Методи захисту працюючих від шкідливого впливу виробничого пилу
Основним методом захисту працюючих від впливу пилу є дотримання ГДК, установлених ДСТ і СН. При неможливості дотримання ГДК використовують організаційні, медико-профілактичні та технічні заходи й засоби захисту працюючих.
До організаційних заходів відносяться: обмеження мінімального віку працюючих (20 років) в умовах, що характеризуються підвищеною запиленістю повітря (наприклад, у підземних умовах); введення скороченого робочого дня; додаткові відпустки, більш ранній вихід на пенсію й ін..
Серед медико-профілактичних заходів необхідно вказати на обов'язковий контроль за станом здоров'я працюючих при вступі й під час роботи. Це виконується шляхом періодичних медичних оглядів.
Рис. 2.6 ‑ Лабораторна установка для дослідження запиленості повітря ваговим методом:
1 – приборний блок; 2 – пилова камера; 3 – вимикач напруги живлення установки; 4 – вимикач аспіратора; 5 – вимикач вентилятора; 6 – рукоятка керування бункером-дозатором з пилом; 7 – оглядове вікно; 8 – патрон з аспіраційним фільтром; 9 – трубка, що з’єднує патрон с аспіратором; 10 - реометри
Заборонено використовувати на роботі, пов'язаною з підвищеною запиленістю повітря, персонал з хронічним захворюванням органів дихання, серцево-судинної системи. Медичні огляди повинні проводитися I раз у 12 або 24 місяці, залежно від виду пилу.
Вся сукупність технічних методів та засобів захисту від підвищеної запиленості повітря робочої зони поділяється на дві основні групи – колективні та індивідуальні.
Серед колективних технічних заходів захисту слід відзначити удосконалення технології, впровадження автоматизації, дистанційного керування (наприклад, застосування роботів-маніпуляторів при зварюванні, упакуванні сипучих продуктів), герметизація устаткування, різні види вентиляції приміщень. У разі неможливості застосування таких шляхів боротьби з підвищеною запиленістю повітря використовують зрошення, водяні завіси.
До індивідуальних засобів захисту відносяться місцева витяжна вентиляція з очищенням повітря, протипилеві респіратори, окуляри з герметичною оправою, ізолюючі засоби захисту – кисневі, шлангові чи регенеруючі протигази (розд. 2.3.2). Останню групу індивідуальних засобів захисту застосовують, як правило, в аварійних ситуаціях.
Запитання і завдання
| 1. | Навести визначення шкідливих речовин. |
| 2. | Класифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини. |
| 3. | Класифікація виробничого пилу за походженням. |
| 4. | Класифікація виробничого пилу за способом утворення. |
| 5. | Класифікація виробничого пилу за розмірами часток. |
| 6. | Мета класифікації виробничого пилу. |
| 7. | Вплив хімічного складу й розчинності пилу на організм людини. |
| 8. | Вплив дисперсності та форми часток пилу на організм людини. |
| 9. | Вплив вибухонебезпечності та електрозарядженості пилу на організм людини. |
| 10. | Вплив радіоактивності пилу на організм людини. |
| 11. | Які професійні захворювання виникають у працюючих в середовищі з підвищеною запиленістю повітря ? |
| 12. | Навести визначення гранично допустимої концентрації пилу. |
| 13. | Викласти класифікацію методів контролю запиленості повітря. |
| 14. | Описати суть та навести приклади методів якісного аналізу пилу. |
| 15. | Описати суть та навести приклади методів кількісного аналізу пилу. |
| 16. | Навести класифікацію заходів та засобів захисту працюючих в середовищі з підвищеною концентрацією пилу. |
| 17. | Дати перелік організаційних заходів, направлених на захист здоров’я працюючих. |
| 18. | Навести перелік медико-профілактичних заходів. |
| 19. | Описати основні технічні колективні заходи захисту від підвищеної запиленості. |
| 20. | Дати опис основних технічних індивідуальних засобів захисту від підвищеної запиленості. |
Дата добавления: 2016-01-26; просмотров: 1510;