Криза у програмуванні

Розвиток програмного забезпечення на даний час характеризується кризовим станом, який спостерігається вже декілька років. Витрати на розробку програмного забезпечення складають основну частину вартості обчислювальних систем. Для багатьох систем ця цифра сягає 90% і, як очікується, надалі може зрости ще більше [2].

Існує серйозний дефіцит програмістів. Враховуючи, що кількість комп’ютерів щорічно зростає, і, якщо нічого не робити для підвищення продуктивності програмування, то програмістів буде потрібно все більше і більше. Кількість додатків у сучасних центрах електронної обробки даних щорічно зростає на 45%, а це означає, що продуктивність праці програмістів необхідно підвищити на два порядки [2].

Продуктивність роботи програмістів, які писали на таких мовах як КОБОЛ, ФОРТРАН, PL/1, Pascal, С, дійсно підвищувалася, але дуже повільно. Зрозуміло, що ключовим завданням зараз є забезпечення програміста такими інструментами, які зроблять ефективнішим процес розробки програм. Стійке зростання витрат на програмування при відносному скороченні їх на технічні засоби породило на Заході так звану “софтверну кризу” (тобто програмну кризу), сутність якої полягає у зростаючому відставанні продуктивності праці програмістів від продуктивності праці в індустрії ЕОМ.

Одним з основних інструментів, що дозволяють підвищити продуктивність праці програмістів, є мови програмування високого рівня. Сучасні мови Pascal, C, C++, які є найпоширенішими, здійснюють сильний вплив на мислення програміста та можливості програмування, і в цьому сенсі не придатні для кінцевого користувача (непрограміста). Щоб полегшити процес програмування, довелося створити нову мову, складнішу у порівнянні з його попередником (С++).Очевидно, що застосування С++само по собі не гарантує кращого або простішого ПЗ. Щоб скористатися перевагами даної мови, необхідно прийняти нову методологію програмування, так зване об’єктно-орієнтоване програмування (ООП).