Сканерне зображення – впорядкований пакет даних яскравості об’єктів зондування, переданих радіоканалами з супутника на Землю.

Сканерні оптико-електронні системи – це багатоелементні фотоелектричні приймачі випромінювання, які складаються з мініатюрних фотодіодів, з’єднаних в одно мірні лінійки або двохмірні матриці. Розмір окремого чутливого елементу приймача дуже малий – менше 0,01 мм. Найкращі зразки сучасних приймачів-лінійок включають понад десять тисяч, матриці – декілька мільйонів чутливих елементів. Цикл роботи цих детекторів достатньо складний: він включає вироблення відповідного електросигналу, інтенсивність якого пропорційна яскравості світла, що подіяло на приймач світла, запам’ятовування сигналу кожного елементу і їх послідовне зчитування. Керуючи зчитуванням, можна вибирати окремі елементи або їх групи для одержання результуючого сигналу. Застосування багатоелементних фотоелектричних приладів для реєстрації випромінювання відкрило широкі перспективи створення геометрично і радіометрично точних багатозональних знімальних систем високого просторового розрізнення, які можна швидко адаптувати до зовнішніх умов знімання, які постійно змінюються.

Загальна чутливість фотоелектричних приймачів в декілька разів перевищує чутливість фотоплівки, що дозволяє здійснювати знімання при порівняно коротких витримках або більш низькій освітленості. Цінними їх властивостями є також чутливість до ІЧ випромінювання, можливість реєстрації більш широкого діапазону інтенсивності випромінювання, а також лінійна залежність між відповідним сигналом і випромінюванням, що подіяло.

Електронні сенсори генерують електричний сигнал, пропорційний загальній одержаній енергії. Сигнал з кожного детектора в масиві може бути записаний і передаватися за допомогою електронних пристроїв у цифровій формі (як серія чисел).

Зображення отримане з сенсорного масиву (лінійки) складається з двохмірної прямокутної матриці (растра) цифрових величин, які представляють рівні яскравості об’єкта дослідження. Кожна величина растру – піксель, репрезентує середню яскравість для ділянки поверхні, растра (рис. 5.5).

Рис. 5.4. Подання цифрового зображення у вигляді матриці яскравості

В оптико-електронних системах випромінювання потрапляє на відповідні датчики, які генерують електричний сигнал, що залежить від інтенсивності випромінювання. В якості одноелементних датчиків оптико-електронних систем виступають фотомножники або фотодіоди. Щоб отримати зображення, необхідно з’єднати велику кількість одноелементних датчиків або сканувати об’єкт одним датчиком.

Перший варіант можна реалізувати на основі фотодіодів. Пристрій такого типу називається приладом з зарядовим зв’язком (ПЗЗ). Конструктивно ПЗЗ являє собою матрицю з ідентичних елементів і можуть бути лінійними і плоскими (планарними).

Очевидні переваги цифрової знімання обумовили проведення в даний час активних робіт зі створення цифрових сканерних камер з фотоприймачами на базі матричних і лінійних ПЗЗ.