Вагранка з гарячим дуттям

Гаряче дуття дозволяє підвищити температуру в зоні холостої колоші, одержати більш високий перегрів чавуна і створити менш окисні умови в зоні плавлення і перегріву. При цьому знижується угар основних елементів і поліпшуються технологічні властивості чавуна. Гаряче дуття не робить охолоджувальної дії на шлак поблизу фурмених отворів і запобігає утворенню настилів і зашлакування фурм, що сприяє стабілізації процесу плавки. Переклад вагранок з холодного дуття на гаряче дозволяє знизити витрата палива.

При подачі у вагранку підігрітого повітря температура виплавлюваного чавуна підвищується і тим у більшому ступені, чим вище температура повітря.

Подача у вагранку гарячого повітря приводить до підвищення температури в холостій колоші. Зростає температура газів, що проходять через холосту колошу, і температура шматків коксу в холостій колоші. Процес прогріву і плавлення шихти прискорюється в міру підвищення підігріву дуття. У цих умовах краплі чавуна, що відірвалися від шматків металу, при проходженні холостої колоші встигають перегрітися до більш високої температури, чим при холодному дутті.

Якщо не потрібно підвищення температури рідкого металу, знижують висоту холостої колоші, щоб зменшити тривалість перебування краплі в зоні високих температур. Це може бути досягнуто зниженням витрати коксу на робочу колошу.

При роботі на гарячому дутті зростає питоме знімання чавуна з 1 м² перетину вагранки. Продуктивність вагранки збільшується до 40%. Застосування гарячого дуття позитивно позначається і на металургійних процесах, що протікають у вагранці. Зменшується угар елементів, з'являється можливість використовувати дешеві низькосортні металовідходи замість доменних чавунів, а отже, поліпшувати економічні показники. Для нагрівання дуття використовують ваграночні гази чи додаткове паливо.

Для нагрівання повітря використовують ваграночні гази, що відбираються вище завантажувального вікна чи в безпосередній близькості від нього. Ваграночні гази в цьому випадку порівняно холодні (200-300 ^оС), але містять значну кількість окису вуглецю (12-18%).

Є вагранки, у яких ваграночні гази відсмоктуються із шахти через отвори, розташовані нижче завантажувального вікна. У цьому випадку шар шихти, розташований над отворами для відсосу газів, є своєрідною пробкою, що закриває шахту вагранки. Ваграночні гази піддаються повному очищенню від пилу і згоряють у рекуператорі. Підігрів дуття до температури 500-550 ^оС дає можливість не тільки знизити витрата коксу, але, і що саме головне, значно збільшити частку сталевого брухту в шихті (до 100%) і, отже, відмовитися від

дорогих доменних чавунів.

У ряді випадків, коли в діючому цеху неможливо установити рекуператор, що використовує ваграночні гази, застосовують повітронагрівачі, опалювальні природним газом чи мазутом. На мал. 6.6. показаний повітронагрівач, опалювальний природним газом. Температура повітря регулюється автоматично з точністю +-5 ^оС.

Витрата природного газу складає 15 м² на 1 т шихти; економія коксу 45 кг на 1 т шихти. Температура підігріву дуття досягає 500-550^оС.