Гамма-гамма каротаж

Даний метод контролю за якістю цементування обсадних колон базується на реєстрації розсіяного гамма-випромінювання при проходження гамма-квантів через середовище різної густини. Оскільки цементний камінь і промивна рідина значно відрізняються за густиною, а інтенсивність вторинного гамма-випромінювання знаходиться у зворотній залежності від густини, то на кривій ГГК достатньо чітко виділяються ділянки з цементом і без нього.

Гамма-гамма-каротаж дозволяє:

- встановити висоту підйому цементу;

- визначити наявність цементу та характер його розподілу в інтервалі цементування;

- зафіксувати наявність перехідної зони від цементного каменя до розчину (гель-цемент);

- виявити в цементному камені невеликі раковини та канали;

- визначити ексцентриситет колони.

Для контролю якості цементування обсаджених колон може використовуватись одноканальна апаратура з реєстрацією однієї кривої ГГК, трьохканальна з реєстрацією трьох кривих ГГК (три індикатора розміщенні під кутом 120°С), чотирьохканальна з реєстрацією чотирьох кривих ГГК (чотири індикатора розміщені під кутом 90°С).

Одноканальна апаратура застосовується із зондом, що колімований за радіальним кутом в межах 30-50° і який обертається в процесі вимірювань із заданою кутовою швидкістю при підйомі приладу.

При використанні трьохканального цементоміра всі три криві ГГК записуються одночасно. Можливі наступні варіанти.

1. Криві ГГК співпадають, тобто покази I_gg однакові (Рис. 9.1, б, I). В даному випадку колона центрована та затрубний простір повністю заповнений цементом або промивною рідиною. Рівень показів у рідині вищий, ніж в цементі, за рахунок різниці їх густин.

2. Дві криві ГГК співпадають і характеризуються більш високими показами, ніж третя (Рис. 9.1, б, II). В даному випадку колона розміщена ексцентрично.

3. Дві криві ГГК співпадають і характеризуються більш низькими значеннями I_gg, ніж третя (Рис. 9.1, б, III), колона ексцентрична, два датчики розміщені поблизу стінки свердловини, і їх покази обумовлені, в основному, впливом гірських порід, інтенсивність третього лічильника пов’язана головним чином з впливом цементу. У випадку центрованої колони перевищення I_gg третьої кривої в каверні по відношенню до інтенсивності двох інших вказує на не суцільне заливання цементу. Така ж картина буде спостерігатись і при односторонньому заливанні кільцевого простору цементом.

4. Всі три криві ГГК не співпадають (Рис. 9.1, б, IV). В даному випадку колона ексцентрична або має місце одностороннього заливання цементу.

За допомогою даних дефектограми вивчають розподіл розсіяного гамма-випромінювання за січенням колони з допомогою точкових вимірювань у заданих інтервалах розрізу. Якщо речовина в затрубному просторі має однорідну густину, то криві дефектограм мають синусоїдальний вигляд; наявність каналів у цементному камені та одностороннє цементування обсаджених колон приводить до різкого спотворення синусоїдальних кривих (Рис. 9.2).

Акустичний каротаж

Контроль цементування затрубного простору акустичним каротажем базується на вимірюванні амплітуди заломленої поздовжньої хвилі, яка розповсюджується в обсадній колоні, та реєстрації часу розповсюдження пружних коливань (Рис. 9.3).

Метод дозволяє:

- встановити висоту підйому цементу;

- виявити наявність або відсутність цементу за колоною;

- визначити наявність каналів, тріщин і каверн у цементному камені, в тому числі малих розмірів;

- вивчити степінь щеплення цементу з колоною та породами;

- дослідити процес формування цементного каменя в часі.

1 – цемент; 2 – промивна рідина

Рисунок 9.2 – Приклад визначення якості цементування за даними кругової цементограми та дефектограми

Рисунок 9.3 – Приклад визначення якості цементування за даними АК

На основі теоретичних та експериментальних досліджень встановлено наступне:

1. При відсутності щеплення цементу з обсадною колоною амплітуда трубної хвилі буде максимальною, амплітуда поздовжньої хвилі в породі – мінімальною.

2. Надійний контакт цементу з обсадженою колоною характеризується відсутністю трубної хвилі, при цьому величина амплітуди на діаграмі мінімальна. Якщо швидкість розповсюдження пружних хвиль у породі більша, ніж в трубі, на кривій може виникнути додаткова аномалія. Для виключення неоднозначності в інтервалі реєструється крива часу розповсюдження хвиль.

3. У випадку неповного зчеплення цементу з колоною на осцилограмі може бути зафіксована в першому вступі трубна хвиля проміжної амплітуди.

Для вимірювання амплітуди коливань поздовжньої хвилі, що йде в колоні, час пробігу поздовжньої хвилі та амплітуди коливань поздовжньої хвилі, яка реєструється у якості першого вступу, розроблені акустичні цементоміри типу АКЦ (Рис. 9.4).

Надійність визначення якості цементування обсадних колон підвищується, якщо одночасно із записом кривих акустичним цементоміром фотографувати хвильові картини, що отримуються цим же цементоміром (Рис. 9.5).

1 – обсадна колона; 2 – цемент; 3 – порода

Рисунок 9.4 – Блок-схема цементоміра АКЦ-1

1 – вапняк; 2 – вапняк глинистий; 3 – мергель; 4 – глина; 5 – цемент; 6 – промивна рідина; 7 – колона

Хвилі: I – по колоні; II – по породі; III – по промивній рідині в обсадній колоні; К – колона; В.к. – хвильова картинка; А – ділянка незцементованої колони; Б – частково зацементована колона; В – повністю зацементована колона

Рисунок 9.5 – Визначення якості цементування за хвильовими картинками

Контрольні запитання

1. Як використовується термокаротаж при вирішенні задач цементометрії?

2. Як використовується гамма-гамма каротаж при вирішенні задач цементометрії?

3. Як використовується акустичний каротаж при вирішенні задач цементометрії?

4. Як відображається на діаграмі акустичної цементометрії (АКЦ) поганий зв’язок цементного каменю х колоною?