Традиційна календарна обрядовість

У давні часи астрономічні підрахунки настання того чи іншого сезону здійснювались елітарною частиною населення. До прийняття християнства та території України це були жерці, служителі язичницьких храмів, - так звані “волхви”, “відуни”, тобто особи, які володіли певними знаннями, але тримали їх у таємниці. Вони й вираховували періоди настання певних сезонів, визначали пов’язані з ними календарні свята – терміни вшанування язичницьких божеств, яким поклонялися наші предки.

Для більшості населення ближчим був календар, в основу якого покладено вегетаційний період, тобто період активного життя рослинного світу. У наших умовах вегетаційний рік триває від останніх весняних приморозків до перших осінніх. З ним була пов’язана трудова діяльність переважної більшості людей, оскільки знання початку чи кінця хліборобських робіт мало практичне значення.

На обидві системи обліку часу – елітарну і народну, що взаємодіяли і взаємодоповнювали одна одну, істотно вплинула християнізація наших предків-язичників. З прийняттям християнства на Русі складається новий календар, продовжуються нові святкові дати. Забувалися назви божеств, на честь яких влаштовували свята наші предки. Та залишалася народі обрядова основа, яка впродовж наступних століть взаємодіяла з християнською обрядовістю.

Двоєвір’я – поєднання у сучасному народному календарі християнських дат й пов’язаних з ними обрядів із прадавніми обрядовими елементами. Поєднання різновидових обрядових компонентів увійшло у плоть і кров українців.

Кожна пора мала свою важливу дату – кульмінаційну точку, до якої були приурочені народні звичаї та обряди річного календарного кола. Основні їх фрагменти до певної міри збереглися у календарних циклах зими, весни, літа й осені.

У аграрному календарі українців не було різкого розмежування між сезонами. Обрядовість зимового циклу поступово переходила у весняну, весняна - у літню і т.п. Кожний цикл ніс своє сезонне смислове навантаження (підготовка ґрунту, сівба, посадка - весною; збір і збереження врожаю восени). Календарний цикл насичений безліччю ритуалів і прикмет, які також зв'язують пори року.

***

Обряди – це символічні дійства, приурочені до відзначення найбільш важливих подій у житті людських гуртів, родин. окремих осіб.

Між звичаями та обрядами існує певна різниця. Звичаївдотримуються щоденно, обряди ж виконуються напередодні чи безпосередньо у дні свят.