Розглянемо послідовність роботи командира батареї при розрахунку маршу.

1. З’ясовуються і наносяться на робочу карту командира батареї вихідні дані, що відомі з бойового наказу і вказівок командира дивізіону.

2. По карті, шляхом виміру від вихідного пункту до найбільш вилученого пункту в новому районі, визначається величина переходу (S_перех), оцінюється його стан і прохідність на окремих ділянках (S₁, S₂, S₃ . . . S_n).

де S _вим. – величина переходу, визначена по карті;

К_зв. – коефіцієнт звивистості маршруту руху.

3. Розраховується час на здійснення маршу , що складається з часу руху від вихідного пункту до найближчого пункту в новому районі, часі, витраченого на привали, і часу на втягування колони.

де V₁, V₂, V_n – швидкість руху колони батареї по ділянках

S₁, S₂, S_n – маршрути з різними умовами;

де Г_к – глибина похідної колони, км;

V_втяг. – швидкість утягування колони в новий район;

Г_р. – глибина нового району, району зосередження, км.

4. Визначається необхідна середня швидкість руху (V):

Для перевірки стану озброєння i технiки, усунення пошкоджень, проведення технiчного обслуговування, дозаправлення машин, вiдпочинку особового складу призначаються привали, а при здiйсненнi маршу на великi вiдстанi i денний (нічний) вiдпочинок в кiнцi кожного добового переходу. Привали призначаються через 3-4 години руху тривалiстю до 2 годин у другiй половинi добового переходу.

5. Визначається час на висування до вихідного пункту :

де S_вис. – віддалення СП (ВП) від вихідного пункту, км;

t_вис. – швидкість висування батареї до вихідного пункту, що звичайно приймається рівної від 1/2 до 3/4 середньої швидкості руху.

6. Розраховується час проходження батареєю пунктів регулювання.

Вiддалення вихiдного пункту повинно забезпечувати висування колони пiдроздiлу i досягнення колоною встановленої швидкостi руху. Пункти регулювання, звичайно, призначаються через 3-4 години руху.

У результаті з'ясування задачі й оцінки обстановки командир батареї приймає рішення на марш, у якому визначає:

- побудову похiдного порядку;

- швидкiсть руху по дiлянкам маршруту i дистанцiї мiж машинами;

- необхiднiсть висилання рекогносцiровочної групи, її склад i завдання;

- порядок ведення розвiдки та відбиття ударів повітряного противника;

- організацію охорони та самооборони;

- заходи всебiчного забезпечення пiд час маршу, в тому числi порядок подолання дистанційних мiнних полів;

- порядок зв'язку та управлiння на маршi.

Після ухвалення рішення на марш командир батареї ставить підлеглим бойові завдання.

У бойовому наказі на марш командир батареї вказує:

в першому пунктi – короткi вiдомостi про противника;

в другому пунктi – положення i завдання сусiдiв та взаємодiючих пiдроздiлiв;

в третьому пунктi – замисел дiй підрозділів, якi прикриваються, та свого дивізіону;

в четвертому пунктi – завдання батареї; маршрут руху; мiсце в похiдному порядку пiдроздiлу, що прикриваються; район зосередження (вiдпочинку) або СП (ВП); час прибуття i до яких дiй бути готовим; можливi райони розгортання в бойовий порядок; вихiдний пункт, пункти регулювання i час їх проходження; мiсця i час привалiв;

в п'ятому пунктi – пiсля слова "наказую" завдання взводам (відділенням), мiсця в похiднiй колонi, швидкiсть руху i дистанцiї мiж машинами; порядок ведення розвiдки повiтряного противника та видача даних про нього, пiдтримання зв'язку i отримання оповiщення, ведення вогню на маршi; можливi СП (ВП) на привалах та їх інженерне обладнання, при здiйсненнi маршу в передбаченнi вступу в бiй з противником, порядок дiй;

в шостому пунктi – мiсце i порядок дозаправлення технiки пальним пiд час маршу, а в передбаченнi вступу в бiй, крiм того, витрати ракет, боєприпасiв та пального, порядок їх поповнення, запас, що не знижується.

в сьомому пунктi – час готовностi, сигнали управлiння та оповiщення, своє мiсце та заступника.

Після віддачі бойового наказу командир батареї дає вказівки з виховної роботи, захисту від зброї масового ураження і запальних засобів, використанню навігаційної апаратури, тиловому забезпеченню і дисципліні маршу; указує сигнали управління, оповіщення і порядок дії за ними, а також організує перевірку готовності батареї до маршу і здійснює контроль за виходом рекогносцирувальної групи (якщо вона висилається).

На марші командир батареї зобов'язаний: звіряти маршрут руху батареї, строго дотримуватися встановленого порядку руху, не допускати затримок на переправах, тіснинах, перевалах, у тунелях і населених пунктах; організувати безупинне кругове спостереження за противником і сигналами старшого начальника.

Управління батареєю на марші, зупинках, привалах здійснюється командами і сигналами по радіо і сигнальними засобами.

3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ МАРШУ ПІДРОЗДІЛІВ ППО СВ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ.

З отриманням сигналу оповiщення про повiтряного противникаБМ, ЗСУ приводяться в готовнiсть до відкриття вогню i при виявленнi повiтряних цiлей знищують їх вогнем у русi та з короткої зупинки у відповідності з поставленим завданням.

ЗСУ (СУРН), ПУ продовжують рух або по встановленому сигналу розгортаються в бойовий порядок поблизу дороги. Вогонь по повiтряним цiлям вiдкривається по командi командира батареї.

Зенiтнi установки готуються до вiдкриття вогню i при з'явленнi лiтакiв або вертольотiв противника знищують їх вогнем по команді командира установки (вiддiлення), батареї.

З отриманням сигналу оповіщення про РХБЗ особовий склад надiває засоби особистого захисту, вмикає систему колективного захисту. Підрозділ продовжує рух.

Зони зараження з високим рiвнем радiацiї, райони руйнування, завалiв, пожеж та затоплень на маршрутi руху, як правило, обходяться. При неможливості обходу зони зараження долаються на максимальних швидкостях з використанням засобiв особистого та колективного захисту.

Напад наземного противника на маршi вiдбивається вогнем гармат, установок, стрілецької зброї. Танки та бронемашини знищуються вогнем ручних протитанкових гранатометiв та ручних гранат.

Особовий склад висаджується з технiки та, використовуючи захисні властивості мiсцевостi, займає оборону щодо вiдбиття нападу. Водiї та механiки-водiї залишаються в технiцi i пiсля висадки особового складу виводять машини (установки) з-пiд вогню, використовуючи природнi укриття.

Пiд час руху через залiзничний переїзд перепустка колони здiйснюється командиром пiдроздiлу. Для цього він повинен за 25 м до залiзничного переїзду зупинити головну машину, пiдтягнути колону, переконатися в вiдсутностi потягу (локомотиву), якій наближається, виставити пост у складi трьох чоловiк: одного для регулювання руху колони i двох для спостереження за залiзничним полотном по обидва боки вiд переїзду на відстані, яка забезпечує прогляд дiлянки гальмового шляху потягу не менш 1000 м.

Пiдроздiл ППО долає водні перешкоди, як правило, по мостам. При відсутності мостів він може переправлятися на протилежний берег по наведеним переправах, на паромах або бродом (на плаву). Переправа проводиться згiдно з встановленою чергою та порядком.

Гусенична та колісні машини, які плавають, при наявностi зручних з'їздiв до водної перешкоди та виходу на протилежний берег, можуть долати воднi перешкоди вплав. Виїзд на берег проводиться на зниженiй передачi без зупинок.

При організації переправи по льоду попередньо здійснюється її розвідка та обладнання.

При переправi по льоду БМ (установки, гармати) повиннi рухатися з вiдкритими люками (дверцями кабін), зі швидкістю не більше 10 км/год, без переключення передач i зупинок, утримуючи встановленi дистанцiї. БМ (установку, гармату), яка зупинилась, об’їжджають на вiдстанi не менше 50 м. При прогинаннi льоду рух продовжується з поступовим пiдвищенням швидкостi.

При переправi по льоду в БМ (установках, на гарматах) залишаються тільки механіки-водії (водiї), iнший особовий склад слiдує на протилежний берег пiшки.

При пiдготовцi до маршу в горах особливу увагу звертають на перевiрку справностi ходової частини та механiзмiв управлiння. Бойові машини (установки, гармати) повиннi мати ранiш пiдготовленi прилади щодо подолання крутих пiдйомiв (спускiв) та гальмування.

В ходi маршу швидкiсть руху на пiдйомах, спусках та на важких для проходу дiлянках може зменшуватись, а дистанція між машинами збільшується до меж, якi забезпечують безпеку руху.

При пiдготовцi до маршу у лiсi перевiряється наявнiсть на БМ (установках, тягачах, гарматах) пристроїв для пiдвищення прохiдностi, засобiв для самовитягування та буксирування машин. Особовий склад повинен бути пiдготовлений до боротьби з лiсними пожежами та розчищенням завалiв. Особлива увага звертається на захист антен радiолокацiйних станцiй i ракет вiд пошкодження сучками та гiлками дерев.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Таким чином, в лекції ми розглянули, що пiдроздiл ППО завжди повинен бути готовий до маршу та перевезення в умовах постiйної загрози застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї та систем дистанцiйного мiнування, впливу його авiацiї, повiтряних десантiв, аеромобiльних та діверсiйно-розвiдувальних груп, радіоактивного, хiмiчного та бiологiчного (бактерiологiчного) зараження, руйнування дорiг та переправ. Це потребує ретельної пiдготовки озброєння, технiки та особового складу до маршу та перевезення, вмiлої їх органiзацiї, всебiчного забезпечення та високого, особливо маршового, досвiду пiдроздiлiв.

У залежностi вiд завдань, якi виконуються, i обставин, пiдроздiлом ППО може здiйснюватися пересування залiзничним, водним та повiтряним транспортом.

ЛЕКЦІЯ № 15