Вплив зміненого атмосферного тиску на організм.
1.2.1. У туристів, що піднялись на висоту 1,5 км, розвинулась гіпоксична гіпоксія у вигляді гірської хвороби. Який провідний початковий механізм лежить в основі розвитку даного виду гіпоксії?
А. Зниження рО2 у вдихуваному повітрі
В. Зниження рСО2 у вдихуваному повітрі
С. Анемія
Д. Відносна недостатність кровообігу
Е. Інтенсивна м’язова робота с. 352
1.2.2. Після тривалого перебування в гірській місцевості у пацієнта 36 років збіль-шилась величина кисневої ємкості крові. Вкажіть причину вказаних змін в орга-нізмі.
А. Посилення еритропоезу
В. Збільшення легеневої вентиляції
С. Збільшення хвилинного об’єму крові
Д. Збільшення частоти серцевих скорочень
Е. Дефіцит йоду в грунті і воді
1.2.3. У туристів при підйомі в гори з’явилися ознаки гірської хвороби. Що є основною ланкою в патогенезі даної хвороби?
А. Гіпоксія
В. Гіпокапнія
С. Відносний еритроцитоз
Д. Абсолютний еритроцитоз
Е. Гіперкапнія с. 42, 60, 352
1.2.4. При підйомі по схилу гори у альпіністів відмічались: часте глибоке дихання, сильне серцебиття, частота пульсу до 120 уд/хв. Що є пусковим фактором в розви-тку цих симптомів?
А. Гіпоксемія
В. Гіпероксія
С. Гіпокапнія
Д. Гіперкапнія
Е. Гіпоксія
1.2.5. У альпініста при підйомі на висоту з’явилися ознаки гірської хвороби: ейфорія, тахікардія, порушення ритму дихання з появою дихання Чейна-Стокса. Яке порушення кислотно-основної рівноваги виявляється при цьому?
А. Респіраторний алкалоз
В. Респіраторний ацидоз
С. Метаболічний алкалоз
Д. Метаболічний ацидоз
Е. Змішаний ацидоз
1.2.6. У альпініста при підйомі на висоту з’явилися ознаки гірської хвороби: ейфорія, тахікардія, порушення ритму дихання з появою дихання Чейна-Стокса. Який патогенетичний фактор, крім гіпоксії, лежить в основі розвитку симптомів гірської хвороби?
А. Гіпокапнія
В. Гіперкапнія
С. Гіпероксія
Д. Гіпоазотемія
Е. Гіпокаліємія с. 355
1.2.7. У одного з екскурсантів, що здійснював підйом в гори з’явилися ознаки гірської хвороби. Який з компенсаторних механізмів може обумовити погіршення його стану?
А. Гіпервентиляція легень
В. Тахікардія
С. Збільшення кількості еритроцитів – еритроцитоз
Д. Збільшення кількості гемоглобіну
Е. Підвищення спорідненості гемоглобіну до кисню с. 355
1.2.8. У одного з екскурсантів, що здійснював підйом в гори з’явилися ознаки гірської хвороби. Що є основною компенсаторною реакцією організму на гіпоксію при піднятті людини в гори?
А. Гіпервентиляція легень
В. Тахікардія
С. Збільшення кількості еритроцитів – еритроцитоз
Д. Збільшення кількості гемоглобіну
Е. Підвищення спорідненості гемоглобіну до кисню с. 355
1.2.9. При фізичному навантаженні у туристів, що йдуть в гори змінюється рівень О2, СО2, рН крові. Найбільш ефективним подразником хеморецепторів кароти-дного синусу, який збільшує вентиляцію легень, є:
А. Низкий рівень О2 в крові
В. Низкий рівень СО2 в крові
С. Підвищення напруги О2 в крові
Д. Накопичення лактату в крові
Е. Підвищення рН крові с.
