Барієво-вольфрамові катоди.

У барієво-вольфрамовому катоді (Л-катода) застосована спеціальна конструкція, що забезпечує його характеристики і зображена на рис. 1.10).

Рисунок 1.10 - Конструкція барієво-вольфрамового катода.

Корпус катода зроблений у вигляді молібденового стаканчика 1. У нижній частині корпуса міститься електричний підігрівник 4, а верхня частина представляє собою ємність яка заповнена пористим вольфрамом 2, зовнішня поверхня якого є робочою поверхнею катода. Всередині вольфраму розміщена таблетка із суміші карбонатів барію та стронцію 3. При досить сильному нагріванні катоду карбонати барію і стронцію розкладаються, утворюючи окисли барію і стронцію. Окис барію вступає в реакцію з молібденом і вольфрамом. В результаті цієї реакції барій відновлюється і дифундує скрізь пористий вольфрам на поверхню, утворюючи активну плівку.

При робочих температурах в інтервалі від 1200К до 1600К барієво-вольфрамові катоди мають ефективність від 100 м/Bт до 1000 м/Bт. При цих і більших температурах проявляється основний недолік цього катода – інтенсивне розпилення барію та інших металів. Осадження їх на електродах лампи (зокрема, сіток) приводить до шкідливого збільшення термоелектронної емісії з поверхні та підвищенню імовірності пробоїв. Тому барієво-вольфрамові катоди часто використовуються або в лампах, що дозволяють розборку та чистку, або в лампах (у тріодах дециметрового і сантиметрового діапазону) при більш низьких температурах (1200К-1350К). Ефективність при цьому зменшується, але розпилення барію з поверхні катода практично зникає.

Важливою перевагою барієво-вольфрамових катодів є їх здатність відновлювати активований шар при нагріванні, що обумовлено безперервним надходженням барію зсередини на поверхню катода. Стійкість катодів до інтенсивного електронного та іонного бомбардування дозволяє їх застосовувати в електровакуумних приладах з агресивними умовами роботи – високі значення питомих струмів емісії та високі потенціали на електродах магнетрони, потужні клістрони та інші.