Державного регулювання ЗЕД в Україні

Митна справа в Україні розвивається у напрямі гармонізації та уніфікації з загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та стандартами. Україна самостійно визначає митну політику, створює власну митну систему та здійснює митне регулювання на своїй території відповідно до Митного кодексу, законів України та міжнародних договорів за участю України.

Митна система України – це єдина загальна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Україна може укладати з державами двосторонні та багатосторонні договори, які на основі взаємності встановлюють спеціальні митні режими, що передбачають пільгові умови для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб´єктів господарської діяльності цих держав.

Митниця– це державний заклад, який здійснює контроль за ввезенням та вивезенням товарів через митний кордон України, включаючи багаж, поштові відправлення та всі вантажі, у т.ч. транзитні.

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом.

Мито нараховується митним органом України відповідно до положень Закону "Про Єдиний митний тариф" і ставок Єдиного митного тарифу України. Мито йде до державного бюджету України.

Єдиний митний тариф України − це систематизований перелік ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України, вивозяться за межі цієї території або переміщуються транзитом по цій території. Ставки Єдиного митного тарифу України єдині для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та міжнародними договорами за її участю.

Митні тарифи розробляються на основі товарних класифікаторів, найпоширенішою серед яких є Гармонізована система описання і кодування товарів, що прийнята у 1983 р., і змінила Брюссельську митну номенклатуру, котра діяла з 1978 р. Україна почала застосовувати Гармонізовану систему з січня 1991 р. Митний тариф складають конкретні ставки мита.

Мито − це податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Механізм застосування митного тарифу складається з декількох елементів: товарна класифікація об’єкта оподаткування, методи оцінки вартості оподатковуваних товарів, методи визначення країни походження товарів, процедура застосування митних ставок.

Залежно від способу стягнення в Україні застосовуються такі види мита:

· адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

· специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

· комбіноване, що поєднує обидва ці види мита.

Залежно від об’єкта обкладення мито буває:

· ввізне, що нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

· вивізне, що нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України. На окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

· транзитне.

Вивізне мито нараховується за ставками, передбаченими Єдиним митним тарифом України.

З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:

· спеціальне застосовується як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари ввозяться на митну територію України в таких обсягах та (або) за таких умов, що завдають значної шкоди або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

· антидемпінгове застосовується у разі ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України товарів, які є об’єктом демпінгу;

· компенсаційне застосовується у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення завдає шкоди.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України.

Митна вартість товарів − це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються Митним кодексом.

Декларування – це заява встановленої форми (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення.

Декларація митної вартості (ДМВ) − заява встановленої форми, що містить інформацію про митну вартість товарів і є необхідним документом для митного оформлення.

Для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються форми декларацій митної вартості ДМВ-1 і ДМВ-2.

Форма ДМВ-1 застосовується при заявлені митної вартості, визначеної за методом 1 − за ціною угоди щодо товарів, що імпортуються.

Форма ДМВ-2 застосовується при визначенні митної вартості в установленому порядку за одним із методів:

ü за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

ü за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

ü на основі віднімання вартості (метод 4);

ü на основі додавання вартості (метод 5);

ü резервний (метод 6).

Ввезення в Україну, вивезення з України та транзит через її територію товарів окремих видів можуть заборонятися законами України.

Не можуть бути пропущенічерез митний кордон України товари:

§ заборонені до ввезення в Україну;

§ заборонені до вивезення з України;

§ заборонені до транзиту через митну територію України;

§ щодо яких не було здійснене митне оформлення;

§ які переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог Митного кодексу та інших законів України.