МЕХАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ОПЕРАЦІЙ ПРИ СУШІННІ Й ВИПАЛЮВАННІ ВИРОБІВ

Для сушіння кислототривких виробів (цегла, плитка, насадні кільця) викорис­товують переважно монорельсові тунельні сушарки. Тунельні сушарки з поличко­вими вагонетками також застосовують для сушіння цих виробів і вогнетривкого при­пасування.

Оскільки напівфабрикат після пресу­вання іноді має низьку механічну міцність і непридатний для багаторядного укла­дання на пічний вагон, вироби спочатку укладають в один ряд на полиці сушиль­ної вагонетки. Після сушіння вироби пе­рекладають на нічні вагонетки і відправ­ляють на випалювання.

Тунельні сушарки (див. рис. 5.11), як правило, складають блок із 10 — 30 тунелів. Габаритні розміри тунелю: довжина ЗО...36 м, ширина 950 мм, висота 1650 мм. Розглянемо механізми, що застосовують­ся в цих сушарках.

Поличкова вагонетка (рис. 5.22) складається із рами 5 зварної конструкції, на вертикальних стояках якої є шість-сім рядів кутиків 4. Відлиті із вторинних сплавів алюмінію рамки складені на ку­тики. До рами 5 болтами прикріплені два півската з чавунними колесами 2. Ко­леса, що мають механічно оброблені втул­ки, насаджені на вісь 8, на консольних кінцях якої встановлені кулькові підшип­ники б. Положення підшипників фік­сується кільцями 7 і 9. Корпуси підшип­ників / виготовлені із чавунного литва.

Рис. 5.22. Поличкова вагонетка тунельних

До нижньої частини рами вагонеток при­варений упор 3, на який передається тиск штовхача.

Для внутрішньозаводського транспор­тування і сушіння цегли в тунельних су­шарках використовують сушильні вагонет­ки СМ-46. Під час роботи в комплекті з автоматами-укладальниками застосовують консольні уніфіковані вагонетки СМК-110 із робочою колією завширшки 750 мм.

Електропередавальні візки при­значені для перевезення вагонеток, наван­тажених напівфабрикатом чи готовими виробами, а також для повернення по­рожніх вагонеток до місця завантажен­ня, їх застосовують для внутрішньоцехо-вих і міжцехових перевезень.

На зварній рамі 12 електропереда­вального візка для поличкових вагоне­ток (рис. 5.23) встановлені чотири куль­кових підшипники 11, в яких обертають­ся дві осі 6 зі сталевими колесами 1. Між осями 6 на рамі 2 перпендикулярно до поздовжньої осі візка розміщені одна чи дві секції вузькоколійних рейок З для ус­тановлення перевезених вагонеток. Для фіксації вагонеток під час руху візка при­значені відкидні упори 4. На рамі вста­новлений електродвигун 12 (потужністю близько 4 кВт), що через редуктор 13 надає руху візку. Двигун і редуктор зв'я­зані пасовою передачею, що зм'якшує поштовхи під час пуску. В протилежній частині рами є площадка з гумовим на­стилом 5 для водія.

Перед площадкою встановлений П-подібпий стояк 8, на верхній частині якого закріплений струмознімач 9, а в нижній частині — контролер 10, призначений для пуску, зупинення і зміни напряму руху електродвигуна. Тут є також магнітний пускач. Струмознімач складається з трьох бронзових роликів, що обертаються на не­рухомих осях, установлених на ізолюваль­них прокладках. Струм до пускача від осей передається по проводах. На площад­ці водія є рукоятки керування і педалі гальма 7 двосторонньої дії.

Ширина колії електропередавального візка становить 900 мм. Для шляхів електролафета передбачений кювет завширш­ки 1370 мм і завглибшки 180 мм від пі­дошви шляху до рівня підлоги з таким розрахунком, щоб рівень покладених на підлогу рейок, якими переміщуються ва­гонетки, збігався з рівнем приймальних рейок візка.

Тролейні проводи підвішені на по­значці 3,5 м від рівня підлоги, живлення здійснюється трифазним змінним струмом напругою 380 чи 220 В.

