Капітальні вкладення

Інвестиції у відтворення основних виробничих фондів здійснюються у формі капітальних вкладень. За обсягом та значущістю вони є основною складовою частиною інвестицій. В Україні на них припадає близько 85 % усіх інвестицій, що вкладаються у народне господарство.

Капітальні вкладення - це витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів, спрямовані на відновлення й приріст основних фондів. Головним джерелом капітальних вкладень є фонд нагромадження, що направляється на приріст основних фондів. Інші джерела - фонд амортизації, притягнуті засоби населення на будівництво житлових будинків. Значна частина капітальних вкладень направляється на капітальне будівництво. Для порівняння розмірів капітальних вкладень різних років застосовується їхня оцінка в порівняльному кошторисі вартості всіх елементів капітальних вкладень за нормами, цінами, тарифами і т. п.

Капітальні вкладення - економічна категорія, що відбиває вартість ресурсів сукупної суспільної праці, спрямованих у плановому порядку на відтворення виробничого апарату, потужностей і споруджень виробничого значення.

До капітальних вкладень належать витрати на проектно-дослідницькі і будівельно-монтажні роботи зі зведення і реконструкції будівель і споруд, придбання устаткування, транспортних засобів та інвентарю, а також інші витрати капітального характеру. На залізничному транспорті інвестиційні витрати виступають в основному у вигляді капітальних вкладень, оскільки вони витрачаються на оновлення і реконструкцію основних виробничих і невиробничих фондів.

Капітальні вкладення складаються з таких основних елементів:

- витрати на БМР – будівництво будинків, підготовка та планування території забудови, монтаж обладнання;

- витрати на придбання різних видів технологічного й енергетичного обладнання, машин, механізмів, інвентарю строком служби не менш як один рік і вартістю більше 100 грн за одиницю;

- капітальні роботи й затрати на проектно-дослідну діяльність, утримання дирекції підприємства, що будується, технічний нагляд, підготовка кадрів.

Інвестиційна діяльність– сукупність практичних дій юридичних осіб, держави та громадян з реалізації інвестицій.

Нинішня правова система України складається більш ніж із 100 законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність (Закон «Про інвестиційну діяльність», «Про іноземні інвестиції», «Про цінні папери та фондову біржу».

Об’єктами інвестиційної діяльності є знову створювані та реконструйовані основні виробничі фонди, а також:

- оборотні кошти в усіх галузях народного господарства;

- цінні папери (акції, облігації тощо);

- цільові грошові вклади;

- науково-технічна продукція та інші об’єкти власності;

- майнові права та права на інтелектуальну власність.

У наш час значна увага приділяється іноземним інвестиціям. Об'єктами іноземного інвестування є:

1) підприємства, що повністю належать іноземним інвесторам, а також філії підприємств іноземних юридичних осіб;

2) участь у створенні на паях разом з юридичними і фізичними особами України;

3) акції, облігації й інші цінні папери.

Суб’єктами інвестиційної діяльності є:

- інвестори (замовники);

- виконавці робіт (підрядники);

- користувачі об’єктів інвестиційної діяльності;

- постачальники товарно-матеріальних цінностей, обладнання та проектної документації;

- юридичні особи (банки, страхові компанії);

- громадяни України;

- іноземні юридичні та фізичні особи, держави і міжнародні організації.

До складу інвестиційної сфери включаються:

- сфера капітального будівництва, де відбуваються вкладення в основний, оборотний виробничі фонди залізничної галузі;

- інноваційна сфера, де реалізуються науково-технічна продукція та інтелектуальний потенціал;

- сфера обороту фінансового капіталу;

- сфера реалізації майнових прав суб’єктів інвестиційної діяльності.