Основні види навчальних занять з теоретичної підготовки та їх характеристика

До основних видів навчальних занять у вищих закладах юридичної осві­ти належать:

• лекція;

• лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

• консультація.

Інші види навчальних занять визначають у порядку, встановленому ви­щим закладом юридичної освіти.

Навчальний процес у вищих закладах юридичної освіти

Лекція — основна форма проведення навчальних занять у вищих закла­дах юридичної освіти, є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Те­матика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Лекції проводяться лекторами — професорами і доцентами (викладача­ми), а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

Лектор, якому доручено читати курс лекцій, до початку відповідного се­местру повинен подати на кафедру (предметну або циклову комісію) складе­ний ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), кон­трольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого на­вчальним планом і програмою для цієї навчальної дисципліни.

Лектор зобов´язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лек­ційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального ма­теріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

Лабораторне заняття — форма навчального заняття, за якого студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експе­рименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретич­них положень навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, ви­мірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у кон­кретній предметній галузі. Лабораторні заняття проводять у спеціально облад­наних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосова­ного до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реаль­ного професійного середовища. Лабораторне заняття проводять зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною про­грамою дисципліни. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.

Практичне заняття — форма навчального заняття, за якої викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосу­вання шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульо­ваних завдань. Практичні заняття проводять в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття проводять зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною про­грамою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попе­редньо підготовленому методичному матеріалі — тестах для виявлення сту­пеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, на­борі завдань різної складності для розв´язування їх студентами на занятті.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв´язування завдань з їх обговоренням, розв´язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Семінарське заняття — форма навчального заняття, за якої викладач організує дискусію щодо попередньо визначених тем, до котрих студенти го­тують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводять в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студен­тами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати й об­стоювати свою позицію тощо.

Індивідуальне навчальне заняття проводять з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком зурахуванням індивідуального навчального плану студента й можуть охоп­лювати частину або повний обсяг занять з однієї або кількох навчальних дис­циплін, а в окремих випадках — повний обсяг навчальних занять для кон­кретного освітнього або кваліфікаційного рівня.

Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи про­ведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім держав­ної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

Консультація — форма навчального заняття, за якої студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоре­тичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов´язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з кон­кретної дисципліни, визначається навчальним планом.

5.2.2. Види самостійної роботи студента

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видають студентам у терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання студент виконує самостійно при консультуванні викладачем.

Курсові проекти (роботи) виконують з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, набутих студентами за час навчання та їх застосуван­ня до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Тематика курсових проектів (робіт) має відповідати завданням навчальної дисципліни і бути тісно пов´язана з практичними потребами конкретного фаху. Порядок затвердження тематики курсових проектів (робіт) і їх виконання визнача­ється вищим навчальним закладом.

Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюють, як правило, найбільш кваліфіковані викладачі.

Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри (предметної або циклової комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи).

Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на завер­шальному етапі навчання студентів у вищому навчальному закладі і перед­бачають систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практич­них знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних на­укових, професійних та інших завдань, а також розвиток навичок самостійної роботи й оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов´язаних з темою проекту (роботи).

Студенту надається право обрати тему дипломного проекту (роботи), визна­чену випускаючими кафедрами (предметними або цикловими комісіями), або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки. Керівниками дипломних проектів (робіт) призначають професорів і доцентів (викладачів) ви­щого навчального закладу, висококваліфікованих спеціалістів виробництва.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчаль­ним матеріалом у час, вільний від обов´язкових навчальних занять. Навчаль­ний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робо­чим навчальним планом і має становити не менш як 1/3 та не більш як 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення кон­кретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визна­чається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, зав­даннями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення кон­кретної навчальної дисципліни (підручник, навчальні та методичні посібни­ки, конспект лекцій викладача, практикум тощо). Методичні матеріали для самостійної роботи студентів мають передбачати можливість самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з кон­кретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці вищого навчального за­кладу, навчальних кабінетах, комп´ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах.

Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим на­вчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, ви­носиться на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.