Електробезпека та пожежна безпека.

Електробезпека.

Електрична енергія відноситься до найбільш поширеної енергії, якою в теперішній час володіє людина. Виробничий травматизм із смертельним наслідком пов'язаний з електричним струмом складає 50-60 осіб впродовж року.

За умовами безпеки електроустановки поділяють на електроустановки напругою до 1000 В і понад 1000 В.

Електричний струм справляє па організм людини зовнішній і внутрішній вплив.

Зовнішній вплив:

Опікиподіляються на чотири ступені:

1 почервоніння шкіри:

2 - утворення пухирів:

3 - обвуглювання шкіри:

4 - обвуглювання підшкірної тканини, нервів, сухожилля.

Електричні знаки - чітко визначена пляма бурого кольору (часто має відображення інструмента, який тримав потерпілий, або струмопровідної частини, до якої він доторкнувся).

Металізація шкіри - проникнення в шкіру частин розплавленого металу. Внаслідок короткого замикання розплавлений метал з великою енергією розлітається навкруги. Це найбільш небезпечно для очей.

Електроофтальмія - пошкодження сітківки очей ультрафіолетовим випромінюванням, що виникає внаслідок замикання.

Механічні пошкодження - виникають в результаті мимовільного судорожного скорочення м'язів

Внутрішній вплив:

Електричні удари поділяються на чотири ступені:

1 - судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості:

2 - судорожне скорочення м'язів із втратою свідомості, але із збереженням роботи серця і дихання:

3 - судорожне скорочення м'язів, втрата свідомості і дихання або серцебиття;

4 - втрата дихальних функцій і роботи серця.

Електроліз біологічного середовища людини - розкладення крові, лімфи, слини електричним струмом, що проходить через організм. Чим довший шлях проходження струму, тим більш тяжкий наслідок ураження.

Якщо через організм людини протягом трьох хвилин проходить електричний струм величиною 100 мА, то настає явище клінічної смерті.

Клінічна смерть - це проміжок часу від моменту припинення дихання і серцебиття до початку загибелі клітин кори головного мозку. Якщо людина помирає, тривалість клінічної смерчі - до 6 хвилин, якщо гине - 8-10 хв. Через вказані проміжки часу починають відмирати клітини кори головного мозку.

До причин ураження електричним струмом належить:

1. Доторкання до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою;

2. Доторкання до струмопровідних, але не струмоведучих частин (корпус електродвигуна, трансформатора та ін.), що випадково опинились під напругою;

3. Порушення правил експлуатації електроустановок та ін.

Заходи зі зменшення небезпеки ураження електричним струмом, це застосування:

1) ізоляції електроустаткування;

2) захисного заземлення;

3) занулення;

4) повторного заземлення нульового провідника;

5) захисного відключення;

6) розділення мереж,

7) низьких напруг;

8) індивідуальних засобів захисту в електроустановках.

Пожежна безпека.

Горіння- це хімічна реакція з'єднання речовини з киснем повітря, яка супроводжується виділеннями тепла, світла, диму. Процес горіння підрозділяють на декілька фаз.

До основних показників пожежної небезпеки відносять:

- температуру спалаху;

- температуру запалення;

- температурні межі запалення;

- температуру самонагрівання та інше.

Температура спалаху - це найнижча температура горючої речовини, при якій над поверхнею утворюються пари та гази, здатні спалахувати в повітрі від джерела запалювання (але горіння при цьому неможливе).

Температура запалення - температура горючої речовини, при якій вона виділяє горючі пари та гази з такою швидкістю, що після запалення їх від джерела запалювання утворюється стійке горіння.

Температурні межі запалення - температури, при яких насичені пари речовини утворюють в даному окисному середовищі концентрації, рівні відповідно нижньому і верхньому концентраційним граничним рівням запалення рідин.

Концентраційні межі запалення речовини виражають у відсотках відносно кисню повітря.

У повітрі знаходиться близько 21 % кисню. Зменшення його до 16-18 % призводить до того, що більшість речовин і газів горіти не можуть. Всі речовини мають нижні і верхні концентраційні граничні рівні.

Мінімальну концентрацію пилу чи газу в повітрі, при якій відбуваються їх загоряння, називають нижнім граничним концентраційним рівнем запалення.

Верхнім граничним концентраційним рівнем запалення називають максимальну концентрацію пилу чи газу в повітрі, при якій ще відбувається їх загоряння. Горіння спостерігається в інтервалах між нижнім і верхнім граничними концентраційними рівнями. Зменшення або збільшення концентрації речовини або газу призводить до того, що горіння не буде, оскільки у першому випадку кількість речовини недостатня, а у другому випадку - кількість її надмірна (недостатньо кисню).

Горючі рідини за пожежонебезпекою ділять на два класи:

1 - рідини з температурою спалаху до 61 °С (бензин, етиловий спирт, ацетон, нітроемалі тощо), вони мають назву легкозаймистих рідин (ЛЗР);

2 - рідини з температурою спалаху понад 61 °С (мастильні матеріали, мазут, трансформаторне масло тощо), вони мають назву горючих рідин (ГР).