Примітка. Умовні позначення: ЖЯП — живильник ящиковий пластинчастий; ЖЯС — жи­вильник ящиковий стрічковий; ЖЯПБ — живильник ящиковий пластинчастий з бункером.

Машини і устаткування для дозування та змішування матеріалів

ЖИВИЛЬНИКИ

Для виробництва більшості буді­вельних матеріалів і керамічних виробів застосовують багатокомпо­нентні маси. Так, при виробництві цегли маса складається із глини, вугілля, а іноді й шамоту; при виробництві керамічних труб — із глин різних родовищ і шамо­ту; при виробництві тонкої кераміки (по­суду, санітарних виробів, плитки тощо) — із п'яти-шести компонентів. Усі компо­ненти мають бути в строго заданій кіль­кості. Від точності дозування компонентів багато в чому залежить якість виробів. Для дозування окремих компонентів за­стосовують дозатори і живильники.

Живильники стабілізують технологічний процес і роботу машин, дають змогу меха­нізувати й автоматизувати виробництво. їх застосовують для рівномірної і безперерв­ної подачі матеріалів із бункерів на транс­портувальні машини, у дозатори й інше тех­нологічне устаткування. Якщо до точності дозування ставляться невисокі вимоги (на­приклад, при виробництві грубої кераміки), то їх використовують як дозатори.

За характером руху робочих органів розрізняють живильники з безперервним рухом по замкненому контуру (пластин­часті, стрічкові, ланцюгові), коливальним (лотокові, вібраційні, секторні) та оберталь­ним рухами (гвинтові, дискові, барабанні). Вибір типу живильника (табл. 4.1) зале­жить від розміру матеріалу, що транспор­тується, його щільності, заданої продук­тивності й надійності в роботі.

Пластинчасті живильники застосову­ють для рівномірної подачі кускового ма­теріалу в дробарки, а також для транс­портування матеріалу після випалюван­ня в печах.

Пластинчасті живильники виготовляють таких тинів: 1 — важкий, для транспорту­вання матеріалів щільністю до 2500 кг/м^3, кусками розміром не більше ніж 0,6 ширини стрічки; 2 — середній, для 2400 кг/м^3, ніж 0,5 ширини стрічки і масою куска до 500 кг; 3 — легкий, для транспортування матеріалів щільністю до 1000 кг/м³ кусками розміром не більше ніж 0,4 ширини стрічки і масою куска до 125 кг.

Приклад умовного позначення пластин­частого живильника типу 2 із шириною полотна 1200 мм і номінальною відстан­ню між осями привідного і натяжного валів 12 000 мм: Живильник 2— 12— 120.

Технічну характеристику пластинча­стих живильників наведено в табл. 4.2.

Пластинчастий живильник (рис. 4.1) має вигляд конвеєра, робочий орган якого — стрічка 6 складається зі стале­вих пластин, прикріплених до ланок шар­нірних ланцюгів. Стрічка 6 спирається на ролики 4 і 7 і приводиться в рух ва-лом-зірочкою від електродвигуна 1 через редуктор 2 і дві косозубчасті передачі З_-Натягування стрічки регулюють гвин­товим пристроєм 5. Живильник може встановлюватися горизонтально чи під кутом 15° при гладеньких пластинах і до 25° при пластинах з виступами.

На підприємствах з виробництва кера­мічних виробів застосовують модифіко­ваний пластинчастий живильник, який називають ящиковим. Він призначений для приймання сировини із транспортних засобів і подавання його в переробні ма­шини. Живильником грубо дозують кілька компонентів (глину, пісок, тирсу).

Ящиковий живильник (рис.4.2)

складається з ящикового корпусу 1, пла­стинчастого конвеєра 2, ведучого 5 і на­тяжного 4валів, вала 6з билами, призна­ченими для розбивання великих грудок глини. У вертикальних напрямних кор­пусу встановлені шибери, що поділяють корпус на відсіки.

Кожен компонент надходить у відсік, відділений від сусіднього шибером.

