Склад та властивості підшлункового соку.

У людини виділяється 1,5 – 2 літри соку на добу. Кислотність його – 7,8 – 8,4.

Електроліти соку.

Основні аніони підшлункового соку – Cl^- та HCO₃^- , катіони – Na⁺ та K⁺. На відміну від слини, сік ізотонічний плазмі крові незалежно від ступеня стимуляції. Концентрація катіонів при стимуляції лишається сталою, аніонів – змінюється в протилежному напрямку. Карбонат утворюється в ацинусах у більш високій концентрації, а при проходженні через протоки частково обмінюється на хлор – тому при посиленні підшлункової секреції концентрація карбонату підвищується (не встигає відбуватися обмін йонів). Окрім цих йонів, в підшлунковому соці містяться також йони кальцію, магнію, цинку, сульфат та фосфат.

Ферменти підшлункового соку:

1. Протеолітичні

а)ендопептидази – розщеплюють внутрішні пептидні зв’язки у білковій молекулі – трипсин, хемотрипсин, еластаза.

б)екзопептидази – відщеплюють кінцеві амінокислоти: карбоксипептидази (відщеплює амінокислоти від СООН-кінця), амінопептидази (відщеплюють амінокислоти від NH₂ - кінця)

2. Амілолітичні: a-амілаза – розщеплює a-1,4-глікозидні зв’язки в полімерах глюкози .

3. Ліполітичні: ліпаза – розщеплює ефірні звязки в положеннях 1 і 3 тригліцеридів, фосфоліпаза А₂ – ефірні зв’язки в положенні 2 фосфоліпідів, холестеролаза – ефіри холестеролу.

4. Нуклеолітичні: рибонуклеаза – фосфодиефірні зв’язки між сусідніми нуклеотидами в рибонуклеїнових кислотах.