Мета і необхідність впровадження Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності 1 страница

Міжнародні стандарти визначають загальновизнані правила відображення фінансових операцій та господарських фактів у бухгалтерському обліку і звітності. Мова йде про публічну звітність, що широко використовується різними зовнішніми користувачами для отримання корисної та необхідної інформації про підприємство, щ складає та публікує дану звітність.

Міжнародні стандарти є зведенням правил бухгалтерського обліку, інформація якого використовується для подання різним підприємствам, організаціям та особам, що зацікавлені результатами діяльності і фінансовим станом підприємства, що складає звітність. Облікова та звітна інформація, що формується за правилами Міжнародних стандартів, може бути корисною і для використання в середині підприємства, для контролю і управління. Але головне її призначення — зовнішні користувачі.

Глобалізація ринків товарів, капіталів останнім часом суттєво підвисила вимоги до якості публічної фінансової звітності. Стала очевидною потреба всіх учасників ринку у прозорій (відкритій) інформації про фінансовий стан і результати діяльності кожного учасника ринку.

Учасники ринку зацікавлені отримувати повну та відкриту інформацію про дії одне одного. Ринкові відносини породжують зацікавленість позичальників і кредиторів, емітентів і інвесторів, банків і вкладників, директорів і акціонерів. На основі прозорої фінансової звітності можна бачити ефективність рішень і відповідальність тих, хто приймає рішення.

Прозора звітність буде корисною учасникам ринку за умови, що вона зрозуміла або може бути зрозуміла всіма зацікавленими користувачами.

Обов’язковою умовою прозорості звітності є її складання за єдиними добре продуманими правилами, які відомі всім.

Необхідність загальноприйнятих і широко відомих правил складання звітності була по-справжньому зрозуміла після краху 1929 року на світових фондових ринках, що став початком багаторічної економічної кризи в індустріально розвинутих країнах. Криза виявила недостатність системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що тоді застосовувалась.

Концептуальні принципи складання фінансової звітності у різних країнах і навіть у різних компаніях суттєво відрізнялись. Звітність різних компаній була неспівставною і незрозумілою, на її основі неможна було отримати однозначні висновки про результати діяльності і фінансовий стан компаній. Часто звітність підштовхувала до помилкових висновків. Рух капіталів спрямовувався невірно, що викликало нові кризові явища.

На початку 30-х років минулого віку в США почали розробляти систему загальноприйнятих стандартів бухгалтерського обліку та звітності. Національні стандарти фінансової звітності з’явились і в інших країнах. Вони забезпечували певну єдність підходів до ведення бухгалтерського обліку, створювали можливість для співставлення звітності різних національних компаній.

Широке розповсюдження транснаціональних корпорацій поставило на порядок денний розробку загальноприйнятих Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Це питання обговорювалось на початку 1960-х років в Організації Об’єднаних Націй. З 1973 року в Лондоні працює Комітет з міжнародних стандартів фінансової звітності (КМСФО). У теперішній час завершена реструктуризація КМСФО, є повне розуміння того, що фінансова звітність корпоративних компаній у всіх країнах має складатись за єдиними правилами. Європейський Союз, США, інші країни світу вирішили протягом 5-7 років повністю перейти на складання фінансової звітності в повній відповідності до МСФЗ.

Комітет з міжнародних стандартів фінансової звітності керується при складанні МСФЗ загальними принципами їх підготовки, цілями, яких прагне досягти Комітет при розробці і затвердженні МСФЗ.

Принципи розкривають загальні підходи Комітету з міжнародних стандартів фінансової звітності до змісту МСФЗ, допомагають укладачам і користувачам фінансової звітності, а також аудиторам правильно інтерпретувати окремі положення МСФЗ і відображення операцій, ще не охоплених стандартизацією.

Економіка кожної країни має індивідуальні характеристики, що приводить до розбіжностей у обліку та звітності. В той же час розширення міжнародних зв’язків, виникнення світових ринків капіталу, створення міжнародних компаній зумовлюють необхідність впровадження єдиних правил і процедур ведення фінансового обліку і складання фінансової звітності. Саме тому виникла необхідність розробки таких єдиних правил і процедур.

