Типові схеми отримання та легалізації нелегальних доходів

Тема 3: Неформальна («сіра») економіка як наймасштабніший

Сектор тіньової економіки

1. Сутність явища неформальної економіки

2. Типові схеми отримання та легалізації нелегальних доходів

3. Загрози розростання «сірого» сектору економіки.

4. Сучасні тенденції та методи протидії неформальній економіці.

Типові схеми отримання та легалізації нелегальних доходів

Користуючись загальноприйнятими в макроекономічній науці підходами до поділу макроекономічних суб’єктів на сектор домашніх господарств, підприємницький, державний та зовнішньоекономічний , приходимо до висновку про необхідність аналізу каналів отримання нелегальних доходів за ознакою відношення до суб’єктів національного господарства.

Кругообіг доходів та витрат тіньового сектора: 1 – продаж ресурсів які пов’язані з нелегальним працевлаштуванням, позиками поза межами банківської системи і отримання відсотків, не- легальним отримання орендної плати; 2 – купівля ресурсів у резуль- таті правопорушення, оплата в «конвертах»; 3 – купівля товарів і по- слуг за рахунок готівкових розрахунків, хабаря; 4 – сплата податків, які пов’язані з приховуванням доходів; 5 – заощадження; 6 – позики підприємства; 7 – продаж товарів і послуг, які офіційно не існують; 8 – отримання доходу в наслідок відхилення від офіційної реєстрації комерційних договорів; 9 – сплата податків, які пов’язані з незаконним поверненням податку на додану вартість, приховування доходів; 10 – державні позики (при дефіциті бюджету); 11 – державні закупівлі, які спричинені корупцією; 12 – закупівля товарів на зовнішньому ринку, які пов’язані з контрабандою, неофіційними платежами; 13 – оплата експортних поставок в наслідок оформлення подвійних митних доку- ментів, зниження митної вартості товару, здійснення митного оформ- лення неіснуючих вантажів

Тіньова економіка починає створюватись у секторі домогосподарств. Домашні господарства виробляють товари та послуги і їх споживають для власних потреб, формуючи тим самим неформальну економіку. Реалізовуючи залишок продукції (роботи і послуги) на ринку ресурсів, домогосподарства отримують певний дохід, за рахунок якого вони сплачують податки державі, купують товари і послуги на ринку товарів і послуг, а частину заощаджують на фінансовому ринку. Ухиляючись від сплати податків домогосподарство створює тіньовий оборот коштів на ринку. Не дивлячись на те, що законодавством заборонена виплата заробітної плати менше законодавчо встановленої мінімальної, за даними Держстату із 9754,0 тис. працівників, які відпрацювали 50% і більше робочого часу встановленого на березень 2013 року, 0,54 млн. осіб (5,5%) мали нарахування менше мінімальної заробітної плати (1147 грн. у березні 2013 р.). Внаслідок таких тенденцій формується сектор нелегальної економіки, отримання заробітної плати «в конвертах» за спільною згодою між робітником та роботодавцем. Така заробітна плата ще називається «чорною», яка отримується від неврахованої готівки, і «сірою», яка виплачується не у вигляді заробітної плати, а через премії, виплати за відрядження, страхові виплати тощо. А оскільки ці виплати не йдуть через фонд заробітної плати, то вони більш вигідніші роботодавцеві через їх незначне оподаткування. Слід також враховувати, що значна кількість послуг надається фізичними особами, які не зареєстровані, а тому не підпадають під офіційний облік. У першу чергу, це транспортні послуги, послуги у сфері відпочинку та ін. У цих сферах доволі значна частина виконаних робіт сплачується готівкою, яка не обліковується, що сприяє тіньовому обороту. В таких галузях, як будівництво, сільське господарство та торгівля рівень зарплат «у конверті» перевищує 30%. У цих секторах домінує високий рівень готівкових розрахунків (особливо у сільському господарстві та будівництві), сезонність робіт, а також значна кількість дрібних підприємств, які слабо контролюються відповідними органами на предмет дотримання законності при розрахунках із працівниками. Крім того, велика частина послуг у соціальній сфері (охорона здоров’я, освіта) надається з корупційною складовою (хабарі в лікарнях, школах, вищих учбових закладах тощо).

