Сорти рослин і породи тварин

До ознак охороноздатності сорту рослин, породи тварин відносять вирішення завдання виведення нового сорту рослин або породи тварин, новизну селекційного дослідження, його вирізняльність, однорідність і стабільність.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» сорт– це окрема група рослин (клан, лінія, гібрид першого покоління, популяція), що незалежно від того, чи така група повністю відповідає умовам надання правової охорони, може:

- бути визначена за ступенем прояву ознак, що є результатом більшості певного генотипу або комбінації генотипів;

- бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин за ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;

- розглядатися як одне ціле з погляду її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

У свою чергу під породою тварин розуміють створену внаслідок цілеспрямованої творчої діяльності групу племінних тварин (породу, породний тип, лінію, сім’ю тощо), яка має нові високі генетичні ознаки, що стійко передаються їхнім нащадкам.

До об’єктів племінної справи у тваринництві належать такі види тварин, як велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі, яких розводять з метою одержання від них певної продукції.

Однією з визначальних рис, якими повинні характеризуватися сорт рослин чи порода тварин для того, щоб отримати належну правову охорону, є новизна. Сорт рослин, порода тварин вважаються новими, якщо на дату подання заявки на видачу патенту насіння або племінний матеріал селекційного досягнення не придбавався і не передавався іншим способом іншим особам самим селекціонером, його правонаступником, а також не використовувався за їхньою згодою (п. 3 і 4 ст. 11 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин»).

Ще однією рисою, якою повинен наділятися сорт рослин, порода тварин, повинна бути вирізняльність. Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» сорт відповідає умовам вирізняльності, якщо за проявом ознак його можна чітко відрізнити від будь-якого іншого сорту, загальновідомого до дати, на яку заявку вважають поданою.

Згідно зі ст. 485 ЦК України право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:

1) особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;

2) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;

3) майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією.

Відповідно до ст. 486 ЦК України суб’єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є:

1) автор сорту рослин, породи тварин;

2) інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин згідно з укладеним з автором чи власником сорту (породи) договором чи відповідно до визначеного законом порядку.

Автор сорту набуває особисті немайнові права від дати державної реєстрації сорту. Особисті немайнові права автора сорту, зокрема право визначати назву сорту, вимагати зазначення свого імені в патенті України на сорт, право селекціонера одержувати частку ліцензійних платежів як компенсаційну виплату за експлуатацію його розумової праці, пов’язаною за створенням ним нового сорту, яка взагалі повинна виплачуватись у вигляді частки ліцензійних платежів від доходів, одержаних внаслідок виробництва і продажу різних репродукцій його оригінального насіння (садивного матеріалу) та розраховуватися на підставі пайової участі автора у створенні цього сорту. Але Законом цих економічних і правових норм не встановлено.

Частиною 2 ст. 10 зазначеного Закону України визначено, що права автора засвідчуються Реєстром сортів, Реєстром патентів, патентом на сорт (якщо таке право набуває автор сорту) та свідоцтвом про авторство, яке відповідно до ч. 4 ст. 37 «Про охорону прав на сорти рослин» автор (співавтори) має право одержати у Держсортслужбі.

Субєктами племінної справи у тваринництві є: власники племінних (генетичних) ресурсів; підприємства (обєднання) з племінної справи, селекційні, селекційно-технологічні та селекційно-гібридні центри, іподроми, станції оцінки племінних тварин; підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності та фізичні особи, які надають відповідні послуги та беруть участь у створені та використанні племінних (генетичних) ресурсів; власники не племінних тварин – споживачі племінних (генетичних) ресурсів та замовники послуг і племінної справи у тваринництві.

Відповідно до ч. 3 ст. 488 ЦК України строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через 30 років, а щодо дерев та винограду – через 35 років, що відраховуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.