Особливу актуальність набуває застосування МСФЗ для складання фінансової звітності компаніями і корпораціями, що виступають зі своїми фінансовими інструментами на світових фондових ринках. Останнім часом суттєво розширились канали фінансування компаній, що не залежать від банківського кредитування, тобто прямі позики шляхом розповсюдження цінних паперів на фондових ринках. Зростання біржових спекуляцій ініціювало появу на ринку множини «похідних цінних паперів». В кінці минулого століття на світовому фондовому ринку обертались цінні папери, номінальна вартість яких (близько 360 трлн долл. США) на порядок перевищувала вартість річного

продукту всіх країн світу.

У таких умовах обґрунтування крупних фінансових операцій може бути зроблено тільки на основі надійної однозначно ідентифікованої фінансової інформації, яка забезпечується застосуванням всіх відомих норм обліку, що рекомендуються МСФЗ. Зростаюча глобалізація світової економіки потребує єдності нормативних приписів для складання фінансової звітності, тієї самої „універсальної мови”, на якій здатні звертатись бізнесмени всього світу, незалежно від національності, державної приналежності та ін.

Чисельні фондові біржі світу прийняли МСФЗ для фінансової звітності компаній, цінні папери яких реалізуються у них. Міжнародна організація комісій з цінних паперів узгодила з КМСФЗ план „Основні стандарти”. У 1999 році робота над „Основними стандартами” була завершена.

Вони охоплюють всі аспекти бухгалтерського обліку і звітності, відрізняються високою якістю. В результаті їх застосування забезпечуються прозорість і співставність фінансової звітності, а також повне розкриття інформації.

У квітні 2000 року Європейська комісія прийняла рішення про складання зведеної фінансової звітності відповідно до МСФЗ всіма компаніями, цінні папери яких реалізуються на фондових ринках. Тексти всіх стандартів затверджені Європейською комісією як офіційний нормативний документ ЄС.

США довго дотримувались своєї національної системи ГААП, але необхідність уніфікації стандартів фінансової звітності у зв’язку з глобалізацією фондового ринку заставила їх переглянути свої консервативні позиції. Федеральна комісія з цінним паперів США вирішила перейти на фінансову звітність за МСФЗ і відмовитись від застосування ГААП США на фондових ринках.

Сьогодні фінансову звітність у повній відповідності до МСФЗ добровільно складають більш ніж 40 тис. транснаціональних корпорацій, що мають більш ніж 200 тис. дочірніх і залежних підприємств у різних країнах. Європейська комісія заявила про те, що вона розглядає МСФЗ як вдалу основу для гармонізації фінансової звітності у Європейському Союзі. Ряд держав, в тому числі і Україна, вирішили привести у відповідність з МСФЗ свої національні правила бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Передбачено поступовий перехід підприємств на складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ.

Україна не може стояти осторонь від глобалізаційних тенденцій у світовій економіці. Відправною точкою впровадження МСФЗ в Україні стало прийняття Кабінетом Міністрів України Програми реформування системи бухгалтерського обліку, яка передбачала перехід всіх суб’єктів господарювання на принципи і методи Міжнародних стандартів фінансової звітності.

1.1. Рада з Міжнародних стандартів фінансової звітності

Для забезпечення гармонізації фінансового обліку і фінансової звітності у 1973 році був створений Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО) на підставі угоди фахових організацій бухгалтерів Австралії, Великобританії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, Сполучених Штатів Америки, Франції та Японії.

З 1983 року КМСБО об’єднав всі професійні бухгалтерські організації, що входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ). На сьогоднішній день до роботи комітету залучаються багато професійних організацій бухгалтерів.

На початку ХХІ століття у 104 країнах було 143 члени КМСФЗ, що представляли більш ніж 2 млн бухгалтерів. До роботи Комітету залучені інші організації різних країн, що не є членами КМСФЗ.

Ціль Комітету з МСФЗ - розробка і публікація в інтересах суспільства стандартів бухгалтерського обліку, які мають обов’язково застосовуватись при складанні та поданні фінансової звітності, сприяння їх застосуванню та дотриманню.

