Загальні принципи нарахування амортизації
Під амортизацією основних засобіврозуміється систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (п. 4 П(С)БО 7).Відповідно до п. 22 П(С)БО 7об'єктом амортизації є вартість усіх основних засобів,крім вартості землі, природних ресурсів і капітальних інвестицій. Вартість необоротних активів (у тому числі основних засобів), що амортизується, є первісною вартістю таких активів, зменшеною на ліквідаційну вартість. Пункт 26 П(С)БО 7надає можливість застосування таких п'яти методів амортизації:
- прямолінійного;
-зменшення залишкової вартості;
-прискореного зменшення залишкової вартості;
- кумулятивного;
- виробничого.
Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується або прямолінійним, або виробничим методом. А для малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) та бібліотечних фондів можна використовувати один із таких методів (п. 27 П(С)БО 7):
- прямолінійний;
- виробничий;
- «50/50 %», суть якого полягає в нарахуванні амортизації в першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 % його вартості, що амортизується. Решта 50 % його вартості, що амортизується, включаються до витрат у місяці виключення об'єкта зі складу активів;
- «100 %», відповідно до якого амортизація об'єкта в першому місяці його використання нараховується в розмірі 100 % його вартості. Нарахування амортизації проводиться щомісячно(п. 29 П(С)БО 7).
Сума нарахованої амортизації об'єктів основних засобів включається до витрат підприємства зі збільшенням зносу таких об'єктів (п. 30 П(С)БО 7).
Метод амортизації підприємство вибирає самостійноз урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. У разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від використання об'єкта основних засобів, метод його амортизації переглядається.Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації (п. 28 П(С)БО 7). Згідно з П(С)БО16сума амортизації включається до складу витрат залежно від напряму використання об'єктів основних засобів. У бухгалтерському обліку амортизація нараховується за всіма об'єктами основних засобів,незалежно від того, в яких цілях вони використовуються — для господарської (виробничої) діяльності підприємства чи в невиробничих цілях. Виняток становлять біологічні активи та об'єкти інвестиційної нерухомості, що враховуються за справедливою вартістю.При виборі цього методу оцінки амортизація таких об'єктів у бухгалтерському обліку не нараховується (див. П(С)БО 30, П(С)БО 32).
Також амортизації в бухгалтерському обліку підлягають безоплатно отримані основні засоби. Таке безоплатне отримання основних засобів приводить до збільшення власного капіталупідприємства, при цьому одночасно з нарахуванням амортизації щомісячно визнається дохід у такій самій сумі.У міру визнання доходу сума додаткового капіталу зменшується.
Принципи нарахування амортизації основних засобів, закладені у ПКУ, багато в чому схожі з бухгалтерськими принципами амортизації, зафіксованими в П(С)БО 7.Хоча, зрозуміло, є й певні відмінності.
Згідно з п.п. 14.1.3 ПКУ під амортизацією основних засобіврозуміється систематичний розподіл їх вартості, що амортизується, протягом строку їх корисного використання.
Порядок формування первісної вартостіосновних засобів залежить від способу їх отримання та застережений у пп. 146.4 — 146.10 ПКУ. При цьому він в основному дублює «бухгалтерські» правила визначення первісної вартості основних засобів, закріплені в пп. 7 — 13 П(С)БО 7.
Відповідно до п. 144.1 ПКУ амортизації підлягають: — витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів і довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;
— витрати на самостійне виготовлення основних засобів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, у тому числі витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті виготовленням таких основних засобів;
— витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;
— витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;
— капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації за таким об'єктом згідно з положеннями п.п. 137.2.1 ПКУ. Амортизації підлягають також основні засоби, придбані за рахунок капітальних інвестицій, отриманих підприємством з бюджету, які включено в інвентаризацію на 01.04.2011 р., за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації за такими об'єктами (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 110.09.01 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua);
— сума переоцінки вартості основних засобів (податкова індексація), проведеної відповідно до ст. 146 ПКУ; — вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо-та теплопостачання, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на під'єднання до зазначених мереж чи об'єктів;
— вартість основних засобів, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих у концесію відповідно до Закону № 2624.
У разі придбання нерухомості разом із земельною ділянкою під нею амортизації підлягає вартість такого об'єкта нерухомості (без урахування вартості землі) (п. 147.3 ПКУ). На відміну від бухгалтерського обліку, що дозволяє нараховувати амортизацію на всі об'єкти основних засобів, незалежно від цілей їх використання, у податковому обліку встановлено заборону на амортизацію витрат на придбання/виготовлення, ремонти та поліпшення невиробничих основних засобів (тобто необоротних матеріальних активів, які не використовувалися платником податків у господарській діяльності, п. 144.3 ПКУ). За таких обставин виникає постійна податкова різниця, звітувати за якою згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу XX ПКУ
Не підлягає амортизації вартість основних засобів виробничого призначення, отриманих безоплатно, оскільки у їх одержувача відсутні витрати на їх придбання. Вартість безоплатно отриманих основних засобів на підставі п.п. 135.5.4 ПКУ включається до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на рівні, не нижчому за звичайну ціну. Оскільки в цілях нарахування бухгалтерської амортизації джерело надходження основних засобів не має значення, така відмінність призводить до утворення ще однієї постійної податкової різниці. Водночас у податковому обліку згідно з п. 146.1 ПКУдозволяється амортизувати витрати на ремонти та поліпшення безоплатно отриманих основних засобів(п. 144.1, п.п. 136.1.21 ПКУ),а також вартість основних засобів, отриманих в оперативний лізинг (оренду) чи в концесіюабо створених (побудованих) концесіонером згідно із Законом № 2624 (п. 146.19 ПКУ) як окремий об'єкт амортизації
Амортизації також підлягають основні засоби, отримані платником податку в оренду у складі цілісного майнового комплексу(ЦМК). Пов'язано це з тим, що в цілях оподаткування прибутку операції з отриманню в оренду основних засобів і нематеріальних активів у складі ЦМК відповідно до Закону № 2269 від державних органів приватизації чи органів місцевого самоврядування прирівнюються до придбання (п.п. 146.17.2 ПКУ).
Облік вартості, що амортизується, ведеться за кожним об'єктом,що входить до складу окремої групи основних засобів (п. 146.1 ПКУ), помісячно(п.п. 145.1.5, п. 146.2 ПКУ).
Амортизаційні відрахування за кожним об'єктом за звітний квартал визначаються як сума амортвідрахувань за 3 місяці розрахункового кварталу (п. 146.3ПКУ). Нагадаємо, щодо набуття чинності розділом III ПКУ (тобто до 01.04.2011 р.) амортизація в податковому обліку нараховувалася поквартально.
Дата добавления: 2016-01-16; просмотров: 1237;