Вантажність електропередавального візка для переміщення двох вагонеток становить 3 т, швидкість руху 3 м/с, маса досягає 900 кг. Візок пересувається шля­хами, що мають підйоми до 0,025 м і ра­діус скруглення понад ЗО м. У місцях пе­реходу з горизонтального шляху на по­хилий і на заокругленнях тролейні про­води замінені жорстким тролеєм.

Рис. 5.23. Електропередавальний візок

Електропередавальний візок СМК-40 (СМ-522) призначений для перевезення двох вагонеток, навантажених виробами з формувального відділення, до сушиль­них камер і порожніх вагонеток із су­шильних камер у формувальне відділен­ня. Нижче наведено технічну характерис­тику візка СМК-40 (СМ-522).

Автоматичний електропередавальний ві­зок СМК-103 призначений для перевезен­ня вагонеток, навантажених сирцем чи іншими виробами, проштовхування їх у сушарку і піднімання дверей сушарок. Візок має вигляд збірно-зварної рами, на якій закріплені основні вузли: механізм пересування візка, штовхачі вагонеток, підіймачі дверей із приводом, ведені ска­ти й електроустаткування. Прилади й апа­ратура керування встановлені в шафі й на пульті керування.

Нижче наведено технічну характерис­тику візка СМК-103.

Для просування вагонеток уздовж туне­лів сушарок застосовують стаціонарні

штовхачі двох типів: індивідуальні та гру­пові. Використовують також пересувні штовхачі.

Індивідуальний штовхач установ­люють перед входом у відповідний тунель сушарки між рейковими шляхами.

Груповий штовхач призначений для обслуговування блока тунелів. Одним приводом обслуговується до десяти ту­нелів. Привід групового штовхача вста­новлюють з однієї із бічних сторін блока тунелів.

Швидкість пересування вагонетки, що заштовхується, становить 0,1 м/с; мак­симальне штовхальне зусилля 30 кН; за­гальна маса штовхача, призначеного для обслуговування 10 тунелів, 5,5 т.

Для вагонеток (навантажених і порож­ніх) між поворотними колами на ділян­ках формувального і сушильного відді­лень й у технологічних лініях, оснащених автоматами-укладальниками, застосову­ють рейковий штовхач СМК-165 з робо­чим зусиллям 2,45 кН.

Самохідний штовхач СМК-147, кінематичну схему якого подано на рис. 5.24, призначений для транспортування наван­тажених і порожніх вагонеток на ділян­ку пічного відділення й у технологічних лініях, оснащених автоматами-укладаль­никами. Штовхач має вигляд самохідного візка на чотирьох котках, що переміщуєть­ся по напрямних у вигляді балок шве­лерного перерізу, розміщених у спеціаль­ній траншеї.

Візок складається зі зварної рами, на якій змонтовані електродвигун, редуктор, вал із ведучою зірочкою і перекидний упор 1. Електродвигун з'єднаний із ре­дуктором 2 клинопасовою передачею, ре­дуктор з валом ведучої зірочки — лан-

Рис. 5.24. Кінематична схема самохідного штов­хана СМК-147

цюговою передачею. Ведуча зірочка по­саджена на валу, що обертається в під­шипниках. Зірочка в робочому положенні штовхача зачеплюється з нерухомим лан­цюгом, привареним до балки, що розмі­щена під напрямними візка по осі тран­шеї. На верхньому кронштейні рами візка на нерухомій осі змонтований перекид­ний упор, що перебуває при робочому ходу штовхача в контакті з упором пічної ва­гонетки. Робоче положення фіксується спеціальним сигнальним вимикачем. По довжинах ходів візка штовхач має 11 ви­конань.

При переміщенні візка перекидний упор, що перебуває в контакті з упором пічної вагонетки, змушує її пересуватися і про­штовхувати весь склад вагонеток у ту­нельній печі. Кіпцеві вимикачі, що керу­ють пересуванням візка штовхача, розмі­щені в головній і хвостовій секціях на­прямних.

Штовхач може працювати як у дистан­ційному, так і в автоматичних режимах, що забезпечується електросхемою, зібра­ною в пульті керування.

Для забезпечення безпеки роботи всі обертові частини штовхача обгороджені, електродвигун заземлений.

Нижче наведено технічну характерис­тику штовхача СМК-147.

