Сучасний стан зовнішньоекономічних зв'язків України

Україна ще молодий суб'єкт зовнішньоекономічних відносин з країнами світу. Знаходячись у складі колишнього СРСР, вона мала обмежені можливості для укладання зовнішньоекономічних контрактів та здійснення експортно-імпортних операцій, не див­лячись на те, що Україна за свої межі реалізовувала значну кількість як промислової, так і сільськогосподарської продукції. Так, у 1989 р. з України експортувалось 10,1 млн т прокату чор­них металів, 2,5 млн т чавуну, 4,1млн т вугілля, 1,4 млн т цементу, 1,3 млн т мінеральних добрив, 2,8 млн шт. автомобільних шин, 8,2 тис. піт. автобусів, 88,9 тис. шт. легкових автомобілів, 21,7 тис. вантажних автомобілів, 53,6 тис. шт. тракторів, 50,2 тис. щт. трак­торних плугів, 31,2 тис. тракторних сівалок, 44,0 тис. шт. жаток та багато іншої техніки. Всього вивозилось за межі України про­дукції на суму 74,6 млрд дол. США. Реалізація на експорт такої кількості продукції свідчить про той високий науково-технічний рівень нашої промисловості, який був на той період. Крім того, Україна брала участь у будівництві промислових підприємств, видобутку копалин, підготовці кадрів і наданні інших послуг багатьом країнам світу.

В перші роки незалежності у зв'язку з різким зменшенням обсягів виробництва промислової і сільськогосподарської про­дукції обсяги експорту і імпорту продукції значно скоротились.

За час незалежності Україна поступово налагодила зов­нішньоекономічні стосунки з багатьма країнами світу і за останні роки значно зріс експорт й імпорт продукції, робіт і послуг.

За 1996-2006 роки експорт товарів і послуг збільшився у 2,3 рази із 19,8 млрд. дол. США до 45,9 млрд, дол.. США, в тому числі торгівля товарами у 2,6 рази із 14,4 млрд. дол. США до 38,4 млрд. дол. США, а послугами у 1,4 рази із 4,7 до 7,5 млрд. дол. США.

За цей же період у 2,5 рази збільшився імпорт продукції і по­слуг в країну із 19,4 млрд. дол. США до 48,8 млрд. дол. США, а ім­порт товарів в країну зріс у 2,4 рази із 18,6 млрд. дол. США до 45 млрд. дол. США.

Характерно, що за 2004-2006 роки імпорт товарів та послуг перевищує експорт на 3 млрд. дол. США, в тому числі імпорт то­варів більше експорту на 6,6 млрд. дол. США, що є тривожним для економіки України.

Помінялась і структура експорту і імпорту товарів та по­слуг. Якщо в 1996 р. на експорт товарів приходилось 72,4%, то в 2006 р. — 86,3%, а імпорту товарів відповідно 95,9 і 94,3%.

В Україні заборонено:

- експорт з території України предметів, які становлять національне, історичне або культурне надбання українського народу, що визначається згідно із законами України;

- імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров'ю або становити загрозу життю населення і тваринного світу або призвести до навколишнього середовища;

- експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушен­ням прав інтелектуальної власності.

Товари, що імпортуються на територію України, підлягають обов'язковій сертифікації на предмет їх відповідності фармако­логічним, санітарним, фітосанітарним, ветеринарним та еко­логічним нормам.

Серед країн, куди експортувалася наша продукція у 2006 р., то 33,0% її на суму 12,7 млрд дол. вивозиться до країн СНД, а без­посередньо до Російської Федерації — 22,5%. Із тієї продукції, яка експортується в країни СНД, 68,3% приходилось на Російську Федерацію, 6,5% вивозилось до Казахстану, 4,8% — в Республіку Білорусь.

В структурі вартості експорту на інші країни світу прихо-диться 67%, в тому числі: на країни Європи — 32,9%, з них на Німеччину — 3,3%; на країни Азіатського континенту — 21,2%, з них на Китай — 1,4%; на Американський континент реалізується нашої продукції лише 6,6%, а безпосередньо до США - 3,2%.

Що стосується імпорту, то в 2006 р. 44,8% його надходить із країн СНД, а безпосередньо із Російської Федерації 30,6%. На Туркменістан приходиться 7,8% імпорту, на Білорусь — 2,8% і на Казахстан — 2,1%. Із країн колишнього Радянського Союзу на Російську Федерацію приходиться 68,3% імпорту і з цим не мож­на не рахуватись.

Решта імпорту (55,2%) приходиться на інші країни світу, в тому числі 9,5% — на Німеччину (переважно автомашини); 5,1% — на Китай, звідки завозиться продукція легкої промисло­вості; 0,9% — на Африканський континент, звідки, в основному, завозиться продукція субтропічного землеробства.

Американський континент представлений у імпорті слабо, лише 3,2%, а на США приходиться 2,0%. До нашої країни із СІЛА завозиться в основному продукція тваринництва.

В перспективі набуватимуть подальшого розвитку еко­номічні зв'язки з нафтодобувними країнами — Мексикою, Південноафриканською Республікою, Іраном та Іраком.

