Зразки контрольних завдань

Варіант 1.

1.1. Гігієна як галузь наукової та практичної профілактичної та лікувальної медицини. Методи гігієни, їх класифікація і характеристика.

1.2. Гігієнічне значення, фізичні характеристики, одиниці вимірювання та принципи нормування параметрів мікроклімату.

1.3. Концентрація двоокису вуглецю як показник забруднення повітря приміщень, населених людьми, його гігієнічне нормування.

1.4. Еритемна доза УФ радіації, виміряна біодозиметром Горбачова на стандартній відстані 0,5 м, складає 3 хв. Розрахуйте профілактичну дозу на відстані 3 м.

1.5. Визначте та оцініть освітленість найбільш віддаленого від вікон робочого місця за допомогою люксметра.

Варіант 2.

2.1. Поняття “санітарія”, санітарне законодавство, структура санітарно-епідемічної служби України.

2.2. Спектральний склад та гігієнічна характеристика сонячної радіації.

2.3. Гігієнічне значення, класифікація пилу, методи визначення та гігієнічна регламентація запиленості повітря.

2.4. Визначте всі шість показників вологості повітря, якщо показники сухого та вологого термометрів психрометра Ассмана становлять, відповідно, 20 і 15⁰С, а атмосферний тиск – 745 мм. рт.ст.

2.5. Виміряйте і дайте оцінку штучного освітлення лабораторії, користуючись відповідним приладом.

Варіант 3

3.1. Структура санітарно – епідеміологічних станцій різного рівня підпорядкування, державних і відомчих. Форми їх роботи. Запобіжний і поточний санітарний нагляд.

3.2. Клімат, його гігієнічне значення. Кліматоформуючі та кліматохарактеризуючі фактори. Кліматичні зони України.

3.3. Механізми теплообміну та терморегуляції, їх функціональні особливості при комфортному; охолоджуючому і нагріваючому мікрокліматі.

3.4. Приведіть класифікації аерозолів. Сформулюйте закони Джібса-Стокса.

3.5. Опишіть принцип роботи газоаналізатора УГ-2. Оцініть забруднення повітря за допомогою індикаторної трубки і колористичної лінійки, підготовлених кафедрою.

* На цьому ж занятті перевіряється стан підготовки учбово-дослідницької роботи (УДРС): план роботи, кількість вивчених джерел літератури, стан написання реферату чи результатів практичної дослідницької роботи.