Методи організації виробництва

Організація виробничого процесу в просторі (розміщення робочих місць та їх груп у межах підприємства) та забезпечення раціонального (найкоротшого) пересування предметів праці по операціях, здійснюється на основі визначеного методу організації виробництва. Виділяють два методи організації виробництва: непотоковий і потоковий.

Непотоковому виробництву властиві такі ознаки:

– здійснюється обробка різних за конструкцією та технологією виготовлення предметів праці, кількість яких іноді недостатньо для нормального завантаження устаткування;

– робочі місця розташовуються однотипними технологічними групами;

– предмети праці пересуваються в процесі обробки складними маршрутами, в результаті чого наявні великі перерви між операціями.

Найбільш часто цей метод застосовується в одиничному та серійному виробництвах. Модифікаціями непотокового виробництва є такі форми:

1) одинично-технологічна, за якої окремі одиниці праці одиницями або невеликими партіями (які не повторюються) проходять обробку. У серійному виробництві цей метод приймає форми партіонно-технологічного або предметно-групового;

2) під час партіонно-технологічної форми обробка партій періодично повторюється. Оптимальною є така величина партії предметів, за якої загальні витрати на їх виготовлення будуть мінімальними;

3) суть предметно-групового методу полягає в тому, що вся сукупність предметів праці розподіляється на технологічно схожі групи. Застосування цього методу дозволяє створити предметноспеціалізовані ділянки, підвищити рівень механізації та автоматизації виробництва, створити передумови для переходу до потокового виробництва. Устаткування в непотоковому виробництві переважно універсальне, а працівники – універсали високої кваліфікації.

Під час невеликих обсягів виготовлення окремих виробів непотоковий метод дозволяє краще використовувати устаткування, забезпечити повне завантаження в часі та за потужністю.

Потокове виробництво є високоефективним методом організації виробничого процесу.

Потокове виробництво має наступні ознаки:

– за групою робочих місць закріплюється обробка предмета одного найменування або обмеженої кількості найменувань конструктивно та технологічно схожих предметів;

– робочі місця розташовуються відповідно до технологічного процесу;

– на кожному робочому місці виконується одна або кілька схожих операцій;

– передавання предметів праці забезпечує високий рівень паралельності та безперервності процесу.

Основним структурним елементом потокового виробництва є потокова лінія – технологічно та організаційно відособлена група робочих місць.

За номенклатурою виробів потокові лінії підрозділяють на одно- та багатопредметні.

Однопредметною є лінія, на якій обробляється або складається виріб одного типорозміру. Перехід до іншого типорозміру має потребу в перебудові лінії. Такі лінії використовують у масовому виробництві. Багатопредметна -– це така лінія, на якій одночасно або послідовно виготовляється кілька типорозмірів виробів, схожих за конструкцією та технологією виробництва; застосовується вона в серійному виробництві.

За ступенем безперервності процесу потокові лінії підрозділяють на безупинні та переривані.

За способом підтримки ритму існують лінії з регламентованим і вільним ритмом. На лінії з регламентованим ритмом предмети праці передаються по операціях через точно фіксований час, тобто з заданим ритмом (використання конвеєра). На лініях з вільним ритмом предмети по операціях передаються з відхиленням від розрахункового ритму.

У залежності від місця виконання операції лінії підрозділяють на лінії з робочим конвеєром і конвеєром зі зняттям предметів для їх обробки.

Потокове виробництво в результаті високої спеціалізації, механізації та чіткої організації виробничого процесу є високоефективним, його ефективність полягає у високій продуктивності праці, скороченні виробничого циклу та незавершеного виробництва, кращому використанні основних фондів. Але вузька спеціалізація робочих місць, їх розміщення по ходу технологічного процесу створюють труднощі під час переходу на випуск нової продукції: тому створення гнучких автоматизованих систем – це стратегічний напрямок розвитку техніки та організації виробництва.