Комітет постійно працює над удосконаленням та гармонізацією норм і процедур бухгалтерського обліку, що пов’язані з поданням публічної фінансової звітності. КМСФЗ належать авторські права на міжнародні стандарти, попередні проекти та інші публікації Комітету.

Затвердженим текстом МСФЗ вважається їх публікація Комітетом на англійській мові. Офіційні переклади МСФЗ існують на іспанській, німецькій, польській, російській мовах, неофіційно вони перекладені більш ніж на 30 мов.

Доходи КМСФЗ складаються з коштів від продажу публікацій, а також фінансової підтримки професійних об’єднань, компаній і організацій.

Порядок роботи КМСФЗ. Діяльність Комітету направляє і здійснює Правління, яке назначається Міжнародною федерацією бухгалтерів. До складу Правління включаються також до чотирьох представників від міжнародних організацій, зацікавлених користувачів фінансової звітності.

Правління затверджує нові стандарти та їх уточнені редакції. Представники Правління, організації, що входять до КМСФЗ, та інші зацікавлені юридичні та фізичні особи можуть направляти пропозиції за новими темами, що заслуговують на увагу КМСФЗ.

У 1981 році Правління КМСФЗ заснувало міжнародну Консультативну групу, в яку увійшли представники міжнародних організацій укладачів та користувачів фінансової звітності, фондових бірж і організацій, що регулюють обертання цінних паперів. На засідання Консультативної групи, які проводяться регулярно, розглядаються технічні питання проектів, що розробляються КМСФЗ, а також його стратегія і програми роботи.

У 1995 році була заснована Консультативна рада з видатних діячів, що займають високий стан у бухгалтерській професії і бізнесі. Консультативна рада проводить експертизу стратегії і планів Правління, сприяє участі у роботі КМСФЗ професійних бухгалтерів і користувачів фінансової звітності, забезпечує довіру до діяльності КМСФЗ, складає річний звіт про ефективність роботи Правління, перевіряє бюджет і фінансову звітність Комітету.

Для розробки кожного конкретного стандарту Правління засновує підготовчий комітет, що очолюється одним з членів Правління, з представників не менш ніж трьох країн, а також інших організацій. Підготовчий комітет вивчає практику обліку на національному та регіональному рівнях, визначає коло спірних питань за темою, отримує і аналізує зауваження.

Після обговорення і схвалення Правлінням розробляє і надає „Попередній проект”, який публікується для коментарів від всіх зацікавлених сторін. На підставі аналізу та узагальнення отриманих коментарів готується проект МСФЗ, що затверджується до публікації при підтримці трьох четвертей членів Правління.

До 2000 року було видано 41 міжнародних стандарт, з яких сьогодні діють 30, значна кількість стандартів переглядалась, доповнювалась відповідно до потреб практики.

Постійний комітет з інтерпретацій (ПКІ) сформований Правлінням КМСФО у 1997 році для розгляду складних питань бухгалтерського обліку, самостійне вирішення яких підприємствами, що складають фінансову звітність, може привести до неприйнятної практики обліку і відходженням від МСФЗ. При розробці інтерпретацій ПКІ консультується з аналогічними національними комітетами.

У ПКІ входять 12 осіб з різних країн з правом голосу, представники професійних бухгалтерів (аудиторів), укладачів та користувачів фінансової звітності.

ПКІ розглядає назрілі питання, які не знаходять задовільного вирішення у рамках діючих МСФЗ, і нові проблеми, що не прийняті до уваги при підготовці та затвердженні окремих МСФЗ.

ПКІ приймає рішення консенсусом (при загальній згоді). Якщо проти інтерпретації голосують не більш трьох членів ПКІ, документ направляється широким колам громадськості для коментарів; після розгляду і узагальнення зауважень ПКІ просить Правління затвердити дану інтерпретацію для офіційного опублікування. Для цього необхідно отримати підтримку не менш ніж трьох четвертей членів ПКІ та Правління КМСФЗ.

