Об'єкти правовідносин
Об'єкт правовідношення — це певне особисте або соціальне благо, для здобуття і використання якого встановлюються взаємні юридичні права та обов'язки суб'єктів.
Оскільки об'єкти правовідношення слугують джерелом, засобом безпосереднього задоволення потреб суб'єкта, то саме ними визначається, «вимірюється» у кожному випадку цінність правовідношення.
Види об'єктів правовідносин:
1) матеріальні:
- фізичний стан людини;
- фізичні дії уповноваженого суб'єкта;
- фізичні дії зобов'язаного суб'єкта;
- речі (засоби виробництва, предмети споживання, гроші тощо);
- етан природних об'єктів, явищ;
2) нематеріальні:
— морально-психологічний стан людини;
— певні соціальні властивості і риси об'єднань, спільностей;
- духовні цінності.
Юридичні факти
Юридичний факт — це передбачена гіпотезою правової норми конкретна обставина, з настанням якої витікають, змінюються або припиняються правові відносини.
Види юридичних фактів:
1) за юридичними наслідками — правостворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі;
2) за складом — прості, складні (юридичні склади);
3) за характером тривання в часі — одноактні (дискретні) — наприклад, купівля-продаж речі;
триваючі (процесуальні), тобто так звані юридичні стани (наприклад, перебування в шлюбі);
4) за наявністю волі — дії (відбуваються як результат волевиявлення відповідних осіб), події (трапляються незалежно від волі суб'єктів).
Юридичні факти, які є діями, залежно від відповідності їх приписам правових норм поділяються на:
- правомірні (тобто дії, які відповідають юридичним приписам):
а) юридичні акти, тобто правомірні дії, які чиняться зі спеціальною метою викликати певні юридичні наслідки (наприклад, прийняття судом рішення у справі, складання людиною заповіту);
б) юридичні вчинки, тобто правомірні дії, які такої мети спеціально не мають (скажімо, малювання художником картини для особистого користування, відправлення листа поштою);
- неправомірні (дії, які суперечать юридичним приписам):
а) винні, тобто правопорушення (злочинні, різноманітні проступки);
б) безвинні — так звані правові аномалії;
5) за онтологічним статусом — факти (акти), які обґрунтовані обставинами: а) реальними і б) уявними (презумпціями).
Правова презумпція — це закріплене в законодавстві припущення про наявність або відсутність певних юридичних фактів, яке може призвести до виникнення, зміни або припинення правовідносин.
Види правових презумпцій:
презумпції, що не можуть бути спростовані (неспростовні),— це такі припущення щодо існування певного факту, які не потребують доведення і не підлягають сумнівам, спростуванню (наприклад, презумпція недієздатності неповнолітньої особи);
презумпції, що можуть бути спростовані (спростовні),— це такі припущення щодо існування певного факту, які мають юридичне значення доти, доки щодо цього факту не буде встановлено інше (наприклад, презумпція невинності особи, презумпція батьківства).
Дата добавления: 2016-02-24; просмотров: 470;