Виробляти чи купувати?

Виробляти чи купувати – це альтернатива відносно того, що вигідніше: самим виробляти окремі компоненти продукції (виконувати роботи) чи купувати їх у зовнішніх постачальників (підрядників).

Аналіз для вирішення цієї проблеми передбачає:

– визначення релевантної виробничої собівартості компонента (послуги, роботи);

– диференціальний аналіз витрат;

– урахування якісних факторів та не фінансової інформації про можливі наслідки такого рішення на перспективу.

Розглянемо такий приклад. Підприємство виробляє складну продукцію, на яку використовує комплектуючі власного виробництва. Річний обсяг виробництва – 1000 одиниць продукції. Виробничі витрати на виготовлення одиниці комплектуючих складають: основні матеріали – 20 грн., пряма оплата праці з нарахуваннями – 18 грн., накладні витрати: змінні – 20 грн., постійні – 25 грн.

Підприємству пропонують купляти такі комплектуючі у зовнішнього постачальника за ціною 65 грн. за одиницю.

Необхідно визначити, чи доцільно прийняти пропозицію про закупівлю комплектуючих у зовнішнього постачальника.

Для відповіді на поставлене питання необхідно виконати диференціальний аналіз лише релевантних витрат:

а) при власному виробництві комплектуючих

20 + 18 + 20 = 58 грн. (змінні виробничі витрати);

б) при купівлі у зовнішнього постачальника – 65 грн. за одиницю;

в) релевантний дохід (збиток)

58 – 65 = –7 грн. на одиницю комплектуючих

Отже, з економічної точки зору купувати комплектуючі на таких умовах не вигідно. Їх доцільно було б купувати за ціною, рівною або нижчою за суму змінних витрат на одиницю продукції, тобто за ціною ≤ 58 грн.

Але якщо підприємство має можливості альтернативного використання вивільнених виробничих потужностей (наприклад, для здавання їх в оренду або випуску іншої прибуткової продукції), то до фактичних (дійсних) змінних витрат необхідно додати альтернативні (можливі) витрати (тобто суму втраченої орендної плати або прибутку), якщо підприємство відмовиться від купівлі комплектуючих на стороні. Порівняння таких витрат з вартістю купівлі комплектуючих може зумовити інші висновки.

Наприклад, якщо взяте для прикладу підприємство вивільнені виробничі потужності передасть в оренду за 10000 грн., то релевантні витрати на одиницю продукції становитимуть

58 грн. + = 68 грн.

Отже, у такій ситуації вигідніше купувати комплектуючі за 65 грн. та мати дохід від оренди, який відшкодовує втрати закупівлі на суму 7000 грн. і забезпечує релевантний прибуток:

(68 грн. – 65 грн.) × 1000 одиниць = 3000 грн.

Остаточне рішення з цього питання треба приймати з урахуванням таких якісних та не фінансових факторів, як:

– надійність постачальника;

– гарантія якості продукції постачальника;

– стабільність цін;

– можливості використання вивільнених потужностей та робочої сили;

– можливі зміни у технології виробництва;

– час, необхідний для відновлення власного виробництва і т. ін.