструктивність та новизну;

· аналіз математичних моделей на коректність;

· оцінювання якості програмного забезпечення та виконаних розрахунків;

· аналіз відповідності публікацій та апробацій вимогам ВАК;

· аналіз правильності оформлення актів упровадження;

· перевірка коректності посилань.

Аналіз найменуванняслід проводити за двома аспектами:

· на відповідність результатам, поданим на захист;

· на відповідність паспорту спеціальності.

Назва дипломної роботи повинна містити об’єкт і предмет дослідження, укрупнене ім’я задачі, що вирішується, деколи і галузь використання. Серед найбільш розповсюджених помилок при формулюванні назви можна вказати на такі.

Назви тем нерідко перенасичені штучно ускладненою термінологією, носять наукоподібний характер, сформульовані стилістично недбало, а часом — недостатньо грамотно. Ось деякі з них, подані до захисту останнім часом:

· «Вегетативна адаптація серцево-судинної системи у дітей з гострими респіраторними вірусними інфекціями, які мешкають у великому промисловому регіоні» (Виділення курсивом моє. — Л. П.: виходить, що у великому промисловому регіоні мешкають не діти, а... вірусні інфекції.);

· «Моделювання і алгоритмізація інтелектуальної системи, що стимулюєпродуктове мислення» (Виділення курсивом моє. — Л. П.: важко збагнути, що автор мав на увазі під названим терміном); «Система автоматичного керування технологічним процесомпайки складених п’єзокерамічних перетворювачів» (Виділення курсивом моє. — Л. П.: українською мовою «пайка» — це не «паяння», що безперечно мав на увазі автор, а «частка чого-небудь спільного, яка дістається комусь при розподілі, тобто порція»). А ось і зразок чистісінької граматичної абракадабри, яку неможливо навіть коментувати: «Клинико-морфологичні сопоставлення у диагностиці та лікуванні хірургічних захворювань щитовидної залозі». Занадто часто назви дисертацій починаються зі слів «Вивчення процесу...», «Дослідження деяких шляхів…», «Матеріали до вивчення...», «Деякі питання...». «До питання...» і т. д. У них не віддзеркалюються достатньою мірою суть розглянутої проблеми, завершеність роботи, немає ясного визначення її мети і результатів.

Слід уникати занадто довгих назв. Часом доцільно сформулювати назву двома реченнями: у першому подати сутність роботи, а у другому — об’єкт використання результатів досліджень.

Кожна спеціальність має шифр. У паспорті спеціальності зазначаються: формула спеціальності, напрямки досліджень і галузі наук, за якими присуджується науковий ступінь. Аналіз полягає в тому, щоб назва дисертації обов’язково відповідала за змістом одному з напрямків досліджень.

Об’єкт дослідження— це та частина матеріального світу, яка привернула увагу дослідника, наприклад, бетон, промислові ТЕЦ, апарати з киплячим шаром, вібраційні установки для сушіння і охолодження, деталі і вузли, що відновлюються і т. д. Стосовно об’єкту дослідження здобувачеві необхідно усвідомити: об’єкт дослідження — новий (Н) чи традиційний (Т). Наприклад, діяльність космонавта, СНІД — це нові об’єкти дослідження, а вібраційні пристрої — традиційні об’єкти дослідження.

Предмет дослідження— це розглянутий в дисертації бік об’єкта дослідження, та його досліджувані якість і галузь використання, наприклад, стійкість бетону, економічність та екологічність ТЕЦ, режими роботи апаратів. Щодо предмета дослідження, то тут також треба вирішити те саме питання: предмет дослідження є новим чи традиційним. Можливі такі комбінації новизни предмета (П) і об’єкта (О) дослідження: а) НП-НО; б) НП-ТО; в) ТП-НО; г) ТП-ТО. Приклади цих ситуацій:

нетрадиційні методи лікування та профілактики СНІД;

· техногенні наслідки експлуатації ТЕЦ;

· ергономічний аналіз діяльності космонавтів;

· стійкість бетону в промислових спорудах.

Для дисертацій випадок ТП-ТО є практично неприпустимим: або предмет, або об’єкт дослідження обов’язково має бути новим. Об’єкт дослідження, зазначений у дисертації, повинен мати модель (моделі) у тексті і на плакатах.

Мета дослідження— це запланований результат. Результат має бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення суспільне корисного продукту з ліпшими, ніж було раніше, показниками якості або процесу її досягнення.

Поставленої мети досягти треба обов’язково. І неодмінно перевірити, чи визначене чітко досягнення мети у висновках.