Підприємницький сектор, купуючи ресурси, виготовляє готову продукцію і продає її на ринок товарів і послуг, отримуючи за це дохід. На фінансовому ринку підприємство користується інвестиційними коштами. В результаті надмірного податкового навантаження суб’єкти господарювання ведуть подвійну бухгалтерію, приховують частину доходів, створюючи тіньовий оборот коштів. Деякі експерти вважають, що 25–50% обороту приватних підприємств не відображені в документах бухгалтерського обліку (тіньовий оборот), а за оцінкою німецького вченого Шнайдера, саме через прямі і непрямі податки 55% підприємств переходять в тіньовий сектор. До існуючих видів тіньової діяльності підприємств відносяться також незаконне повернення податку на додану вартість, зарплати «в конвертах». Узагальнюючи різні оцінки експертів-науковців та практиків, можна стверджувати, що тіньовий оборот підприємницького сектору в Україні становить близько 40%.

Типові схеми махінацій зі сплатою ПДВ:

1. Декларування експортованої продукції (товарів) за ціною, що значно перевищує її реальний рівень (шляхом включення до митної вартості неіснуючих витрат, збільшення понесених під час експорту витрат в декілька разів тощо).

2. Останнім часом усе частіше трапляються випадки, коли експортери розраховуються зі своїми постачальниками частково, за винятком сум ПДВ. Потім вони продають товари за кордон за ціною, яка не набагато перевищує суму, сплачену постачальнику таких товарів (на 2–3 % більше). Але, враховуючи те, що на такій операції підприємство одержує величезні суми експортного відшкодування, стає питання про економічний сенс таких операцій: підприємство одержує свій прибуток прямо з бюджету у вигляді мільйонів експортного відшкодування.

3. Окремі суб’єкти ЗЕД зазначають у вантажній митній декларації назву товару, що експортується, на кшталт “Мембрани іоноселективного електрода для визначення високорозрядних фосфатіонів”. Звичайно, перевірити відповідність функціонального призначення товару його назві за короткий термін практично неможливо. Як правило, заявлена митна вартість таких товарів сягає мільйонів гривень.

Та з розвитком національної економіки шахрайства й махінації в економічній сфері стають усе складнішими, а слабкі місця в нормативно-законодавчій базі дають можливість суб’єктам господарювання використовувати їх, завдаючи величезної шкоди фінансово-економічним інтересам України.

Нині серед зовнішньоекономічних операцій поряд з імпортними та експортними все більшого поширення набувають операції з давальницькою сировиною.

4. Проте, незважаючи на достатньо прості та прозорі схеми надходження і переробки давальницької сировини іноземного замовника на митній території України, останніми роками під час таких операцій усе більшого поширення набуває схема махінацій, коли український постачальник товарів (він же виробник товару “давальницька сировина”) здійснює експорт товару-сировини з метою отримання права на відшкодування ПДВ з державного бюджету, а потім уже іноземний замовник (як правило, він же покупець експортованого товару) ввозить таку сировину для переробки на митній території України.

У підтвердження того, що ввезена давальницька сировина українського походження, часто виступає той факт, що окремі експортні й імпортні поставки мають, як правило, ідентичні дані щодо заявленого вантажу: назву, артикул, вагу, вартість. Транспортний засіб, яким спочатку експортується товар, а потім ввозиться в Україну під виглядом давальницької сировини, у переважній більшості випадків також не змінюється.

5. Застосування послуг різноманітних посередників фінансових установ. Що беруть на себе забов’язаня по сплаті ПДВ. Найчастіше ці фірми являються фіктивними, діяльність яких спрямована на безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ для реальних підприємств шляхом проведення низки безтоварних операцій, так званні фірми – податкові ями. «Податкова яма» – це суб’єкти господарської діяльності, які використовують інші платники для одержання «податкової вигоди» у вигляді ухилення від сплати податків, незаконного відшкодування ПДВ з бюджету.