Засідання Правління КМСФЗ відкриті для відвідувачів. Інформація про них публікується на сторінці КМСФЗ у Інтернеті.

Реорганізація КМСФЗ. Пропозиції щодо нової структури КМСФЗ готувались кілька років Робочою групою по стратегії.

Відповідно до рекомендацій даної групи змінюється Статут КМСФЗ, він перетворюється у незалежну організацію, що управляється Довіреними особами.

Встановлено, що Довірені особи призначають членів Правління КМСФЗ, ПКІ і Консультативної ради по стандартам. Довірені особи здійснюють контроль за діяльністю КМСФЗ, залучають фінансові ресурси, затверджують бюджет, вносять зміни до Статуту КМСФЗ.

Довірені особи мають представляти різні регіони і організації: від Північної Америки, Європи, країни Тихоокеанського регіону та ін.

Правління КМСФЗ складається з 14 осіб і несе виключну відповідальність за розробку стандартів бухгалтерського обліку. Для публікації МСФЗ, попереднього проекту, кінцевого варіанту інтерпретації ПКІ необхідно отримати схвалення не менш ніж 8 членів Правління.

Правління КМСФЗ формується на професійній основі, за ознаками відповідної кваліфікації. Не менш 5 членів Правління повинні мати досвід роботи практикуючих аудиторів, не менш 3 — укладачів фінансової звітності, 3 — користувачів фінансової звітності. Один член Правління повинен мати досвід викладацької роботи.

У 2000 році був прийнятий новий статут, згідно з яким Комітет було перейменовано у Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

У реорганізованому вигляді Рада з МСФЗ працює з 2001 року.

Після реорганізації структура Ради з МСФЗ перетворилась і складається з чотирьох основних підрозділів: Довірені особи, Консультативна рада по

стандартам, Комітет по інтерпретації міжнародної фінансової звітності, Правління РМСФЗ.

Після реорганізації РМСФЗ виконана значна робота щодо гармонізації міжнародної фінансової звітності, її конвергенції з національними стандартами фінансової звітності провідних економічно розвинутих держав.

Внесені зміни у раніше затверджені стандарти, у тому числі до:

МСБО-1 „Подання фінансової звітності”;

МСБО-2 „Запаси”;

МСБО-8 „Облікова політика, зміни у бухгалтерських оцінках та помилки”; МСБО-10 „Події після звітної дати”;

МСБО-16 „Основні засоби”;

МСБО-17 „Оренда”;

МСБО-21 „Вплив змін валютних курсів”;

МСБО-24 „Розкриття інформації про пов’язані сторони”;

МСБО-27 „Консолідована та індивідуальна фінансова звітність”;

МСБО-28 „Облік інвестицій в асоційовані компанії”;

МСБО-31 „Фінансова звітність про участь у спільній діяльності”;

МСБО-32 „Фінансові інструменти: представлення”;

МСБО-33 „Прибуток на акцію”;

МСБО-39 „Фінансові інструменти: визнання і оцінка”;

МСБО-40 „Інвестиційна нерухомість”.

Розроблені та затверджені нові стандарти, у тому числі:

МСФЗ-1 „Перше застосування МСФЗ”;

МСФЗ-2 „Виплати долевими інструментами”;

МСФЗ-3 „Об’єднання бізнесу”;

МСФЗ-4 „Договори страхування”;

МСФЗ-5 „Вибуття необоротних активів, що утримуються для продажу, та діяльність, що припиняється”;

МСФЗ-6 „Розвідка та оцінка мінеральних ресурсів”;

МСФЗ-7 „Фінансові інструменти — розкриття” та ін.

Список діючих МСБО та МСФЗ надано у додатку 1 до навчального посібника.

Суттєвому коригуванню піддалися інтерпретації, що видані до окремих стандартів. Чисельні з них увійшли як складові частини у виправлені або нові стандарти.

Рада з МСФЗ проводила роботу з прийняття нових стандартів: „Добувні галузі”, „Страхування”, „Дисконтування”, „Активи пенсійного плану” та ін. Вносяться зміни у стандарти з розкриття інформації банками та аналогічними фінансовими інститутами, складанню звіту про прибутки і збитки, об’єднання компаній, звітності малих та середніх підприємств.

Проводяться роботи щодо розгляду можливостей використання Інтернету для подання фінансової звітної інформації інвесторам та іншим користувачам. Підготовчий комітет веде роботу з визначення потреб країн з ринковою економікою, що розвивається. Правління розглядає питання про необхідність розробки одного або кількох стандартів для відображення особливостей фінансової звітності таких країн.

1.2. Процес розробки МСФЗ

Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку накопичує пропозиції щодо нових тем для розробки МСБО (МСФЗ), які надходять від представників Ради, організацій-членів, членів Консультативної групи, інших організацій та окремих осіб.

Штатний персонал Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку готує перелік запропонованих тем, які розглядаються Радою. Після включення теми до робочої програми починається процес розробки стандартів, який звичайно містить шість потенційних стадій.

Рис. 1 - Послідовність розробки МСФЗ

З метою розробки стандарту Рада з МСФЗ створює Керівний комітет, який очолює представник Ради. До складу Комітету звичайно входять представники рад або інших органів з бухгалтерського обліку принаймні трьох інших країн, а також інших організацій, які представлені в Раді або у Консультативній групі, або у групі експертів з певних питань.Керівний комітет здійснює первісне дослідження, в процесі якого:

- визначає всі питання, пов'язані з темою стандарту;

- розглядає застосування Концептуальної основи РМСБО щодо визначених питань;

- вивчає регіональні та національні вимоги та практику щодо облікових підходів, які є доречними.

Розглянувши всі питання, пов'язані з темою стандарту, Керівний комітет може надати Раді відправну схему стандарту, що розробляється.

Після отримання коментарів Ради Керівний комітет готує та публікує проект викладу принципів, який звичайно містить:

- визначення облікових принципів, які покладено в основу;

- розглянуті альтернативні підходи та причини їх прийняття або відхилення.

Обговорення цього документа звичайно триває три місяці, протягом яких всі зацікавлені сторони можуть надавати коментарі.

У випадку перегляду існуючого МСФЗ Рада може надати вказівку Керівному комітету підготувати його проект для обговорення без попередньої публікації викладу принципів.

Розглянувши коментарі щодо попереднього викладу принципів, Керівний комітет узгоджує та надає Раді для ухвалення остаточний виклад принципів, який є основою для підготовки проекту МСФЗ.

Після цього Керівний комітет готує проект МСФЗ, який після розгляду та ухвалення принаймні 2/3 членів Ради публікується для обговорення.

Протягом періоду обговорення, який триває 1 - 3 місяці, всі зацікавлені сторони заохочуються до надання коментарів щодо проекту МСФЗ.

Після розгляду коментарів Керівний комітет готує проект для перегляду Радою.

У разі згоди принаймні 2/3 членів Ради приймається та публікується.

Процес розробки стандартів залежить від складності питань, що розглядаються. Тому Рада може приймати рішення щодо додаткових консультацій або випуску кількох проектів для обговорення до початку розробки МСФЗ.

Така організація розробки МСФЗ забезпечує високу якість стандартів, а залучення зацікавлених осіб до процесу обговорення їх проектів сприяє прийнятності МСФЗ для тих, хто складає фінансові звіти, та їх користувачів.

ТЕМА 2. КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА ТА МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

2.1. Концептуальна основа складання і подання фінансової звітності

2.2. Статус і склад МСФЗ

2.3. Застосування МСФЗ у різних країнах

2.1. Концептуальна основа складання і подання фінансової звітності

Для розуміння та практичного застосування міжнародних стандартів велике значення має Концептуальна основа складання і подання фінансових звітів. Вона містить викладення концепцій, на яких базується фінансова звітність загального призначення.

Слід мати на увазі, що Концептуальна основа не входить до складу МСФЗ. Тому у разі виникнення розбіжностей або протиріч між Концептуальною основою і окремим стандартом пріоритетним є вимоги стандарту. Подальше удосконалення стандартів сприяє узгодженості МСФЗ з їх Концептуальною основою.