Аналіз наукових результатів. Кожен науковий результат здобувачеві необхідно оцінити так, ніби він сам є опонентом своєї роботи. У якій формі виконувати такий аналіз? Ставши ненадовго на позицію опонента, за кожним результатом відзначити:

· коротку суть наукового результату;

· новизну результату;

· достовірність результату;

· практичну значущість;

· джерело, в якому опублікований результат, і обгрунтування пріоритету.

При обгрунтуванні новизни обов’язковим є порівняння з близькими результатами інших дослідників. Описуючи практичну значущість, треба вказати форму і масштаби впровадження наукового результату. У визначенні пріоритету простежується спадкоємність публікацій з цього питання за роками.

Аналіз висновків до розділів. Усі розділи завершуються короткими висновками. Найрозповсюдженіша помилка, якої припускаються здобувачі — реферативний характер висновків: перераховується, що зроблено у розділі. Наприклад, зустрічаються такі звороти: «Проведено огляд літератури, виділені задачі дослідження».

Аналіз математичних моделей. Одній задачі дослідження присвячено звичайно окремий розділ. Кожна задача повинна мати змістовну (фізичну) і математичну постановки. Математичні постановки задач дослідження щодо вибору найкращих параметрів, режимів, способів, технологій, матеріалів, конструкцій, схем і т. д. мають бути оптимізаційними. Тут треба визначити:

· керовані змінні;

· цільові функції (цільову функцію);

· обмеження на змінні;

· множину пошуку рішень (границі припустимих рішень).

Для кожної математичної моделі треба встановити:

· Математичний клас задачі;

· обгрунтування запропонованого методу вирішення;

· сутність запропонованого алгоритму;

· збіжність обчислювальної процедури;

· обчислювальну складність алгоритму;

· відмінність від інших алгоритмів вирішення цієї задачі.

Оцінювання якості програмного забезпечення та виконаних розрахунків. У наш час однією з прикмет завершеності наукового результату є наявність комп’ютерної програми, котра реалізує нові алгоритми. Проте лише та програма вважається достовірною і корисною, яка набуває вигляду програмного продукту. Критерієм товарної цінності програми є можливість її багаторазового використання як автором, так і іншими користувачами. З цією метою її виконують відповідно до встановлених вимог і супроводжують повним комплектом необхідної програмної документації. Якщо результатами дисертації є проектні рішення, то найкращим програмним виходом дисертації є фрагмент САПР або цілісна САПР цих проектних рішень. У цьому випадку розробляють не тільки програми розрахунку параметрів і вибору варіантів рішень, але й відповідну базу даних.

Виконані розрахунки з наявною можливістю перевірки їх результатів повинні повністю задовольняти обмеження на вхідні і вихідні дані.

Аналіз відповідності публікацій і апробацій вимогам ВАК слід проводити в таких аспектах:

· чи всі результати, винесені на захист, опубліковані або захищені авторськими свідоцтвами (патентами); зручною формою самоперевірки є зазначення у коротких висновках до розділів номерів публікацій згідно з переліком використаних праць;

· чи підтверджується роком видання (датою надходження статті, датою проведення конференції) пріоритет наукового положення;

· чи входять до переліку фахових видань, затвердженого ВАК України, ті видання, в яких опубліковано результати дисертації;

· чи відповідають назви цих видань та назви з’їздів, конференцій, симпозіумів, семінарів темі дисертації або суті конкретного наукового результату;

· чи відповідає назва кафедри, профіль відділу, де доповідаласяробота, її темі.

Аналіз правильності оформлення актів впровадження. Необхідно перевірити підписи на актах впровадження. Акт впровадження, підписаний не тими особами, може бути підданий сумніву. Документ вважається дійсним, якщо його підписали головний бухгалтер та (або) начальник планового відділу, затвердили директор, головний інженер або заступник директора з економічних питань. Досвід підказує, що від початку впровадження необхідно тримати цих осіб у курсі справ про його хід.

Перевірка коректності посилань. У процесі тривалої роботи здобувач проглядає, читає, вивчає багато літературних джерел. З них він часто виписує формули, графіки, таблиці, окремі факти, фрази, думки, концепції. Ці виписки часом слугують відправною точкою у викладенні власних результатів, аргументом в обгрунтуванні наукової позиції тощо. Тому необхідно перевірити, чи всюди стоять посилання на першоджерела, чи може сторонній читач відокремити особисті результати здобувача від запозичених.

Наукова робота давно вже має не індивідуальний, а колективний характер. З огляду на це треба продумати заздалегідь внесок кожного учасника у проведене дослідження. Слід перевірити, чи відповідає особистий внесок в опублікованих працях, написаних у співавторстві, результатам, винесеним на захист.