Таблиця 4.1. Типи живильників

Таблиця 4.2. Технічна характеристика пластинчастих живильників

Продовження табл. 4.2

До­зують компоненти зміною відстані між шиберами і стрічкою. Піднімають і опус­кають шибер за допомогою вала 8 з на­садженими на ньому двома шестірнями, що зачіплюються із зубцюватими рейка­ми, прикріпленими до шибера. Оберта­ючи вал за штурвал, установлюють ши­бер у потрібному положенні.

Пластинчастий конвеєр становить два нескінченні тягові ланцюги з приварени­ми до них пластинами. Для запобігання просину матеріалу одна пластина перекри­ває іншу, а вздовж корпусу влаштовані прогумовані тканинні стрічки, що перекри­вають зазор між конвеєром і корпусом.

Пластинчастий конвеєр приводиться в рух від електродвигуна за допомогою па­сової передачі через редуктор 3, проміж­ний вал 7, зубчасту пару і ведучий вал 5 конвеєра з насадженими на ньому зіроч­ками. Бильний вал 6 приводиться в рух від того самого електродвигуна за допо­могою ланцюгової передачі 9.

Крім ящикових живильників із плас­тинчастою стрічкою виготовляють жи­вильники, тяговим органом яких є гумо­ва стрічка па капроновій основі.

Ящиковий живильник СМ-1090

(рис. 4.3) складається з корпусу (ящи­ка), стрічки 9конвеєра, привідного 7, на­тяжного 12 і обвідних барабанів 8 і 11, верхніх і нижніх підтримувальних ро­ликів 6 і 10, бильного вала З і приводу, що складається з електродвигуна 1, ре­дуктора 2, проміжного вала 5 зубчастої передачі 4.Для запобігання провисанню стрічки під її ведучою зіркою змонтовані роли­ки діаметром 90 мм, розміщені з кроком 150 мм. Ролики встановлені в окремих опорах і обертаються в шарикопідшипниках.

Для запобігання проковзуванню стріч­ки зовнішня поверхня привідного бара­бана футерована гумою, для збільшення кута обхвату встановлений обвідний ба­рабан.

Рис. 4.1. Пластинчастий живильник

Принцип роботи ящикового живиль­ника аналогічний принципу роботи жи­вильника з пластинчастою стрічкою. Ха­рактеристику живильників наведено в табл. 4. 3.

Стрічкові живильники застосовують для видачі з бункерів матеріалів усіх видів — від пилоподібних до середньо-кускових.

Стрічковий живильник (рис. 4.4) має вигляд короткого стрічкового конвеє­ра, тяговим і несівним органом якого є прогумована стрічка, що переміщується роликами. Живильник складається з ра­ми 5, привідного барабана З, натяжного барабана 6, роликів 4 і прогумованої стрічки 7. Він приводиться в дію від елек­тродвигуна 1 через редуктор 2. Стрічка 7 очищається від налиплого матеріалу скреб­ком 8.

Характеристику стрічкових живиль­ників наведено в табл. 4.4.

Для рівномірної подачі дрібних мате­ріалів і матеріалів середнього розміру застосовують хитні живильники.

Хитний живильник (рис. 4.5) має раму З, на якій змонтовані лотік 4 і привід, який складається з електродвигуна 1, чер­в'ячного редуктора 2, двох кривошипів 9 і шатунів 8. Лотік спирається на дві пари роликів 7, осі яких встановлені в косин­ках 5, закріплених на рамі.

Продуктивність живильника регулю­ють підніманням чи опусканням шибера 6 за допомогою штурвала 10, При по­ступальному русі лотока вперед частина матеріалу виноситься із зони живильної лійки, а при зворотному — скидається з лотока.

Для подачі матеріалів розміром не більш як 50 мм застосовують маятникові секторні живильники, які встановлюють під бунке­рами. Вони одночасно є затворами.

Маятниковий секторний живиль­ник (рис. 4.6) підвішують під бункером. Він має вигляд лійки З, вихідний отвір якої перекривається секторним затво­ром 1, підвішеним на осі. Затвор приво­диться в дію від електродвигуна 5 через редуктор 4, кривошип 6 і шатун 7, що забезпечує затвору коливальний рух.