Автоматизований поворотний круг СМК-166(рис. 5.25) призначений для розвороту навантажених і порожніх вагонеток під час транспортування їх на ділянках сушильних відділень кераміч­них підприємств. Поворотний круг скла­дається зі зварної рами 1, кулькової опо­ри 2, поворотної платформи З і приводу. Рама поворотного круга має вигляд звар­ної платформи, на верхній площині якої

є посадкове місце для монтажу опори, на нижній 19 закріплений редуктор 9 при­воду. Кулькова опора — це два кільця, з яких одне розрізне; між кільцями затис-нуті кульки. Внутрішнє кільце прикріпле­не на болтах до рами круга, зовнішнє — розбірне, що складається з верхнього і нижнього кілець, і прикріплене до пово­ротної платформи.

Поворотна платформа є зварним май­данчиком, до якого зверху приварені рей­ки для вагонетки, знизу на болтах при­кріплене зубчасте колесо приводу.

Привід поворотного круга складаєть­ся із редуктора 9, закріпленого на рухомій плиті 19 усередині рами 1, електродвигу­на 16, змонтованого на майданчику, який підвішений до рами на чотирьох шпиль­ках, і клинопасової передачі 17, що з'єднує На тихохідний вал редуктора наса­джена шестірня, що зачіплюється із зуб­частим колесом поворотної платформи. Для регулювання бічного зазору зубчас­того зачеплення майданчик з редуктором може горизонтально переміщатися двома упорними гвинтами. На поворотній плат­формі змонтований замок для стопорування вагонетки, що має вигляд двоплечого важеля 5 із пазом для захоплення осі вагонетки. Замок переводиться в не­робоче положення двоплечим важелем із приводом від штовхального електромаг­ніта 6, установленого па рамі круга.

Вагонетка закочується на поворотний круг, своєю передньою віссю потрапляє в проріз важеля замка і стопориться. При цьому прапорець 23 на спеціальному ва­желі заходить у проріз кінцевого вимика­ча 22 і дає сигнал про наявність вагонет­ки на поворотному крузі. За заданою про­грамою платформа розвертається на пев­ний кут (90, 180, 270 і 360°), стонорування вагонетки знімається електромагнітом через важільну систему, а вагонетка ско­чується із поворотного круга. Платфор­ма повертається за програмою як у наван­таженому, так і у вільному станах.

Сигналізація про відпрацьовані опера­ції на поворотному крузі забезпечується системою кінцевих вимикачів, установле­них у центрі кулькової опори па рамі кру-

Рнс. 5.25. Схема поворотного круга СМК-166:

1 — рама; 2 — опора; 3 - поворотна платформа; 4 - захоплювач; 5 — важіль; 6 — електромагніт; 7 — кожух; 8 — установлення кінцевих вимикачів; 9 — редуктор; 10 — шків: 11 — гальмовий шків; 12 -шпилька; 13 - гальмо; 14 — майданчик; 15 — електромагніт: 16 - електродвигун: 17 — клинопасова передача; 18 — фундаментальний болт; 19 — плита; 20 — кришка; 21 - важіль; 22 — кінцевий вимикач; 23 — прапорець; 24 — кронштейн

га (два кінцевих вимикачі з набором пра­порців) для сигналізації про поворот кру­га на заданий кут і на рамі круга під меха­нізмом фіксації для сигналізації про на­явність вагонетки на поворотному крузі.

Для забезпечення безпечної роботи обертові частини поворотного круга захи­щені огородженнями, електродвигун за­землений.

Нижче наведено технічну характерис­тику поворотного круга.

Піднімальний гідравлічний май­данчик СМ-148 (рис. 5.26) призначе­ний для піднімання й опускання випалю­вальної вагонетки при укладанні на неї виробів. Майданчик складається з гід­роциліндра 6 однобічної дії, платформи 3 з фіксатором, насосної станції 4 і пульта ке­рування. Гідроциліндр має корпус з на­прямною для переміщення штока 2. Кор­пус фланців установлений на фундамент і прикріплений до нього. На фланці што­ка закріплено платформу з фіксатором. У верхній частині циліндр має манжетне ущільнення, штуцер для приєднання мас­тилопроводу 5 і пробку для спускання по­вітря із циліндра. Платформа має форму зварної рамної конструкції, на якій уста­новлені рейковий шлях для вагонетки і фіксатор її стопорування. Він складаєть­ся з корпусу, кронштейнів 1, тяги, пружини і педалі. Вагонетка стопориться автоматич­но, звільняється натисканням на педаль.