Концептуальна основа містить :

- мету фінансових звітів;

- якісні характеристики інформації, наведеної у фінансових звітах;

- визначення та порядок визнання елементів фінансових звітів;

- концепції збереження капіталу.

У Концептуальній основі, а також у МСБО 1 „Подання фінансових звітів” викладено загальні вимоги до фінансової звітності.

МСБО 1 встановлює умови щодо відповідності фінансової звітності міжнародним стандартам та можливого відхилення від них; визначає склад і структуру фінансових звітів і мінімальні вимоги до змісту кожного звіту, приміток і облікової політики.

У Концептуальній основі наводиться загальноприйнята точка зору, що підприємство може визнавати прибуток за звітний період тільки за умови збереження свого капіталу. Під збереженням свого капіталу розуміють різні аспекти в залежності від прийнятої концепції.

Розглядаються дві основні концепції: фінансового капіталу та фізичного капіталу (виробничого потенціалу). Вибір метода виміру і підтримки капіталу залишається за підприємством і залежить від інтересів і потреб користувачів. Якщо користувачів цікавить підтримка номінально інвестованого капіталу з урахуванням змін у покупній спроможності грошей, то застосовується фінансова концепція. Коли користувачів цікавлять виробничі можливості підприємства, тоді застосовується концепція фізичної підтримки капіталу. В обох концепціях прибуток — це залишкова величина після вирахування витрат з доходів з урахуванням коригувань, що забезпечують підтримку капіталу на рівні, що відповідає його величині на початок звітного періоду. Перевищення витрат над доходами визнається збитком, що зменшує величину капіталу.

Відповідно до фінансової концепції підтримки капіталу вважається, що капітал зберігається, якщо його величина на кінець звітного періоду за вирахуванням сум, що внесені акціонерами або виплачені акціонерам, дорівнює його величині, що зафіксована на початку того ж звітного періоду. Будь-яке перевищення вартості активів, або зниження вартості зобов’язань, або те й інше разом визнається в якості прибутку даного звітного періоду. До моменту реалізації активів величина підвищення їх вартості не враховується. Цей метод виміру збереження капіталу і визнання прибутку називається методом виміру в номінальних грошових одиницях.

В умовах зниження покупної спроможності грошей (інфляція) метод виміру в номінальних грошових одиницях викривлює реальну величину прибутку і факт дійсної підтримки величини капіталу. В умовах інфляції застосовується метод виміру в одиницях постійної покупної спроможності грошей.

Якщо величина капіталу вимірюється в одиницях постійної покупної спроможності грошей, то в якості прибутку може розглядатись тільки та частина підвищення вартості активів, яка більше ніж величина збільшення загального рівня цін за даний звітний період. Номінальне підвищення вартості активів, що відповідає збільшенню загального рівня цін, розглядається в якості коригування вартості реального функціонуючого капіталу і включається у резерв інфляційного приросту капіталу, тобто вважається невід’ємною частиною цього капіталу, і визнаватись в якості прибутку звітного періоду не може.

Фінансова концепція підтримки капіталу є дуже поширеною і застосовується частіше за все при складанні фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів.

Відповідно до фізичної концепції підтримки капіталу виходять з того, що капітал зберігається, якщо підприємство у кінці звітного періоду має такий же рівень виробничого потенціалу або операційних можливостей, який воно мало на початку того ж періоду. В якості основи для виміру активів та зобов’язань приймається поточна вартість. Всі зміни цін, що відображаються на вартості активів та зобов’язань, відносяться до оцінки фізичних виробничих можливостей підприємства і вважаються коригуванням вартості функціонуючого капіталу. Вони (зміни цін) включаються у капітал і не відносяться до сум, що збільшують прибуток. Прибутком звітного періоду визнається залишок прирощення активів після вирахування величини збережених фізичних виробничих можливостей за звітний період. Інакше прибуток представляє вартість збільшення виробничих можливостей за звітний період, включаючи і виробничі запаси, і фінансові операційні статті.

Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності керується при складанні МСФЗ загальними принципами їх підготовки, цілями, яких прагне досягти Комітет при розробці і затвердженні МСФЗ.

