Заміна живої праці капіталом

При заміні живої праці капіталом закономірно постає питання: яку суму інвестицій підприємство може дозволити собі вкласти у виробництво (придбання обладнання, машин і механізмів, будівництво виробничих приміщень, споруд, під’їзних шляхів тощо), щоб заощадити таку кількість живої праці, завдяки вивільненню якої досягається вища ефективність виробництва. Відповідь на це запитання може бути вичерпною за умови обґрунтованого визначення необхідної вихідної інформації і правильного використання відомого в економічній теорії принципу: заміна живої праці минулою доцільна лише тоді, коли вартість машини нижча за вартість робочої сили, яку вона заміщує.

Підготовка вихідної інформації передбачає розрахунок річної суми витрат на 1000 грн капіталовкладень, що спрямовуються на заміну живої праці минулою, і витрат на робочу силу, яка вивільнятиметься завдяки механізації виробництва або при заміні старого обладнання новим, що потребує менших затрат живої праці. Загальна сума витрат на 1000 грн інвестицій складається з постійних витрат (амортизація, страхування, податок на майно і процент на вкладений капітал[2]) і змінних втрат (ремонт, технічний догляд, спожита енергія, пальне тощо).

Витрати на робочу силу, яка вивільняється в процесі механізації, визначають за формулою:

Врс = Тгс · Трд · Крд · Ксн,

де Тгс — тарифна годинна ставка; Трд — тривалість робочого дня, год.; Крд —кількість робочих днів, які відпрацював працівник протягом року; Ксн — коефіцієнт соціальних нарахувань на заробітну плату (соціальне страхування, державне пенсійне забезпечення).

На основі цих даних визначають суму капіталовкладень, за яких витрати на механізацію виробництва збігаються з витратами на робочу силу, що вивільняється. Розрахунок здійснюють за формулою:

де — зрівноважені капіталовкладення, за яких витрати на механізацію виробництва збігаються з витратами на робочу силу, що вивільняється; — загальна сума витрат (постійних і змінних) в розрахунку на 1000 грн капіталовкладень.

Розрахована таким способом сума зрівноважених капітало-
вкладень означає, що підприємство матиме економію, якщо інвестиції на заміну працівників будуть менші, ніж ця сума. Зрозуміло, що економія буде тим більшою, чим меншими будуть фактичні капіталовкладення порівняно з показником КВз, і навпаки. Підприємство нестиме збитки, якщо фактичні капіталовкладення перевищуватимуть зрівноважені.

Припустимо, що заробітна плата із соціальними нарахуваннями двох працівників, які можуть бути вивільнені завдяки модернізації кормоцеху, становить 6576 грн за рік. Вартість і установка нового обладнання обійдеться підприємству 20,2 тис. грн. Строк експлуатації обладнання — 15 років. Залишкова його вартість становить 10% від первісної вартості. Податок на майно і страхування — 320 грн за рік. Витрати на ремонт і технічний догляд приймаються нормативно — 6,5 % від первісної вартості . Витрати на енергію становлять 1500 грн на рік. При розрахунку процента на вкладений капітал ставка береться на рівні 9 %. Дана інформація є достатньою для визначення усіх статей витрат.

Зокрема, витрати на амортизацію в розрахунку на 1000 грн інвестицій обчислюють з виразу:

А =

де ЗВ — залишкова вартість основного засобу в розрахунку на 1000 грн інвестицій. Оскільки в нашому прикладі залишкова вартість становить 10 % від первісної вартості, то ЗВ дорівнюватиме 100 грн (1000 · 10 %) : 100. Отже, витрати на амортизацію становитимуть при Т = 15 років (1000 – 100) : 15 = 60 грн.

Процент на вкладений капітал (Пр) відповідно до методики його визначення в країнах з ринковою економікою розраховують за формулою:

Пр =

де Пс — процентна ставка, коефіцієнт. Підставивши у формулу відповідні дані, одержимо = 49,5 грн. Витрати на сплату податку на майно і страхування за рік ділять на кількість тисяч інвестицій і отримують суму цих витрат на 1000 грн інвестицій. У нашому прикладі ця сума становить 320 грн : 20,2 =
= 15, 84 грн.

Розраховані витрати на амортизацію, процент на вкладений капітал і на сплату податку та страхування є постійними і їх загальна сума дорівнює 125,34 грн (60 + 49,5 + 15, 84).

Витрати на ремонт і технічний догляд нормативно дорівнюють, як ми зазначали, 6,5 % балансової вартості, тобто (1000 · 6,5) :
: 100 = 65 грн. Витрати на енергію в розрахунку на 1000 грн інвестицій визначають діленням їх річної суми на кількість тисяч інвестицій, тобто вони дорівнюватимуть 1500 : 20,2 = 74, 25 грн. Разом змінних витрат — 139,25 грн, а загальна сума витрат на 1000 грн капіталовкладень — 264,59 грн (125,34 + 139,25).

Таким чином , зрівноважена сума інвестицій у нашому прикладі становить 24 584 грн (6 576 : 264,59) · 1000. Як бачимо, вартість обладнання, яке планує купити підприємство для заміни двох працівників кормоцеху, менша зрівноважених капітало-
вкладень на 4654 грн. Отже, такий варіант інвестицій економічно вигідний для підприємства. Адже за таких умов підприємство позбавляється щорічної оплати живої праці в сумі 6 576 грн, однак несе додаткові витрати, пов’язані з даною інвестиційною діяльністю, в сумі 5 344,7 грн (264,59 · 20,2). Звідси економія коштів становитиме 6 576 – 5 344,7 = 1 231,3 грн щорічно. Вказану суму економії можна визначити й інакше, помноживши заощаджені інвестиції на норматив витрат і поділивши одержаний результат на 1000, тобто (4 654 · 264,59) : 1000 = 1 231,3 грн.

Як бачимо, наведений варіант інвестицій є доцільним для підприємства і може бути прийнятним для практичного впровад­ження. Водночас, крім фінансового виграшу, підприємство скоротить затрати живої праці на 3 770 людино-годин (276 робочих днів · 6,83 · 2 працівники), отже, підвищить її продуктивність.

[1] Дані за 1913 і 1940 рр. представлені по царській Росії і СРСР.

* У розрахунку на 1000 шт.

[2] У 2002 р. останні два види витрат були відсутні в Україні, проте вони мають місце в країнах з розвинутою ринковою економікою.