Основні типи автоматичних засобів пожежогасіння на об'єктах галузі.

Автоматична пожежна сигналізація (далі АПС) призначена для виявлення ознак пожежі на ранній (початковій) стадії її виникнення і подачі сигналу про пожежу на пульт пожежної сигналізації, який установлюється в приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу.

Системи автоматичної пожежної сигналізації обладнуються пожежними сповіщувачами, які реагують на появу диму (димові сповіщувачі) або на підвищення температури вище + 70°С (теплові сповіщувачі). Пожежні сповіщувачі повинні функціонувати цілодобово. Відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в галузі зв'язку, об'єкти електрозв'язку, як правило, слід обладнувати димовими сповіщувачами.

Установки автоматичного пожежогасіння призначені для гасіння пожеж у приміщеннях. Установки автоматичного пожежогасіння можуть бути газові, порошкові, водяні, пінні. Установка автоматичного пожежогасіння приводиться у дію автоматично при спрацюванні автоматичної пожежної сигналізації у разі виникнення пожежі у приміщенні, де вона змонтована.

Автоматичні установки водяного пожежогасіння, призначені для гасіння пожеж розпиленою водою і поділяються на спринклерні і дренчерні. Свою назву вони отримали від англійських слів sprincle (бризкати, мрячити) та drench (мочити, зрошувати).

Спринклерні установки призначені для виявлення та локального гасіння пожеж та загорянь, охолодження будівель них конструкцій і подачі сигналу про пожежу.

Спринклерні установки розрізняють:

Водяні - для захисту приміщень з мінімальною температурою повітря протягом року вище 4°С;

Повітряні - для захисту неопалюємих приміщень, чи які розташовані в районах з тривалістю опалювального періоду більше 240 днів в році з середньодобовою температурою повітря 8°С та нижче.

В стані готовності спринклерна установка (мал.9,10) знаходиться під тиском, який створюється автоматичним водоживлювачем 1.

Воду забирають насосом з водопроводу або з водоймища по трубопроводу з водозабірною сіткою. Поступання води з пневмобака в насос запобігається зворотнім клапаном. При вскритті спринклерного зрошувача тиск в живильному і в розподільчому трубопроводах падає, вскривається контрольно-сигнальний клапан (КСК) та по підводячому трубопроводу з автоматичного водоживлювача вода поступає через вскриті спринклерні зрошувачі на гасіння пожежі. Одночасно вода поступає до сигнального приладу , який видає сигнал про пожежу.

При падінні тиску в автоматичному водоживлювачі встановлений на ньому електроконтактний манометр включає основний водоживлювач, який забирає воду з резервуару та подає в спринклерну мережу. Зворотній клапан відключає автоматичний водоживлювач від мережі. Основний водоживлювач можна включати і від сигнального приладу. Повітря в пневмобак підкачують компресором, а в мережу повітряної системи - компресором при відкритій засувці та відключеному КСК.

Дренчерні установки водяного пожежогасіння застосовують для захисту пожежонебезпечних приміщень, які мають велике пожежне навантаження і де передбачено велику початкову швидкість пожежі, а також, коли гасіння пожежі вимагає підвищених витрат води (наприклад, при займані горючих природних і синтетичних волокон, пластмас, кіноплівки на нітрооснові, синтетичного каучуку, лаків, фарб тощо).

Мал.10 Загальна схема спринклерної системи

Мал.11 Загальна схема дренчерної системи

Дренчерні установки призначені для виявлення і гасіння пожеж по всій розрахунковій площі, а також для створення водяних завіс.

Своєчасне виявляння займання та автоматичне включення дренчерних установок передбачено від одного з видів технічних засобів, а саме:

· спонукальної системи (пневматична, гідравлічна або механічна активація);

· автоматичної пожежної сигналізації (електрична активація);

· датчиків технологічного обладнання (електрична активація).