Розвал та сходження коліс.

Підресорені та не підресорені маси.

Конструкція підвіски автомобіля значною мірою визначається співвідношенням між підресореними і непідресореними масами. З назви можна зробити висновок, що підресореною масою автомобіля вважаєтьсята його частина, яка сприймається підвіскою і має між собою і дорогою пружний елемент. До непідресорених мас відносяться усі частини, що залишилися : колеса, шини,маточини коліс, гальмівні барабани або диски. При наїзді колеса на дорожню нерівність воно піднімається і передає зусилля на кузов, діючи через пружний елемент. Дія цього переміщення колеса на переміщення кузова залежить від того, наскільки кузов важче за колесо і всього, що сполучено з ним, іншими словами, відспіввідношення підресорених і непідресорених мас. Чим менше величини непідресорених мас, тим менша дія на плавність ходу робить рух по нерівній дорозі. Це стало головною причиною переходу до незалежних підвісок, які не мають важкої балки, що сполучає колеса, і в яких тільки саме колесо і все, що пов'язано з ним, є непідресореним.

Велика величина відношення підресорених і непідресорених мас робить вплив не лише на плавність ходу, але і на здатність автомобіля тримати дорогу. Чим важче кузов відносно колеса, тим швидше колесо повертається на місце постійного контакту, після того, як відірветься від дороги при наїзді на нерівність. Тому конструктори сучасних автомобілів прагнуть максимально знизити величину непідресорених мас.

Розвал та сходження коліс.

Розвал колеса - це кут нахилу колеса по відношенню до дорожнього покриття в вертикальній площині. Якщо верхня частина колеса нахилена до центра автомобіля, то розвал - від'ємний (негативний), якщо назовні - то позитивний. Значення розвалів лівого та правого коліс повинні бути максимально наближені одне до одного. Різниця розвалів обох коліс однієї вісі повинна становити не більше 30', оскільки більше значення цього параметра може провокувати схід автомобіля з прямолінійного напрямку руху.

Сходження коліс - це кут між продольною віссю автомобіля та площиною, що проходить через центр лівого та правого коліс.

Регулюючи кути розвалу-сходження, треба переконатися в тому, що всі шини автомобіля поставлено в одному напрямку – напрямку руху автомобіля: іншими словами, кут руху автомобіля має дорівнювати нулю. У автомобіля з передньою ведучою віссю сила тяги прагнутиме розвернути колеса в напрямку руху, як у плугів. Це явище намагаються компенсувати невеликою різницею кутів сходження у колесах. В автомобілях із задньою ведучою віссю, знову ж, опір крученню прагне при їзді повернути колеса у бік розходження, і невеликим розходженням компенсують і цей дефект орієнтації. Положення передніх коліс відрегульовують у напрямку руху у кілька етапів, коли потрібно уникнути руху автомобіля "начебто боком". Регулювання кутів розвалу-сходження – один з найважливіших видів обслуговування автомобіля, оскільки завдяки цьому можна зменшити нерівномірне зношення шин і поліпшити керованість автомобіля. Якщо ж необхідні регулювання здійснені невірно, шини можуть надмірно та нерівномірно зношуватися і швидко стати непридатними до подальшого використання. Регулювання кутів розвалу-сходження може збитися при їзді вибоїстими дорогами, в наслідок наїзду на бордюр, при їзді по твердому узбіччю асфальтованої дороги на великій швидкості. Зазвичай збиття цих регулювань впливає у першу чергу на зношення шин, а від цього надалі страждає і керованість автомобіля. Щоб уникнути цих негативних наслідків, кути розвалу-сходження потрібно перевіряти кожен раз безпосередньо після встановлення нових шин. Також це потрібно робити і тоді, коли замінюються запчастини підвіски.

Щоб регулювання кутів керування пройшло успішно, потрібно встановити автомобіль на спеціальній платформі, вирівняній строго в горизонтальній площині як у поздовжньому, так і в поперечному напрямку. Тиск в шинах має бути нормальним, керуючі тяги або підшипники - послабленими. В іншому разі регулювання може бути марне. Також і диски коліс повинні мати бездоганну геометрію.

Регулювання кутів розвалу-сходження починають після встановлення автомобіля на платформі і візуальної перевірки стану керуючих шарнірів та підшипників коліс. Тиск у шинах регулюється відповідно до інструкції виробника, за необхідності в кабіну поміщають рекомендований виробником вантаж. Після цього починаються вимірювання шляхом установки кріплення вимірювальних головок на колеса, а також перевірка того, чи є між кріпленнями і дисками биття. Вимірювання проводиться згідно з програмою налаштування орієнтації за напрямком. Виправлення регулювань зазвичай починається із задніх коліс, розходження залишається насамкінець, тому що регулювання інших кутів вплине і на кути розходження. При регулюванні на передній осі такий самий порядок виконання, як і на задній осі.