Випалювальна вагонетка, що заванта­жується виробами, встановлюється на рей­ки платформи і стопориться. В міру укла­дання виробів на неї платформа опуска­ється, що дає змогу укладати вироби на одному рівні. При розвантаженні плат­форма піднімається в міру спорожнюван­ня вагонетки.

Насосна станція складається з насоса, електродвигуна і бака, змонтованих на загальній рамі.

Для забезпечення безпечної роботи електродвигун заземлений.

Нижче наведено технічну характерис­тику майданчика.

Для транспортування пічних вагонеток із колією завширшки 1524 мм застосову­ють автоматичні електропередавальні візки СМК-100, а вагонеток із колією зав­ширшки 900... 1000 мм — електропереда­вальні візки СМК-221.

Електропередавальний візок СМК-221 (рис. 5.27) призначений для накочування, транспортування і скочуван­ня вагонеток, має на зварній рамі механізм пересування, штовхач, фіксатор вагонет­ки й електроустаткування.

До складу механізму пересування візка входять електродвигун 1, клинопасова передача, редуктор 2, гальмо 3, зубчасті муфти, ведучі 4 і ведені скати 5. Штов­хач складається з приводу (електродви­гун 7, клинопасова передача, редуктор 6 і муфта 8, привідний вал, привідний лан­цюг), штанги штовхача, перемикача 11 упорів і котків. Каркас штовхача короб­частого перерізу, чотири упори трикутної форми встановлені на осях і зв'язані тя­гою з важелем перемикача 11. Пристрій для фіксації упорів, рейка і лінійки для кінцевих вимикачів складають штангу штовхача. Перемикач упорів є двоплечим важелем із пружинами і штоком, керова­ним електромагнітом 10.

Фіксатор вагонетки 9 складається зі штока, кронштейна з віссю, важеля, сто­яка 12 і рукоятки з фіксатором положен­ня 13. На візку встановлені два фіксатори, які працюють незалежно один від одного і стопорять вагонетку.

Рис. 5.26. Піднімальний гідравлічний майданчик СМ-148

Рис. 5.27. Кінематична схема електропередавального візка СМК-221

До складу електроустаткування вхо­дять два пульти керування, де розміщена апаратура керування виконавчими меха­нізмами. Діставши команду на переміщен­ня візка, електродвигун підключається до регулятора швидкості, внаслідок чого відбуваються вибирання люфті в механіч­ної передачі на низькій частоті обертан­ня двигуна і плавне зрушення з місця електропередавального візка. Далі двигун без витримування часу переключається з регулятора швидкості на трифазну мере­жу, і візок розганяється до робочої швид­кості. При досягненні візком заданого положення спрацьовує електромагнітне гальмо, і двигун відключається від регу­лятора швидкості.

Після надходження навантаженої ви­палювальної вагонетки на вихідну пози­цію оператор вмикає привід штовхача. Штанга штовхача виходить із корпусу, пересуваючись за допомогою котків по напрямних рами. За сигналом кінцевого вимикача штанга штовхача зупиняється, при цьому її упори мають захопити ваго­нетку. Оператор, вмикаючи певну кноп­ку на пульті, накочує вагонетку на візок, штанга штовхача пересувається в проти­лежний бік візка. Потім оператор пере­суває штангу у вихідне положення, закри­ваючи перед цим фіксатор вагонетки ва­желем.

Під час руху візка до печі датчик візка, накочуючись своїм роликом на перший упор, переводить двигун механізму пересування в режим гальмування до друго­го упора, встановленого в траншеї. Упор вимикає двигун, здійснивши стикування вагонеткових шляхів з точністю ± 5 мм. Після зупинення візка оператор важелем відкриває фіксатор з боку печі і вмикає привід штовхача. Штанга штовхача ско­чує вагонетку з візка, після чого стає в центральне положення, фіксатор закри­вається, і оператор направляє візок на пост завантаження.

Для забезпечення безпечної роботи всі приводи й обертові частини закриті ко­жухами і щитками, електродвигуни і пуль­ти керування заземлені до рами візка.

Нижче наведено технічну характерис­тику візка СМК-221.