Принципи підготовки і складання фінансової звітності сформульовані у Концептуальній основі. Даний документ не є стандартом, не замінює стандарти, не містить вимог і рекомендацій, що є обов’язковими для застосування у бухгалтерському обліку при підготовці і складанні фінансової звітності. Автори документу спеціально підкреслюють, що якщо деякі положення окремих стандартів (МСФЗ) суперечать Концептуальній основі, то застосовують положення затвердженого стандарту. Комітет з міжнародних стандартів фінансової звітності вважає, що при розробці і уточненні нових версій МСФЗ їх розбіжності будуть зменшуватись і поступово зникнуть.

Концептуальна основа розкриває загальні підходи Ради з міжнародних стандартів фінансової звітності до змісту МСФЗ, допомагають укладачам і користувачам фінансової звітності, а також аудиторам правильно інтерпретувати окремі положення МСФЗ і відображення операцій, ще не охоплених стандартизацією.

У Концептуальній основі викладені основні цілі фінансової звітності та загальні концепції, що лежать в основі їх складання і представлення.

Ціль фінансової звітності - надання необхідної корисної інформації всім потенційним користувачам, зацікавленим в отриманні інформації про фінансовий стан підприємства та його зміни, про результати господарської діяльності, ефективності управління і ступеню відповідальності керівництва за поручену справу. В документі сформульовані різні інформаційні потреби користувачів звітної бухгалтерської інформації: потенційних інвесторів,

акціонерів; працівників підприємств, громадськості; позичальників, постачальників і покупців; урядових органів — податкових, статистичних, регулюючих та ін.

Фінансова інформація не може повністю задовольнити потреби будь-яких користувачів, але Концептуальна основа декларує, що бухгалтерські звіти повинні бути більш інформативними, містити необхідну додаткову інформацію, що задовольняє максимум потреб її користувачів.

Навіть ти користувачі, які можуть вказувати на потрібну їм цільову інформацію і отримувати її, широко користуються загальнодоступною бухгалтерською звітністю. Встановлено, що фінансовий стан, який залежить від економічних ресурсів, що має у розпорядженні підприємство, їх розміщенні і ліквідності, здатності адаптуватись до змін зовнішнього середовища, визначається звітним бухгалтерським балансом. Результати діяльності підприємства, що визначають його економічну ефективність, відображаються у звіті про прибутки і збитки. Інформація про зміни фінансового стану характеризується рухом всіх фінансових ресурсів, оборотних коштів (ліквідних активів) або тільки грошових коштів у окремому звітному документі. У теперішній час це звіт про рух грошових коштів.

Велике значення Концептуальна основа надає приміткам і додатковим матеріалам, що додаються до фінансової звітності.

2.2. Статус і склад МСФЗ

Міжнародні стандарти фінансового обліку - це система прийнятих положень, які рекомендовані для впровадження хоч і не є обов’язковими.

Поняття „Міжнародні стандарти фінансового обліку” об’єднує сукупність таких документів:

- Передмову до положень МСФЗ;

- Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку;

- Міжнародні стандарти фінансової звітності;

- Роз’яснення (Інтерпретації) до МСФЗ.

Усі перелічені документи взаємопов’язані і створюють єдину систему.

У Розв’ясненнях до МСФЗ наведені тлумачення понять, особливо неоднозначних, що забезпечує одноманітність використання стандартів та порівнювальність фінансової звітності.

Більшість МСФЗ стосуються підприємств усіх видів діяльності, в тому числі банків, фінансових установ. В той жде час для врахування специфіки діяльності банків та фінансових установ видано МСФЗ 30 «Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ».

Принципи та терміни, які використовуються у МСФЗ орієнтовані передусім на приватні підприємства. Однак з метою гармонізації фінансової звітності державних підприємств створено Комітет державного сектору Міжнародної федерації бухгалтерів, який розробив і видав Керівництво для фінансової звітності державного сектору. На його основі розробляються Міжнародні стандарти фінансового обліку у державному секторі. Значною мірою вони аналогічні МСФЗ, проте мають деякі особливості.