У загальному обсязі експорту товарів в 2006 р. 42,8% прихо­диться на метали та вироби з них. Від реалізації цієї продукції країна отримувала 16,4 млрд дол. валютних надходжень (табл. 20.4). За обсягами реалізації на другому місці мінеральні продукти, яких у 2006р. реалізовано на 3,9 млрд дол., що становить 10,1% надходжень від експорту. Від реалізації транспортних засобів та шляхового обладнання отримано 2,1 млрд дол., понад 4,3 млрд дол. надходжень,отримано від реалізації готових харчових продуктів і продуктів рослинного походження, а також жирів і олій рослинного та тваринного походження, 0,6 млрд дол. США валютних надход­жень отримано від експорту живих тварин і продукції тваринного походження.

Що стосується імпорту продукції в країну, то на закупівлю мінеральних продуктів (нафтопродукти і природний газ) витра­чено 13,5 млрд дол. США та 5,1 млрд дол. США — на завезення транспортних засобів і шляхового обладнання, 5,6% виплачено за полімерні матеріали, пластмаси і каучук, 3,6% — за готові харчові продукти, 1,9% — за продукти рослинного походження, 1,4% — за живі тварини і продукти тваринного походження та ін.

Велике значення для розвитку країни має її участь в міжна­родній інвестиційній діяльності. Для України особливо важли­ве залучення прямих іноземних інвестицій. На початок 1996 р. в економіку України було залучено прямих інвестиції на суму 897 млн дол., а на початок 2007 р. — 21186 млн дол.

Однією з форм міжнародного співробітництва є утворення спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ), У таких зонах встановлюється пільговий режим для іноземних інвесторів — зниження або скасування податкових ставок на певний період, ліквідація митних податків на експорт та імпорт та інші. СЕЗ утворюються для розвитку пріоритетних галузей економіки і для пожвавлення економіки регіонів, що відстають у розвитку.

В Україні створено такі спеціальні економічні зони і встанов­лено спеціальні режими інвестування територій:

- "Порт-франко" (Одеса);

- "Рені" (на півдні Одеської області);

- експериментальна економічна зона "Сиваш" (Автономна Республіка Крим);

- спеціальний режим інвестиційної діяльності в Автоном­ній Республіці Крим;

- спеціальна економічна зона "Донецьк";

- спеціальна економічна зона "Азов" (м. Маріуполь);

- спеціальний режим інвестицій в Донецької області;

- спеціальний режим інвестицій в м. Харків;

- спеціальна економічна зона "Славутич";

- спеціальна економічна зона "Закарпаття".

Створення спільних підприємств — одна із форм економічно­го співробітництва України із зарубіжними країнами. Ці підприємства діють самостійно, наділені широкими правами для здійснення експортних та імпортних операцій. Спільні підпри­ємства погоджують ціни на спільно вироблену продукцію і укла­дають відповідні контракти, їх прибуток розподіляється між учасниками пропорційно вкладу в статутний фонд.

У 2006 р. на території України діяло понад 4,5 тис. спільних підприємств. За участю фірм США створено 120 спільних підприємств, Німеччини — 40, Австрії — 22 та ряду інших країн. Найбільше їх у м. Києві (204) та Одеській області (143).

Різними є профілі спільних підприємств. Так, львівське виробниче об'єднання "Конвеєр" і болгарсько-угорське товарист­во "Інтрасмаш", а також гомельське виробниче об'єднання Тідро-автоматика" та завод "Данувія" (Угорщина) уклали договір про прямі зв'язки щодо спільного проектування і виробництва авто­матизованих транспортно-складських систем і засобів гідроавто-матики.

Налагоджуються прямі стосунки Міністерства сільського господарства і продовольства України із зарубіжними фірмами. Заслуговує уваги співробітництво з фірмою ВА5Р (ФРН) у галузі впровадження інтенсивної технології виробництва сої на основі застосування хімічних препаратів фірми.

Перспективним напрямком розширення зовнішньоеко­номічних зв'язків є створення спеціальних зон "вільного від приємництва" на території України. Вільні економічні зони в Україні з часом сприятимуть прискоренню розвитку іноземного капіталу.

Значним резервом надходження валют до України може ста­ти міжнародний туризм. Нині ми приймаємо в себе близько 0,3 млн іноземних туристів, або 0,8% світової їх кількості, хоч реаль­но могли б обслуговувати в десять разів більше і отримувати близько 1 млрд доларів прибутку. Основними центрами туризму можуть стати міста Київ, Львів, Харків, Одеса та узбережжя Чор­ного й Азовського морів.

Велика надія покладається на транзитні залізничні, авто­мобільні, повітряні перевезення та на транспортування через нашу територію нафти та газу. В 2006 р. ці види послуг дали до державної скарбниці надходжень в сумі 2,1 млрд доларів США. Впорядкувавши залізничні шляхи, автошляхи та аеродроми, забезпечивши безпеку перевезення вантажів і пасажирів, можна стати привабливою транспортною країною, що підніме авторитет країни в світі та у 1,5-2 рази збільшить розмір прибутку від цих видів діяльності.