1.2.10. У людей, що проживають в гірській місцевості, має місце підвищення вмісту еритроцитів, що може бути обумовлено підвищенням продукції в нирках:
А. Еритропоетину
В. Реніну
С. Урокінази
Д. Простагландинів
Е. Провітаміну Д с.
1.2.11. Після декількох інтенсивних довільних дихальних рухів (гіпервентиляції) альпіністу, що піднявся високо в гори, на деякий час дихати “не хочеться”. Що є причиною виникнення такого стану?
А. Знижується збудливість дихального центру
В. Підвищується збудливість дихального центру
С. Підвищується парціальний тиск СО2
Д. Знижується парціальний тиск О2
Е. Підвищується величина рН крові с.
1.2.12. Як при гірській хворобі зниження напруги О2 в крові, що проходить через каротидний синус, вплине на системний артеріальний тиск?
А. Підвищить
В. Знизить
С. Не змінить
Д. Підвищить з наступним зниженням
Е. Знизить з наступним підвищенням c.
1.2.13. Хворим з легеневою недостатністю часто радять пожити деякий час в гірській місцевості. Що може бути причиною покращення їх здоров’я?
А. Реакція організму на гіпоксію
В. Низька температура навколишнього середовища
С. Чисте повітря
Д. Зниження нервового напруження
Е. Зменшення фізичного навантаження с.
1.2.14. При диханні на великій висоті, які адаптаційні механізми спрацьовують?
А. Всі перечислені
В. Збільшення альвеолярної вентиляції
С. Зсув кривої дисоціації гемоглобіну вліво
Д. Збільшення дифузійної здатності легень
Е. Збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну с.
1.2.15. У альпініста 27 років на висоті 5000 метрів над рівнем моря вперше під час сну змінився характер дихання. За кількома глибокими вдихами настає зупинка ди-хання, за якою знову виникають глибокі дихальні рухи і т.д. Яка найімовірніша при-чина зміни зовнішнього дихання?
А. Зниження парціального тиску О2 в повітрі
В. Зниження парціального тиску СО2 в повітрі
С. Підвищення кисневої ємності крові
Д. Збільшення об’ємної швидкості кровотоку
Е. Зниження температури повітря с.
1.2.16. Внаслідок тривалого перебування людини у горах на висоті 1000 м над рівнем моря у неї збільшилась киснева ємкість крові. Безпосередньою причиною цього є посилене утворення в організмі
А. Еритропоетину
В. Карбоксигемоглобіну
С. Карбгемоглобіну
Д. Катехоламінів
Е. 2,3-дифосфогліцерату с.
1.2.17. Людина, яка піднялася на висоту 2,5 км раптово знепритомніла. Це пояс-нюють гіпокапнією, яка розвивається внаслідок
А. Надмірної вентиляції легень
В. Пригнічення обміну речовин
С. Зв’язування вуглекислоти білками
Д. Нейтралізації вуглекислоти бікарбонатами
Е. Адсорбції вуглекислоти еритроцитами с.
1.2.18. У члена високогірної експедиції на висоті 6 км виникло головокружіння, слабість. Альпініст втратив свідомість, дихання зупинилося. Ці розлади виникли внаслідок
А. Надмірного виведення СО2 з організму
В. Недостатнього утворення СО2 в тканинах
С. Недостатнього надходження О2 в організм
Д. Недостатньої утилізації О2 тканинами
Е. Недостатнього звільнення О2 оксигемоглобіном с.
1.2.19. У туристів, які піднялися на висоту 3000 м, дихання стало частим і глибоким. Ці зміни є наслідком стимуляції
А. Хеморецепторів каротидних синусів
В. Механорецепторів легеневих альвеол
С. Барорецепторів дуги аорти
Д. Нейронів кори мозку
Е. Міоцитів дихальних м'язів с.