Державний секторекономіки виконує ряд важливих функцій. Держава здійснює підприємницьку діяльність: виробляє товари та надає послуги на ринок товарів і послуг, отримуючи дохід. Однією з найважливіших функцій держави є регулювання економічних відноси між виробником і споживачем. Через систему оподаткування держава суттєво впливає на сектори домогосподарств і підприємства, які сплачують державі податок, а отримують пенсії, гарантований прожитковий мінімум, дотації, субсидії. У випадку дефіциту бюджету держава може отримати позику з фінансового ринку. Внаслідок приховування реальних доходів суб’єктів господарювання і громадян від оподаткування та незаконне повернення ПДВ держава має певні трансфертні видатки, що формують тіньовий сектор. Корупція є однією з причин важкого економічного стану держави, а сфера державних закупівель – найбільш корумпованою. За даними СБУ від 50 до 75% бюджетних асигнувань під час проведення процедур держзакупівель, як правило, здійснюється з порушеннями, а втрати від корупційних оборудок становлять 10-15% (35-52,5 млрд. грн.) видаткової частини Державного бюджету щорічно]. Виходячи з цього, можна стверджувати, що тінізація еконо-міки в державному секторі становить близько 15%. Найтиповіші схеми тінізації держзакупівель:

1. За попередньою домовленістю між представником замовника торгів та учасника, цінова пропозиція, що подається останнім на розкриття, зачитується наприкінці, що дає гарантію виграшу “потрібному учасникові” («відкат») та отримання неправомірної вигоди представникові замовника. Навіть у разі неможливості скористатися цією схемою, використовується інший підхід, що полягає у застосуванні замовником торгів свого права, передбаченого законодавством на виправлення арифметичної помилки у ціновій пропозиції учасника, що також призводить до вказаного вище результату.

2. У разі проведення економічно “непривабливих” для підприємців торгів, що виявляється у значних фінансових, часових та людсь- ких ресурсах, застосовується така схема, як запрошення до участі в торгах підприємства з обов’язковою умовою залучення іншого учас- ника на виконання законодавчої норми про обов’язковість подання двох або більше тендерних пропозицій. У результаті такої ситуації ціни, які пропонуються лише двома учасниками, не є об’єктивними, конкурентними, що призводить до за- вищення ціни закупівлі предмету тендеру.

3. Замовники тендерів піддаються “атакам” когорти компаній, які подають свої тендерні пропозиції, без цілей виграшу в торгах. Пакет із тендерними пропозиціями складається лише із 3–4-х сторінок Статуту підприємства, копії довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та запиту на протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій. Такі компанії ставили перед собою декілька цілей: по-перше, вивчення ринку товарів, робіт та послуг, що є предметом закупівлі, з метою подальшого продажу цієї інформації та платної підготовки відповідних документів для потен- ційних учасників аналогічних торгів; по-друге, блокування проведення безпосереднього виконання договорів про закупівлю на підставі оскарження процедур та пропозиції переможцям торгів домовитися за по- мірну плату відізвати скаргу та ін.

4. Найскладніша корупційна схема, проте чи не найпопулярніша у сфері державних закупівель, полягає у “зрощенні” приватного бізнесу та державного сектору економіки. Це виявляється в лобіюванні інтере- сів, в умисному приведенні у відповідність документів до єдиного ре- зультату: виграшу “потрібного” учасника тендерів та отримання непра- вомірної вигоди чиновників та державних службовців.

Головним завданням зовнішнього сектору є взаємообмін ресурсів, товарів і послуг. З ринку економічних ресурсів та ринку товарів і послуг суб’єкти господарювання експортують на зовнішній ринок ресурси, товари і послуги, отримуючи відповідний дохід. Внаслідок незаконного звільнення вантажів від митного огляду оформлення подвійних митних документів, заниження митної вартості товару, здійснення митного оформлення неіснуючих або з навмисно завищеною вартістю вантажів, наявність недостатньо контрольованого кордону, поширення прихованої зайнятості тощо формується тіньовий сектор економіки.

Варіанти схемлегалізації злочинних коштів із проведенням експортно-імпортних операцій: