Основні витрати на охорону праці на підприємстві

Номер групи витрат	Назва і позначення групи витрат	Назви складових витрат	Позначення складових витрат
I	Пільги і компенсації працюючим у важких і шкідливих умовах праці	додаткові відпустки	П1
скорочений робочий день	П2
лікувально-профілактичне харчування	П3
отримання молока або інших рівноцінних продуктів	П4
підвищення тарифних ставок	П5
доплати за умови та інтенсивність праці	П6
пенсії на пільгових умовах	П7
II	Витрати на профілактику травматизму, професійних захворювань	витрати на заходи щодо охорони праці за рахунок усіх джерел фінансування, регламентованих нормативними актами країни	В1
витрати на заходи щодо охорони праці по колективних договорах	В2
витрати на заходи щодо охорони праці з фонду охорони праці підприємства	В3
III	Витрати на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві	вартість зіпсованого устаткування, інструментів, зруйнованих будинків і споруд	Г1
затрати на спасіння потерпілих, розслідування нещасних випадків, транспорт, зв’язок тощо	Г2
виплати заробітної плати і доплати за час простою	Г3
вартість ремонту частково зіпсованого обладнання і механізмів, будинків і споруд	Г4
вартість підготовки або перепідготовки працівників замість тих, що вибули внаслідок загибелі або інвалідності	Г5
IV	Штрафи й інші види відшкодування збитку	компенсації за час вимушеного простою через небезпеки проведення робіт та припинення робіт органами державного нагляду за охороною праці	Ш1
штрафи, пеня, виплати за недо­тримання договірних зобов’язань з іншими підприємствами	Ш2
компенсаційні виплати за ура­жен­ня населення, житлового фонду, приватного майна і забруднення навколишнього середовища	Ш3

II. Річна економія витрат у зв'язку з поліпшенням умов і охорони праці на підприємстві за економічними показниками, обов'язковими для обліку і звітності, визначається за формулою:

де		– суми витрат на пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці;
	– суми витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві;
	– суми штрафів та інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві.

Індекси «Д» і «П» – це значення наведених витрат, відповідно, до і після реалізації заходів щодо поліпшення умов праці.

II. 1. Сума витрат на пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці:

II. 2. Сума витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві:

II. 3. Сума штрафів та інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві:

III. Загальні витрати підприємства на охорону праці як до введення комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, так і після цього, розраховуються за формулою:

де В₁, В₂, В₃ – профілактичні заходи.

Кількість і характер показників, що використовуються в розра­хунках ефективності, визначаються очікуваним результатом заходу, спрямованого на охорону праці. Так, для заходів, що знижують рівень травматизму і захворюваності, основними показниками є зниження матеріальних збитків та економія загубленого часу, а для заходів, що забезпечують поліпшення умов праці за рахунок зниження трудомісткості продукції або робіт, – збільшення доходу і підвищення продуктивності праці.

IV. Продуктивність праці – це кількість продукції, зроблена за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, рік), або кількість часу, витрачена на виробництво одиниці продукції.

Розрахунок величини економії від зниження рівня профзахво­рювань або травматизму здійснюється в такій послідовності:

1. Визначається скорочення витрат робочого часу за рахунок зниження рівня травматизму (аналогічно для захворюваності) за певний проміжок часу DД за формулою:

де Д₁, Д₂ – кількість днів непрацездатності через травми або профзахворювання на 100 працюючих відповідно до і після впровадження заходів, дн.;

Ч₃ – річна середньостатистична чисельність працівників, чол.

2. Підвищення продуктивності праці визначається із спів­від­но­шення:

де В_зм – вартість випущеної товарної продукції за зміну на одного працівника, виробничого персоналу;

В_р – вартість річної товарної продукції підприємства.

¨ ¨ ¨ ¨ ¨

План локалізації і ліквідації аварійних ситуаційі аварій – ПЛАС

Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства щодо локалізації і ліквідації аварій і зм'якшення їхніх наслідків.

Аварія – раптова подія, така як потужний викид небезпечних речовин, пожежа або вибух, внаслідок порушення експлуатації підприємства (об'єкта), що приводить до негайної або наступної погрози для життя і здоров'я людей, навколишнього середовища, матеріальних цінностей на території підприємства або за його межами.

Аварії залежно від їх масштабу можуть бути трьох рівнів: А, Б й В.

На рівні «А» аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої ділянки), що є структурним підрозділом підприємства.

ПЛАС складається з:

· аналітичної частини, у якій проводиться аналіз небезпек, можливих аварій і їх наслідків;

· оперативної частини, що регламентує порядок взаємодії і дій персоналу, спецпідрозділів і населення (при потребі) в умовах аварії.

Зміст оперативної частини міняється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється ;

ПЛАС ґрунтується:

· на прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій;

· на постійному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків;

· на оцінці достатності існуючих мір, що перешкоджають виникненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій;

· на аналізі дій виробничого персоналу і спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних стадіях їхнього розвитку.

Для забезпечення ефективної боротьби з аварією на всіх рівнях її розвитку наказом створюється штаб, функціями якого є:

· збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії й ужитих мір щодо боротьби з нею;

· поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій у зоні аварії і поза її межами;

· координація дій персоналу підприємства і всіх притягнутих підрозділів і служб, що беруть участь у ліквідації аварії.

· Загальне керівництво роботою штабу здійснює відповідальний керівник робіт щодо локалізації і ліквідації аварій (далі – ВК).