1.2.20. В барокамеру помістили жабу і мишу і почали знижувати атмосферний тиск.Першою на пониження тиску реагувала миша, а жаба, по відношенню до даного патогенного фактору, була більш стійкою. Це пов’язано з:
А. Нижчим ступенем еволюційного розвитку жаби
В. Більшою залежністю метаболічних процесів в організмі жаби від вмісту кисню в оточуючому середовищі
С. Вищим ступенем еволюційного розвитку жаби
Д. Достатнім розвитком систем, які відповідають за утилізацію
Е. Попереднім насиченням організму киснем с. 88
1.2.21. В барокамеру помістили новонародженого щура і статевозрілого щура. Поступово знижували атмосферний тиск. Більш стійким до гіпоксії був новонароджений щур внаслідок:
А. Нижчого рівня розвитку центральної нервової системи
В. Достатнього розвитку систем, які відповідають за утилізацію кисню в клітині
С. Накопичення в організмі токсичних продуктів
Д. Вищого ступеня еволюційного розвитку
Е. Попереднього насичення організму киснем с. 362
1.2.22. В барокамеру помістили мишу і відтворили модель гірської хвороби, першою ознакою якої була поява корчів. Це пов’язано з тим, що найбільш чутливими до гіпоксії є:
А. Нейрони головного мозку
В. М’язова тканина
С. Органи кровотворення
Д. Легені
Е. Нирки с. 575
1.2.23. Двох щурів помістили в барокамеру і поступово знижували тиск. Одному щуру попередньо ввели підшкірно снодійну речовину – нембутал, другий щур був контролем. У щура, якому ввели намбутал, поява корчів і термінального дихання наступила пізніше, ніж у контрольного. Чим це можна пояснити?
А. Зниженням реактивності організму
В. Підвищенням реактивності організму
С. Зниженням інтенсивності анаеробного гліколізу
Д. Підвищенням інтенсивності анаеробного гліколізу
Е. Підвищенням інтенсивності вуглеводного обміну с. 362
1.2.24. Двох щурів помістили в барокамеру і поступово знижували тиск. Одному щуру попередньо ввели адреналін, другий щур був контролем. У щура, якому ввели адреналін, корчі і термінальне дихання наступили раніше, ніж у контрольного. Чим це можна пояснити?
А. Підвищенням інтенсивності основного обміну
В. Зниженням інтенсивності основного обміну
С. Зниженням інтенсивності анаеробного гліколізу
Д. Підвищенням інтенсивності анаеробного гліколізу
Е. Підвищенням інтенсивності вуглеводного обміну 270
1.2.25. При підйомі літака деякі пасажири відчули біль у вухах. Це пов’язано з:
А. Розширенням газів в барабанній порожнині
В. Розширенням газів в гайморових порожнинах
С. Розширенням газів в лобній порожнині
Д. Запаленням середнього вуха
Е. Запаленням гайморових пазух с. 60
1.2.26. У пілота при розгерметизації кабіни на висоті різко порушились сенсорні функції, мислення, свідомість. Що було причиною такого явища?
А. Явища гострої гіпоксії
В. Перепад тисків повітря
С. Швидкість руху повітря
Д. Температура повітря
Е. Вологість повітря с. 60
1.2.27. Внаслідок аварії на висоті 70 тис.м відбулася розгерметизація кабіни літака яка привела до миттєвої смерті членів екіпажу. Який механізм миттєвої смерті?
А. Газова емболія
В. Тромбоемболія
С. Компресійна ішемія
Д. Тромбоз
Е. Венозна гіперемія с. 60
1.2.28. У пасажирів літака, у якому частково порушилась герметизація, різко погіршився стан. З’явився біль у вухах, лобних пазухах, метеоризм, кровотеча з носу. Яке порушення периферичного кровообігу зумовило цей тяжкий стан?
А. Газова емболія
В. Ішемія
С. Венозна гіперемія
Д. Тромбоемболія
Е. Стаз с. 60
1.2.29. Який із процесів зумовлює смерть організмів теплокровних і людини при розгерметизації літальних апаратів на висоті більше 19000 м без кисневої апаратури?