Рис. 4.2. Ящиковий живильник :

а - загальний вигляд; б - кінематична схема

Рис. 4.З. Схема ящикового живильника СМ-1090 із прогумованою стрічкою

Таблиця 4. 3. Технічна характеристика ящикових живильників

Примітка. Умовні позначення: ЖЯП — живильник ящиковий пластинчастий; ЖЯС — жи­вильник ящиковий стрічковий; ЖЯПБ — живильник ящиковий пластинчастий з бункером.

Рис. 4.4. Стрічковий живильник

Таблиця 4.4. Технічна характеристика стрічкових живильників

Примітка. Максимальний розмір матеріалу, що транспортується, 50 мм.

Рис. 4.5. Хитний живильник

Рис. 4.6. Маятниковий секторний живильник

Технічну характеристику хитних жи­вильників наведено в табл. 4.5.

Конструкція кривошипа дає змогу змі­нювати ексцентриситет, а отже, і хід жи­вильника. Живильник установлюють під бункером так, щоб затвор постійно пере­кривав отвір лійки. Рухаючись убік від приводу, затвор виносить з лійки порцію матеріалу, що скидається при зворотно­му ході затвора. Висоту шару матеріалу, що виходить із лійки, регулюють за до­помогою пересувного шибера 2, установ­леного на стінці лійки. Продуктивність живильника залежить від ходу затвора і висоти шару матеріалу.

Для визначення продуктивності й по­тужності електродвигуна живильника можна використати формули (4.7) і (4.10).

Дискові (тарілчасті) живильники за­стосовують для безперервної і рівномірної подачі матеріалів розміром до 150 мм. Дискові живильники випускають двох типів: ДВ — важкого типу, для матеріа­лів насипною щільністю 2... 2,5 т/м3; Д легкого типу, для матеріалів насипною щільністю до 2 т/м^3. Дискові живиль­ники ДВ виготовляють тільки в опорно­му виконанні, а ДЛ — в опорному (ДЛ) і підвісному (ДЛ -А).

Характеристики живильників ДЛ і ДЛ-А практично ідентичні, за винятком довжи­ни живильника, яка у живильника ДЛ-А в 1,2 — 1,3 раза менша, ніж у живильника ДЛ. Живильники комплектують три- і чотиришвидкісними двигунами серії А0 чи двигунами постійного струму.

Дисковий живильник (рис. 4.7, а) має вигляд горизонтально розміщеного диска 2, що приводиться в рух електро­двигуном через черв'ячну передачу 7. Ма­теріал з бункера висипається по трубі 1 на диск, набуває форму конуса і скидаєть­ся ножем 3 у розвантажувальний лотік. Розміри конуса визначаються кутом при­родного укосу матеріалу і відстанню від рухомої обойми 4 до диска.

Продуктивність живильника регулю­ють двома способами — підніманням чи опусканням рухомої обойми 4, надягну­тої на трубу 1, або зміною положення ски­дального ножа 3.

Таблиця 4.5 Технічна характеристика хитних живильників

Рис. 4.7. Опорний дисковий (тарілчастий) живильник:

а — загальний вигляд; б — схема до розрахунку продуктивності

Піднімаючи обойму вгору, збільшують на диску конус матеріалу, а отже, і його подачу. Опускаючи обойму, можна змен­шити конус і звести подачу до мінімуму. Змінивши положення скидального ножа З, який регулює кільце матеріалу, що ски­дається, змінюють і продуктивність жи­вильника. Ніж установлюють за допомо­гою маховичка 6 із гвинтом і важелем 5_-

Технічну характеристику дискових живильників наведено в табл. 4.6.

Гвинтові (шнекові) живильники засто­совують для рівномірної подачі дрібно-кускових чи порошкових матеріалів.

Гвинтовий живильник (рис. 4.8) складається з циліндричного корпусу 4, всередині якого в підшипниках обертаєть­ся вал із привареними до нього гвинтови­ми лопатями 5. Гвинт приводиться в дію від електродвигуна 1 через редуктор 2.