Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами

Фільтри-осаджувачі другої групи повинні задовольняти такі вимоги:

- раціональне компонування намагнічувальних систем (викори-стання прямих суцільних осердь і скорочення до мінімуму ділянок магнітного кола поза робочими зонами);

- утворення робочих зон осадження необхідної довжини;

- забезпечення роботи під тиском.

До цієї групи відноситься конструкція (рис. 7.5), в якій канали з насадкою і електромагніти розташовані почергово з утворенням замкнутого тороподібного кола.

Кількість каналів (мінімум 5...6) і електромагнітів-„поясів” встановлюється, виходячи з необхідної продуктивності та довжини насадки.

До цих фільтрів-осаджувачів відноситься також двоканальний фільтр-осаджувач з парами накладних електромагнітів (рис. 7.6).

Існує можливість використання даної конструкції як модуля апаратів підвищеної продуктивності з компонуванням модулів в ряд або по колу. При цьому осердя можуть бути зміщені один відносно одного впритул до утворення магнітного контуру, ділянками якого виступають поздовжні ділянки каналів. Такі модулі можна компонувати також хрестоподібно з центральним загальним каналом.

Рисунок 7.5 – Багатополюсний електромагнітний фільтр-осаджувач з осердями у вигляді типового вузла:

1 – корпус; 2 – електромагнітні котушки; 3 – насадка;

4 – феромагнітні вставки

Рисунок 7.6 –Багатополюсний електромагнітний фільтр-осаджувач з накладними осердями:

1 – корпус у вигляді каналів; 2 – електромагнітні котушки;

3 – насадка; 4 – осердя

Основними конструктивними параметрами апаратів другої групи є діаметр ідовжина осердя, відстань між поясами осердь (рис. 7.5, рис. 7.6). При розрахунку користуються законом повного струму, записаним для типового з'єднання елементів замкнутого кола: робочої ділянки з характерним розміром (приблизно рівним діаметру каналу ) і необхідної напруженості намагнічувального поля , осердя довжиною інапруженістю магнітного поля в ньому , інших ділянок (наприклад, зазорів) спільною довжиною та середньою напруженістю поля.

. (7.3)

Враховуючи екстремальний характер кривих індукції за висотою на-садки між суміжними поясами намагнічування ікористуючись експе-риментальними даними вхідного магнітного потоку в насадку залежно від діаметра каналу при визначенні магнітного „навантаження” для опера-тивних розрахунків використовуються такі формули:

; ;

; , (7.4)

де – середня магнітна проникність насадки, Гн/м;

Гн/м – магнітна стала;

А/м – напруженість відпаленої низьковуглецевої сталі в області насичення;

Тл – індукція низьковуглецевої сталі.

Для зменшення розмагнічувального фактора насадки і полегшення скла­дання апарата застосовують феромагнітні вставки в місцях контакту полюсів осердь зі стінкою неферомагнітного каналу, заглиблюючи полюсний наконечник осердя внасадку і ліквідуючи зазори при монтажі за рахунок фігурних з'єднань осердь і полюсних наконечників. При об’єктивно існуючих „перепадах” значень індукції в об’ємі насадки доцільно застосовувати гвинтоподібні вставки в насадці між суміжними електромагнітами для повороту потоку і забезпечення послідовного проходження ним областей зі зниженою і підвищеною середньою індукцією.