А. Десатурація газів
В. Сатурація газів
С. Зменшення відсотка оксигемоглобіну в крові
Д. Баротравма легенів
Е. Пошкодження тканин підвищеною ультрафіолетовою радіацією с.
1.2.30. При підйомі літака деякі пасажири відчули біль у вухах. Це пов’язано з:
А. Розширенням газів в барабанній порожнині
В. Розширенням газів в гайморових порожнинах
С. Розширенням газів в лобній порожнині
Д. Запаленням середнього вуха
Е. Запаленням гайморових пазух с.
1.2.31. Під час глибоководних робіт сталася аварія і виникла необхідність термінового спасіння водолаза. Його швидко підняли на поверхню судна. Невдовзі стан його здоров'я почав погіршуватися. Що стало причиною цього погіршання?
А. Емболія судин бульбашками азоту
В. Емболія судин вуглекислотою
С. Емболія судин киснем
Д. Гіпоксемія
Е. Гіперкапнія с.
1.2.32. При зануренні на 100 м у аквалангіста з'явилися порушення вищої нервової діяльності і координації рухів. Що найбільш ймовірно викликає ці розлади?
А. Сатурація азоту
В. Десатурація азоту
С. Гіпокапнія
Д. Гіпоксемія
Е. Гіперкапнія с.
1.2.33. Після занурення водолаза на глибину 60 м у нього з'явилися симптоми порушення функцій центральної нервової системи - збудження, ейфорія, ослаблення уваги, професійні помилки. Ці симптоми пов'язані з токсичною дією на нейрони
А. Азоту
В. Кисню
С. Вуглекислоти
Д. Аміаку
Е. Лактату с.
1.2.34. Підйом водолазів після виконання роботи на глибині проводять дуже повільно. Це роблять з метою запобігання розвитку:
А. Газової емболії
В. Компресійної ішемії
С. Сатурації
Д. Венозної гіперемії
Е. Тромбозу с. 62
1.2.35. Після здійснення швидкого підйому водолаза з глибини 25 м у нього спостерігались: біль у суглобах, свербіння шкіри, погіршення зору. Такий симптомокомплекс називається:
А. Декомпресійною хворобою
В. Глибинною хворобою
С. Висотною хворобою
Д. Гірською хворобою
Е. Морською хворобою с. 62
1.2.36. Водолаз виконував кесонні роботи на глибині 15 м протягом однієї години, а потім його швидко підняли на поверхню. Через півгодини він відчув слабість, наростаючі болі в м’язах і суглобах, головний біль, порушення зору і слуху. Яка причина описаних розладів?
А. Газова емболія
В. Тромбоемболія
С. Сатурація
Д. Венозна гіперемія
Е. Компресійна ішемія 62
1.2.37. Водолаз виконував кесонні роботи на глибині 15 м протягом однієї години, а потім його швидко підняли на поверхню. Через півгодини він відчув слабість, наростаючі болі в м’язах і суглобах, головний біль, порушення зору і слуху. Які заходи необхідно провести для усунення даних порушень?
А. Помістити хворого в барокамеру з високим тиском
В. Помістити хворого в барокамеру з низьким тиском
С. Ввести знеболюючі препарати
Д. Провести загальноукріплюючу терапію
Е. Ввести мембраностабілізатори
1.2.38. У водолаза, що працював на глибині 40 м і використовував дихальну суміш з азотом, киснем і вуглекислим газом, виникло легке збудження та ейфорія, порушилась координація рухів, знизилося відчуття відповідальності за виконану роботу. Чим обумовлене переважання нервово-психічних розладів у даному випадку?
А. Підвищеною розчинністю азоту в ліпідах
В. Зниженою розчинністю азоту в ліпідах
С. Підвищеною розчинністю кисню
Д. Зниженою розчинністю кисню
Е. Підвищеною розчинністю СО2 с. 61
1.2.39. У водолаза, що працював на глибині 40 м і використовував дихальну суміш з азотом, киснем і вуглекислим газом, виникло легке збудження та ейфорія, порушилась координація рухів, знизилося відчуття відповідальності за виконану роботу. Яким чином можна запобігти виникненню цих симптомів?
