Дискусії як спосіб обговорення методологічних проблем

Як можна бачити з уже вище викладеного матеріалу, для представлення методологічних проблем психології поряд з монографіями, статтями і навчальними посібниками досить репрезентативними є дискусії, результати яких публікуються у вигляді окремих статей або виступів авторів у рамках проведених журналами круглих столів.

Однією із дискусій, що відбувся як круглий стіл, стала проблема зміни критеріїв науковості в психології [1993]. При її організації в якості центральної була висунута досить загальна проблема протиставлення природно-наукової і гуманітарної парадигм у психології. Але часто дискусії розвертаються навколо конкретних проблем або книг, у яких обговорення психологічних теорій природним чином пов'язане з апеляцією до тих або інших методологічних підходів. Це, зокрема, дискусії, організовані психологічними журналами у вигляді послідовності публікацій статей, присвячених різним точкам зору з тієї або іншої проблеми. Вони більш наближені до проблематики розвитку конкретних психологічних теорій, але й у їхніх рамках проблема використання психологічних категорій або конструктів висвітлюється не тільки як окремо наукова, але і як методологічна.

Іноді в дискусії зіштовхуються історико-психологічна проблематика й обговорення можливих аспектів проблеми з позицій сьогоднішнього дня або в метаплощині зіставлення теорій, що використовували схожі психологічні категорії, які мали споконвічно різні методологічні засади. Тоді рух психологічних знань пов'язано із з’ясуванням методологічних позицій саме в контексті запропонованих психологічних пояснень.

Як приклад дві дискусії, об'єднані наступним аспектом — освоєнням спадщини вітчизняної психології в роботах зарубіжних авторів. В обох дискусіях нашими колегами (німецьким психологом В. Маттеусом і американським — М. Коулом) вітчизняні дослідження, зокрема школи Виготського, були представлені так, що саме неуважність до методологічних платформ змусили їх зробити спірні висновки, з якими не могли погодитися читачі. Наведемо ці дискусії в їхній часовій послідовності (1995 і 1999-2000 р.), тим більше що перша носила характер діалогу, а друга охопила більш велику аудиторію учасників.

Дискусія про співвідношення спадщини вюрцбуржської школи і вітчизняних досліджень (про активність пізнання)

Редакція «Психологічного журналу» звернулася з проханням відгукнутися на статтю В. Маттеуса «Багаторівневі концепції пізнання в російській і грузинській психології (до сприйняття ідей вюрцбуржської школи)», для того щоб одночасно опублікувати її з відгуком, що демонструє сприйняття піднятих проблем активності пізнання російським психологом, який працює в галузі психології мислення.