Взаємозв'язок держави і права
Право (як юридичне явище) і держава виникають водночас, вони обопільне залежні. Зокрема, слід мати на увазі, що соціальні причини, внаслідок яких сформувалось об'єктивне юридичне право, є тими самими, що й причини, які спонукали до утворення держав (тому й немає потреби ще раз висвітлювати ці чинники стосовно такого права).
Право залежить від держави: у його виникненні, походженні; сталості й недоторканності;
здійсненні, впровадженні в життя; у розвитку, вдосконаленні і в авторитетності, нарешті престижі.
Держава залежить від права: у своїй організації, побудові, структурі; у вдосконаленні, розвитку;
у здійсненні її функцій; в авторитетності, престижі.
Коли йдеться про здійснення функцій держави, то розрізняють його правові й неправові форми. Правові форми виконання функцій держави — це такі її дії, які полягають у вчиненні (зокрема, у прийнятті, встановлені, виданні) правових (юридичних) актів.
Правовий (юридичний) акт — це формально-обов'язкове волевиявлення держави ( її органу або уповноваженого нею суб'єкта).
Види юридичних актів:
1) за юридичною, тобто владно-регулятивною природою,— правотворчі (нормативно-правові), правотлумачні (правороз'яснювальні, інтерпретаційні), правозастосовні (індивідуально-правові);
2) за способом, формою об'єктивації, зовнішнього прояву — письмові (документальні), усні (вербальні), конклюдентні (фізичні вчинки, діяння).
Залежно від різновиду найчастіше використовуваних державою юридичних актів розрізняють такіправові форми виконання Ті функцій:
- установча діяльність (утворення, реорганізація, Ліквідація органів та інших організацій держави);
- правотворча діяльність (встановлення або • санкціонування правових (юридичних) норм, тобто формально-обов'язкових правил поведінки загального характеру);
- правозастосовна діяльність (встановлення, на основі й відповідно до юридичних норм, індивідуальних формально-обов'язкових правил поведінки щодо тих суб'єктів, які мають здійснитицінорми);
- правоохоронна діяльність (застосування заходів примусу щодо тих осіб, які порушують приписи юридичних норм).
Неправові форми виконання функцій держави: матеріально-технічна діяльність (виробництво певних благ, надання послуг); організаційна діяльність (здійснюване неюридичними засобами, тобто без видання юридичних актів, встановлення зв'язків, взаємин між виконавцями закону, спрямування їхньої поведінки на виконання закону).
3. Функції права (правового регулювання)
Функції права висвітлюють предметно-змістовну роль, «роботу» права у суспільстві. Тому знання функцій права дає можливість скласти уяву про те, що саме очікувати від функціонування права (правового регулювання). Крім того, через пізнання функцій права усвідомлюється соціальна значущість юридичної діяльності, а також діяльності тих посадових осіб, чия робота так чи інакше «вплетена» у процес правового регулювання.
Функції права — це основні напрямки його впливу на людину і суспільство (суспільні відносини).
Види функцій права (правового регулювання)
Функції права розподіляють назагальносоціальні таспеціально-соціальні (регулятивні).
Дозагальносоціальних функцій належать:
- гуманістична (здійснення і захист прав людини, прав нації, народу, людства);
- організаторська (встановлення, зміна і припинення відносин між учасниками суспільного життя);
- управлінська (спрямування, направлення діяльності учасників суспільного життя на виконання певних соціальних завдань, розв'язання певних соціальних проблем);
- комунікативна, (інформування учасників суспільного життя про державно-владну волю, забезпечення їх заочного «спілкування» з правотворчими органами держави);
- орієнтаційна (вказівка на припустимі, соціальне прийнятні, безконфліктні шляхи, засоби задоволення потреб, запитів учасників суспільного життя);
- оцінювальна (кваліфікування, оцінювання з точки зору закону держави, начебто її «очима», власних вчинків, а також поведінки інших суб'єктів);
- ідеологічно-виховна (участь у формуванні у людей певного світогляду, прищепленні їм певних моральних, правових, політичних поглядів);
- пізнавальна або гносеологічна (здатність об'єктивного права виступати джерелом знань про основні «параметри» суспільства — його економічний, соціальний і державний устрій, мораль, культуру, звичаї, про взаємини між класами, націями, різними соціальними групами і верствами тощо).
Зазначені функції єзагальносоціальними у тому розумінні, що вони здійснюються за допомогою не тільки права, але й — тією чи іншою мірою — майже всіма соціальними явищами, зокрема іншими соціальними нормами, суспільною свідомістю (передовсім моральною), політикою, релігією, мистецтвом, громадськими об'єднаннями тощо.
Ті ж функції, які здатне виконувати лише(абонайбільш ефективно) саме право, є йогоспеціально-соціальними функціями. До них належать:
- закріплююча (утвердження, підтримування суспільних відносин, які виникли ще до прийняття відповідного закону, іншого нормативного акта);
- стимулююча (сприяння розвиткові таких відносин),
- творча (ініціювання, «породження», формування таких суспільних відносин, яких взагалінеіснувало до видання відповідного закону);
- обмежуюча (встановлення рамок, «кордонів», щодо існування певних відносин, гальмування, недопущення їх поширення, збільшення);
- витіснююча (сприяння зменшенню або усуненню з життя певних відносин).
Дата добавления: 2016-02-24; просмотров: 617;