А. Замінити азот гелієм
В. Замінити вуглекислий газ гелієм
С. Провести перед роботою курс вітамінотерапії
Д. Провести перед роботою курс психотерапії
Е. Замінити кисень гелієм с. 61
1.2.40. У водолаза, який працює на глибині, з’явилися ознаки порушення функції ЦНС, які проявилися легким збудженням, що нагадувало ейфорію. В цих умовах ЦНС пошкоджується переважно:
А. Азотом
В. Вуглекислим газом
С. Поєднаною дією кисню і вуглекислого газу
Д. Киснем
Е. Молочною кислотою с. 61
1.2.41. У хворої жінки 40 років, що тривалий час знаходилась в камері гіпербаричної оксигенації під тиском О2 в 3 атм., виник біль у ділянці серця з ірадіацією у ліву руку, яку лікар пов’язав із спазмом коронарних судин. Що є причиною збільшення тонусу коронарних судин в цьому випадку?
А. Дія продуктів перекисного окислення ліпідів
В. Дія оксиду азоту
С. Дія адреналіну
Д. Дія метаболітів – аденозину та АДС
Е. Дія О2 на імпульсацію в нервах—вазоконстрикторах с. 61-62
1.2.42. У людини, яка перебувала в барокамері при підвищеному кисневому тиску більше 1 атмосфери, значно збільшився рівень продуктів перекисного окислення ліпідів. Як зміниться просвіт судин в цих умовах?
А. Судини звужуються внаслідок збільшення проникності клітинної мембрани для Са++
В. Судини розширюються внаслідок зменшення проникності мембран для Са++
С. Судини розширюються внаслідок збільшення рівня цАМФ
Д. Судини звужуються внаслідок збільшення проникності клітинних мембран для Na+
Е. Судини звужуються внаслідок збільшення рівня цГМФ с.
1.2.43. Що є найбільш ймовірною причиною токсичності гiпербаричної оксигенацiї ?
А. Утворення активних сполук кисню
В. Гальмування хеморецепторiв рефлексогенних зон
С. Механічне ушкодження судин
Д. Надмірна активація окисних реакцій
Е. Механiчне ушкодження легень с.
1.2.44. При підйомі в гори в зв’язку із зниженням барометричного тиску розвивається гіпоксія. Чим досягається компенсація гіпоксії зі сторони системи крові в даних умовах?
А. Збільшенням кількості еритроцитів
В. Збільшенням кількості лейкоцитів
С. Збільшенням кількості тромбоцитів
Д. Зниженням еритропоезу
Е. Збільшенням швидкості осідання еритроцитів с. 355
1.2.45. Після тривалого перебування в гірській місцевості у пацієнта 36 років збільшилась величина кисневої ємкості крові. Вкажіть причину вказаних змін в організмі.
А. Посилення еритропоезу
В. Збільшення легеневої вентиляції
С. Збільшення хвилинного об’єму крові
Д. Збільшення фізичних навантажень
Е. Дефіцит йоду в грунті і воді с. 355
1.2.46. У альпініста при підйомі на висоту з’явилися ознаки гірської хвороби: ейфорія, тахікардія, порушення ритму дихання з появою дихання Чейна-Стокса. Яке порушення кислотно-основної рівноваги виявляється при даному типі дихання?
А. Газовий алкалоз
В. Газовий ацидоз
С. Метаболічний алкалоз
Д. Метаболічний ацидоз
Е. Змішаний ацидоз с. 308-309
1.2.47. При підйомі по схилу гори у альпіністів відмічались: часте глибоке дихання, сильне серцебиття, частота пульсу до 120 уд/хв. Що є пусковим фактором в розвитку цих симптомів?
А. Гіпоксемія
В. Гіпероксія
С. Гіпокапнія
Д. Гіперкапнія
Е. Гіпоазотемія с. 355
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 1736;